Справа  №   1-104/10

ВИРОК

Іменем        України

  10 листопада 2010 року                                                                 Яготинський районний суд

Київської області у складі:

головуючого судді Литвин Л.І.

при секретарі Ковряк О.О.

за участю прокурора Карповича В.Д.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготині  Київської області справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Яринівка Сарненського району Рівненської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого,  дітей не має, не працюючого, раніше судимого вироком Яготинського районного суду Київської області від 18.09.2003 року за ст.ст. 185 ч.1, 185 ч.4, 69, 70 КК України до 3 років позбавлення волі, ( вирок змінений на підставі ухвали апеляційного суду Київської області від 10 грудня 2003 року, призначене покарання пом’якшено до 2 років 6 місяців позбавлення волі),  звільненого 25.07.2005 року згідно постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 8 липня 2005 року за ст. 3 п «б» Закону України «Про амністію» від 31.05.2005 року, мешканця  АДРЕСА_1.

в злочині, передбаченому ст.  185 ч.3 КК України

В  С Т А Н О В И В:

    Підсудний ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку)  повторно,  з проникненням у житло.

             Злочин вчинений при таких обставинах.

     12 березня 2010 року ОСОБА_2 приїхав електропотягом в село Засупоївка Яготинського району Київської області до своїх родичів. Цього ж дня близько 21 години він повторно, з метою вчинення крадіжки, зайшов на подвір’я будинку АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_3, де витягнув віконну раму з вікна будинку та через отвір  проник в середину, звідки таємно викрав газову колонку марки ВГП-18, вартістю  300 грн. та мідний чотирьохжильний електричний кабель довжиною 300 метрів вартістю 500 грн., чим заподіяв потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 800 грн.        

              Підсудний в судовому засіданні свою вину визнав та показав, що  в березні  2010 року  близько 21 години він приїхав електропотягом в с. Засупоївка Яготинського району Київської області до своїх батьків. По дорозі додому, з метою вчинити крадіжку, він вирішив забратись до одного з дачних будинків, що знаходиться неподалік залізничної платформи «Ранковий», оскільки  йому було відомо, що в будинку  на даний час ніхто не проживає, а господарі там бувають рідко. Зайшовши на територію домоволодіння з боку земельної ділянки, він  витягнув руками з вікна будинку віконну раму та через отвір проник всередину, звідки  забрав змотаний мідний провід з ізоляцією та картонну упаковку з газовою колонкою, щоб в подальшому їх продати. Викрадені речі він відніс  в кінець городу та заховав у кущах. В цей же вечір він відвіз викрадений провід в м. Березань, де здав  в пункт прийому  металобрухту, отримавши за це 400 грн.  Через деякий  час він повернувся до с. Засупоївка за колонкою, та попросив свого брата допомогти йому донести її  до  зупинки «Ранкова». Проте, по дорозі їх помітили жителі села та він, злякавшись, втік.

            Кається у скоєному,  просить суворо не карати.

            Визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правильність розуміння підсудним та іншими

учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, суд вважає вину  ОСОБА_2  доведеною, а дії його  за ст. 185 ч.3 КК України кваліфікованими вірно, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку)  повторно,  з проникненням у житло.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу ОСОБА_2 який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризується посередньо, а також те, що останній щиро кається у скоєному, відшкодував завдану шкоду, сприяв розкриттю злочину, та вважає, що обираючи покарання ОСОБА_2 у вигляді позбавлення волі, до нього необхідно застосувати ст.69 КК України, призначивши йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

                                                                 ЗАСУДИВ:

    ОСОБА_2 визнати винним за ст. 185 ч.3 КК України та призначити йому покарання за цією статтею із застосуванням ст. 69 КК України

-   2 (два) роки позбавлення волі.

Строк рахувати з 22 жовтня 2010 року.

    Міру запобіжного заходу ОСОБА_2  до вступу вироку в законну силу залишити попередню - тримання під вартою у Чернігівському слідчому ізоляторі Державного Департаменту з питань виконання покарань.

    Речові докази по справі:  велосипед марки ММВЗ темно-синього кольору –передати  ОСОБА_5  

Вирок може бути оскарженим до Апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляції.

       Суддя                                                                                                  Литвин Л.І.