КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-15580/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М.
Суддя-доповідач: Бараненко І.І.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді –Бараненка І.І.,
суддів: Зайця В.С.,
Ключковича В.Ю.
при секретарі судового засідання –Григоренко Т.І.,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2010 року в адміністративній справі №2а-15580/09/2670 за адміністративним позовом Кредитної спілки «Народне кредитне товариство»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
У грудні 2009 року Кредитна спілка «Народне кредитне товариство»звернулась до суду з позовом, в якому, посилаючись на порушення відповідачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Положення про реєстр неприбуткових організацій та установ, затвердженого Державною податковою адміністрацією наказом № 232 від 11.07.1997р., просила скасувати рішення № 138 від 20.09.2009р. про відмову у включенні організації до Реєстру неприбуткових організацій (установ) від 21.09.2009р. № 43783/10/15/211 ДПІ у Печерському районі; зобов’язати відповідача прийняти рішення про включення позивача до реєстру неприбуткових організацій (установ).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2010 року позов задоволено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»не визначає безпосередньо статус, ознаки, порядок створення суб’єктів, які є не прибутковими організаціями. Крім того, не визначає до функцій і повноважень податкової служби вчинення дій щодо перевірки неприбуткової організації, її статуту на відповідність профільному закону, зокрема Закону України «Про кредитні спілки». Закон про прибуток встановлює і врегульовує виключно питання суб’єктного складу платників податку, розмір і порядок сплати податку на прибуток підприємств.
В апеляційній скарзі Відповідач, вказуючи на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апелянт вважає, що оскільки Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, зокрема, порядок оподаткування неприбуткових організацій і установ, то його положення в цілях оподаткування в першу чергу мають вищу силу порівняно з іншими Законами. А тому умовою перебування організації чи установи, в тому числі громадської організації в Реєстрі неприбуткових організацій та установ є дотримання положень, передбачених п.7.11 Закону про прибуток.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, 27 липня 2009 року позивач звернувся до ДПІ у Печерському районі м. Києва із заявою про присвоєння ознаки неприбуткових організацій та включення кредитної спілки до Реєстру неприбуткових організацій.
Листом від 21 вересня 2009 року відповідач повідомив позивача про неможливість внесення його до Реєстру неприбуткових організацій, оскільки підпункт 3 пункту 19.1 статті 19 Статуту позивача не відповідає вимогам пункту 7.11 пункту 7.1 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність бездіяльності податкового органу щодо відмови у внесенні позивача до Реєстру неприбуткових організацій з огляду на наступне.
Пунктом 7.11 статті 7 Закону України «Пр?о оподаткування прибутку під?приємств» № 334 визначено норми, за умови дотримання яких установу чи організацію може бути включено до Реєстру неприбуткових організацій та установ.
Колегія суду вважає хибною думку суду першої інстанції про те, що Законом України «Про оподаткуван?ня прибутку підприємств» не визначено функцій і повноважень податкової служби вчиняти дії щодо перевірки неприбуткової організації, її Статуту на відповідність Закону України «Про кредитні спілки.
Відповідно до абз. 2 п.п.7.11.10 п.7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» державна реєстрація неприбуткових організацій здійснюється у порядку, передбаченому відповідним законодавством.
Таким відповідним законодавством, яким визначено порядок державна реєстрація неприбуткових організацій є Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 11.07.97р. № 232, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 серпня 1997 р. за N 291/2095 (далі - Положення № 232).
Згідно п. 2 Положення до реєстру заносяться неприбуткові організації, та установи, які згідно із пунктом 7.11 ст.7 Закону звільняються від сплати податку на прибуток. Пунктом 2.12 цього ж Положення передбачено, що місцеві органи податкової служби здійснюють присвоєння організаціям та установам ознак неприбутковості.
Пунктами 2.2, 2.3 Положення визначено, що Для внесення до Реєстру неприбуткова організація або установа повинні подати (надіслати) до податкового органу за її місцезнаходженням реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до цього Положення, а також копію статутних і установчих документів. Органи державної податкової служби можуть проводити перевірку відомостей, що містяться в поданих документах.
Таким чином, присвоєння організаціям та установам ознаки неприбутковості належить до виключної компетенції органів податкової служби України.
Згідно пп. 7.11.10 п.7.11 ст.7 Закону № 334 з метою оподаткування центральний податковий орган веде реєстр всіх неприбуткових організацій, які звільняються від оподаткування згідно з положеннями цієї статті.
Відповідно до п.п. 7.11.9 п.7.11 ст. 7 Закону у разі коли неприбуткова організація отримує доход з джерел, інших ніж визначені відповідними підпунктами 7.11.2 -7.11.7 цього пункту, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних із отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів.
Стаття Закону № 334 застосовується до неприбуткових установ і організацій, які є: пенсійними фондами, кредитними спілками, створеними у порядку, визначеному законом.
Згідно пп. 7.11.4. Закону № 334 від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці "в" підпункту 7.11.1, отримані у вигляді: коштів, які надходять до кредитних спілок та пенсійних фондів у вигляді внесків на недержавне пенсійне забезпечення або внесків на інші потреби, передбачені законодавством; доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних доход: в) недержавних пенсійних фондів та кредитних спілок, за пенсійними вкладами (внесками), рахунками учасників фондів банківського управління відповідно до закону з цих питань; дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.
Враховуючи, що вищевказаною нормою Закону не передбачено звільнення від оподаткування доходів неприбуткових організацій, отриманих кредитною спілкою від придбаних державних цінних паперів, податковим органом вірно зазначено про невідповідність пп. 3 п. 19.1 ст. 19 Статуту позивача вимогам даного Закону, оскільки майно кредитної спілки формується, зокрема, за рахунок доходів від придбаних кредитною спілкою державних цінних паперів.
Так, пп. 7.11.13 п. 7.11 ст. 7, зокрема, встановлено, що статутні документи неприбуткових організацій мають містити вичерпний перелік видів їх діяльності.
Згідно з пп. 7.11.8 п. 7.11 ст. 7 Закону про прибуток доходи або майно неприбуткових організацій, за винятком неприбуткових організацій, визначених у абзацах "а" та "в" пп. 7.11.1, не підлягають розподілу між їх засновниками, учасниками або членами та не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого засновника, учасника або члена такої неприбуткової організації, її посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).
Також пп. 7.11.11 п. 7.11 ст. 7 Закону про прибуток передбачено, що у разі ліквідації неприбуткової організації її активи повинні бути передані іншій неприбутковій організації відповідного виду або зараховані до доходу бюджету.
Отже, для кредитної спілки в цілях застосування пільгового оподаткування податком на прибуток щодо окремих видів доходів таких організацій встановлено відмінний від інших порядок розподілу (використання) активів у разі їх ліквідації.
Умовою перебування організації чи установи, в тому числі громадської організації в Реєстрі неприбуткових організацій та установ є дотримання положень, передбачених п. 7.11 Закону про прибуток, у тому числі положень щодо ліквідації.
Отже, податковим органом правомірно зазначено про невідповідність статтей 29, 30 Статуту позивача вимогам Закону № 334, оскільки статутний документ кредитної спілки не містить порядку припинення діяльності кредитної спілки та вирішення майнових питань у зв'язку з його ліквідацією ( а саме порядку передачі активів (не лише тільки коштів резервного капіталу) іншій неприбутковій організації відповідного виду або зараховання до доходу бюджету).
Таким чином, статутні документи кредитної спілки з метою отримання права на пільгове оподаткування окремих видів доходів суперечать положенням, встановленим п. 7.11 Закону про прибуток.
Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів вважає з?азначені в апеляційній скарз?і доводи обґрунтованими і так?ими, що повністю спростовують? висновки суду першої інстанц?ії.
Згідно? п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підставами? для скасування постанови суд?у першої інстанції є порушенн?я норм матеріального або проц?есуального права, що призвело? до неправильного вирішення с?прави або питання.
Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд міста Києва порушив вищевказані норми матеріального права, апеляційну скаргу належить задовольнити, а постанову суду –скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.196, 198, 202, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2010 року в адміністративній справі №2а-15580/09/2670 –скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Кредитної спілки «Народне кредитне товариство»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва –відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї постанови у повному обсязі.
Повний текст постанови складено 09 листопада 2010 року.
Головуючий __________________ І.Бараненко
Судді: __________________ В.Заяць
__________________ В.Ключкович
ДАНУ ПОСТАНОВУ СКЛАДЕНО У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ 09 ЛИСТОПАДА 2010 РОКУ