Справа № 2а - 712\2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2010 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головіючого – судді Ткаченко С.В. , при секретарі Улісько О.М. , розглянувши в письмовому провадженні , у відповідності до ч 3 ст. 122 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу про визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати щомісячної допомоги до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком , про зобов»язання нарахувати та виплатити кошти ,-
ВСТАНОВИВ:
15 09 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, зазначивши , що є пенсіонеркою, отримує пенсію за віком та відноситься до категорії - діти війни. Згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року , дітям війни передбачено підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком. Відповідач протягом 2006-2007 років таку допомогу їй не виплачували, а з 01 01 2008 року виплачує їй допомогу у значно меншому розмірі, на її письмове звернення провести відповідний перерахунок відмовив.
Просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та виплати допомоги протягом періоду з 01 01 2006 р. по 30 09 2009 р. Стягнути кошти у розмірі 4799, 31 грв. Зобов»язати відповідача і в подальшому виплачувати підвищення до пенсії у відповідності до Закону України « Про соціальний захист дітей війни «, зобов»язати відповідача негайно виконати постанову суду та подати звіт про виконання судового рішення.
01 12 2009 року позивач збільшила свої позовні вимоги та просить, стягнути кошти за період з 01 01 2006 року по 31 12 2009 року в сумі 5441, 91 грв.
14 09 2010 року позивач збільшила свої позовні вимоги та остаточно просить: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та виплати допомоги протягом періоду з 01 01 2006 р. по 30 09 2010 р., просить, зобов»язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити їй підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни « в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 01 01 2006 р. по 31 12 2007 р. повністю та з 01 07 2008 року по 30 09 2010 р. з урахуванням різниці , що була виплачена за цей період , виплачувати в подальшому таке підвищення, стягнути судові витрати – держмито у розмірі 3,40 грв. та 1,70 грв.
До суду надійшли заяви від учасників процесу, а саме:
від позивача ОСОБА_1, яка просить розглянути справу у її відсутність , позовні вимоги підтримує ;
від представника відповідача ОСОБА_2 до суду надійшли заперечення відповідно до яких пояснив , що в 2006 році надбавки дітям війни не виплачувалися через відсутність механізму, порядку і строків призначення даного виду державної соціальної допомоги. У 2007 році не виплачувалася через відсутність групи інвалідності. Надалі така надбавка виплачувалася в розмірах і у відповідності до Постанови Кабінету міністрів України № 530 від 22 05 2008 року.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню частково.
Судом встановлено, що позивач є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, та має статус «дитини війни», що підтверджується відміткою в пенсійному посвідчені (а.с.14). ОСОБА_1 15 07 2009 року звернулася до Управління пенсійного фонду України в Довгинцівському районі із заяво про проведення перерахунку допомоги як дитині війни (а.с. 15), однак отримала відмову (а.с. 16). Оскаржила дані дії до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ( л.с. 17-18 ) та 27 08 2009 року отримала відповідь ( л.с. 20-21 ) .
Згідно статті 6 Закону №2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Дію статті 6 цього Закону було зупинено на 2006 рік відповідно п.17 ст.77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року № 3235-IV.
Проте, Законом України від 22 березня 2006 року №3367-IV “Про внесення змін до ЗУ “Про державний бюджет України на 2006 рік” було внесено зміни та виключено п.17 ст.77 зазначеного закону. Ці зміни набули законної сили через 10 днів після опублікування 22 березня, тобто 2 квітня 2006 року було відновлено дію ст. 6 в редакції від 1 січня 2006 року.
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року (із змінами, внесеними 19 січня 2006 року) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Але Кабінет Міністрів України у 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії “дітям війни”, що у свою чергу виключало можливість збільшення пенсії “дітям війни”.
Таким чином, у 2006 році позивач не мав правових підстав для нарахування підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком як дітина війни, відповідно управління Пенсійного Фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу не зобов'язане було здійснювати відповідне підвищення пенсії, а тому у задаволенні позовних вимог в цій частистині належить відмовити.
Аналіз норм ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та норм п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» дає можливість зробити висновок стосовно того, що нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» зупинялася дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Але рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), певні норми законодавства України, у тому числі, п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
А рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 28/2008 (№ 10-рп/2008) положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, з прийняттям Конституційним Судом України рішення № 6-рп від 09.07.2007 р. та рішення № 28/2008 (№ 10-рп/2008) від 22.05.2008 р. положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік», які призупиняли дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними, то необхідно застосовувати положення Закону з урахуванням його дії в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка стала діяти пізніше, тобто положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
При цьому необхідно зазначити, що розмір підвищення до пенсії особам, які мають статус «дитини війни», передбачений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинен обчислюватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність, який встановлено чинним законодавством на кожний бюджетний рік.
Враховуючи викладене, відповідач невірно нараховував позивачу надбавку до пенсії, згідно ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 09.07.2007р. (дата прийняття рішення Конституційним Судом України) по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. (дата прийняття рішення Конституційним судом України) по 31.12.2008р. в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року . Ці положення закону мають законну силу та не були призупинені. Таким чином, обґрунтовані вимоги позивача і за 2009 рік .
Статтею 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, з 01 01 2010 року в розмірі 695 грв. з поетапним підвищенням . Ці положення закону мають законну силу та не були призупинені. Таким чином, обґрунтовані вимоги позивача і за 2010 рік .
Таким чином, після прийняття вищезазначених рішень Конституційного Суду України, а також враховуючи те, що дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинялася на 2009 р. та на період 2010 року , чинним законодавством, відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірах, передбачених ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 30 09 2010 року, тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Суд зауважує, що реалізація особою права, яке пов’язане з отриманням бюджетних коштів, котра базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не приймається до уваги.
Що ж стосується вимоги ОСОБА_1 щодо зобов’язання відповідача при нарахуванні їй відповідних соціальних виплат керуватись ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни « з 01 10 2010 року і в подальшому , то вона задоволенню не підлягає, оскільки захисту підлягають лише порушені права особи, тобто, будь-які вимоги на майбутнє не можуть бути задоволеними, так як відсутні докази того, що відповідачем права позивача будуть порушуватись і у майбутньому.
Підлягають стягненню з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 сплачені нею судові витрати – держмито у розмірі 05 грв. 10 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», ст.. ст.ст.17, 159-163 КАС України, суд,
п о с т а н о в и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу щодо проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 30 09 2010 р. в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - протиправною.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 30 09 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати, а саме: державне мито у розмірі - 05 ( п»ять) гривень 10 коп.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя С.В.Ткаченко