справа №2-6250/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

"02" листопада 2010 року місцевий суд Суворовського району м. Одеси у складі:

головуючого судді         Позняка В. С.

при секретарі                   Голованець Н.Б.    

з участю адвоката         ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні (зал судових засідань №6) у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, за участю третіх осіб – приватних нотаріусів Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними та скасування державної реєстрації ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом в якому просить суд визнати договори купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 між відповідачами недійсними, посилаючись на те, що він зареєстрований та постійно проживає у спірній квартирі з 5 лютого 2006 року. Спірна квартира була ним приватизована та він отримав на неї свідоцтво про право власності 5 серпня 2010 року.

Відповідачі у свою чергу ніякого свідоцтва на право власності на квартиру АДРЕСА_1 не отримували, а купівля-продаж квартири був здійснений на підставі свідоцтва про право власності, яке було підроблено. Отже договори купівлі-продажу спірної квартири, які були здійснені відповідачами на підставі фальшивого свідоцтва, мають бути визнані недійсними.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позивні вимоги у повному обсязі. Відповідачі у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Від третіх осіб приватних нотаріусів Одеського міського нотаріального округу – ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надійшли заяви з проханням слухати справу у їх відсутність.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як установлено у судовому засіданні, позивач знаходиться на реєстраційному обліку та постійно проживає у спірній квартирі з 5 лютого 2006 року, що підтверджується відміткою у цивільному паспорті та довідкою про склад сім'ї.

5 серпня 2010 року позивач отримав свідоцтво на право власності на квартиру АДРЕСА_1, видане на підставі розпорядження управління житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради від 05.08.2010р. за  №216517 Дане свідоцтво внесено у реєстрову книгу за №12-37923.

Звернувшись до реєстратора у КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості" ОСОБА_2 отримав відмову у реєстрації права власності за ним, з тих підстав, що спірна квартира вже зареєстрована за ОСОБА_5, яка набула права власності відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 2 березня 2007 року.

Спірна квартира була придбана ОСОБА_5 у ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 02.03.2007р., який був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу  ОСОБА_7, реєстровий запис №925.

В свою чергу ОСОБА_4 отримав спірну квартиру у ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 15 лютого 2007 року, який був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу  ОСОБА_6, реєстровий запис №975.

ОСОБА_3 же отримала право власності на спірну квартиру на підставі свідоцтва про право власності, видане управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради від 24 травня 1999 року, реєстровий №НОМЕР_1.

У відповідності до аркушу КП "Міське агентство з приватизації житла" свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 видавалось виключно позивачу. Інші особи свідоцтва право власності на спірну квартиру не отримували.

Крім цього, свідоцтво про право власності за №НОМЕР_1 від 24 травня 1999 року, відповідно до даних органу приватизації видавалось на зовсім іншу квартиру та іншим особам, а саме на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11

Таким чином, суд робить висновок, що ніякого свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_3 не отримувала, отже право власності на спірну квартиру не набула і тому ніяких підстав для її відчуження не мала.

Вищенаведене знайшло своє підтвердження у листі апеляційного суду Одеської області, відповідно до якого, 29 жовтня 2009 року апеляційним судом Одеської області був постановлений вирок, згідно якого до кримінальної відповідальності були притягнути особи, які здійснили підробку документів на квартиру АДРЕСА_1.

У відповідності до ст.215 ЦК України за рішенням суду правочин може бути визнаний недійсним.

Згідно ст.216 ч.1 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За ч.1 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

У п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначається, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

У ст.236 ч.1 ЦК України зазначається, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно ст.216 ч.5 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226, 233 ЦПК України ст.ст.216, 228 та 236 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, за участю третіх осіб – приватних нотаріусів Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними та скасування державної реєстрації - задовольнити у повному обсязі.

             Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 15 лютого 2007 року, та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського округу ОСОБА_6, реєстровий №975 – визнати недійсним.

             Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 2 березня 2007 року, та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського округу ОСОБА_7, реєстровий №925 – визнати недійсним.

             Скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1.

           Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції в 10-ти денний строк з дня отримання рішення суду.

             Суддя: