Справа № 2-11073/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

04 листопада 2010 року                                                                                                        місто Маріуполь  

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

судді                      Вайновського А.М.,

при секретарі        Григор А.Г.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2010 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з 15.09.2001 року перебуває у зареєстрованому шлюбі із відповідачем. Шлюб перший. У даному шлюбі мають неповнолітню дитину – доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Фактично шлюбно-сімейні стосунки між подружжям припинені у 2008 році, до чого призвела несхожість характерів та різні погляди на сімейне життя. Спори майнового характеру та про визначення місця проживання неповнолітньої доньки відсутні. Вважає, що шлюб розпався остаточно, на примирення не згодна. Просила розірвати шлюб, а також після його розірвання залишити їй прізвище «ОСОБА_1».

Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надавши пояснення аналогічні, викладеним у позові. Просила позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не прибув, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти розірвання шлюбу.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст. 110 Сімейного кодексу України, один із подружжя має право на звернення до суду з позовом  про розірвання шлюбу.

Так, судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому Маріупольським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецького обласного управління юстиції від 15 вересня 2001 року, про що вчинено актовий запис № 744 у свідоцтві про укладення шлюбу НОМЕР_1.

У даному шлюбі мають неповнолітню дитину – доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджено відповідним свідоцтвом про народження..

Спір про визначення місця проживання неповнолітньої ОСОБА_3 між подружжям відсутній, дитина залишається проживати разом із матір’ю.

Станом на момент розгляду справи спір майнового характеру між подружжям відсутній також.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

С урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим, суперечить інтересам обох сторін, а тому він підлягає розірванню.

Визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує права, свободи чи законні інтереси інших осіб.

На підставі ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 174, 209, 212-215 ЦПК України, суд -      

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований виконкомом Маріупольським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецького обласного управління юстиції від 15 вересня 2001 року, про що вчинено актовий запис № 744 у свідоцтві про укладення шлюбу НОМЕР_1 – розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище – «ОСОБА_1».

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя ___________________ А.М. Вайновський