Справа № 2-830/10

РІШЕННЯ

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

08.11.2010 року Генічеський районний суд Херсонської області у складі:

            головуючого судді             Хоменко В.Г.

    при секретарі             Новиковій К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонської філії публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом в якому посилається на те, що з 01.10.2009 року він працював на посаді менеджера відділу Колекторське агентство» ГО по Херсонській філії публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк». Наказом №ZAKL – 2010/1-3140 від 27 травня 2010 року, його було звільнено з займаної посади згідно п. 2 ст. 41 КЗпП України, за втратою довір’я. Вважає даний наказ та його звільнення незаконним. Просить визнати його незаконним та скасувати, поновити його на роботі, стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу, моральну шкоду в розмірі 3000 грн. 00 коп., та судові витрати.

В судовому засіданні позивач вимоги позову змінив, збільшив розмір позовних вимог про в частині стягнення з відповідача заробітної плати, моральну шкоду просить не стягувати.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнав.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши учасників процесу, суд встановив слідуючі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини.

З 01 жовтня 2009 року позивач працював на посаді менеджера відділу «Колекторське агентство» ГО по Херсонській філії публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк», що підтверджується записом в трудовій книжці.

27.05.2010 року позивача було звільнено з займаної посади згідно п. 2 ст. 41 КЗпП України, за втратою довір’я, що підтверджується записом у трудовій книжці позивача та наказам про звільнення №ZAKL – 2010/1-3140 від 27 травня 2010 року.

Відповідно до п. 2 ст. 41 КЗпП України, крім підстав, передбачених ст. 40 КЗпП України, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу. Таким чином, звільнення працівника на підставі ч. 2 ст. 41 КЗпП України, передбачає декілька обов’язкових складових, і зокрема звільнений може бути тільки такий працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності.

З пояснень позивача в судовому засіданні витікає, що перебуваючи на посаді менеджера, він належно виконував покладені на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку обов’язки та додержувався трудової дисципліни, що підтверджується відсутністю жодного накладеного на нього дисциплінарного стягнення за увесь час роботи. Крім того, до його функціональних обов’язків не входило обслуговування грошових коштів або товарних цінностей, і фактично він їх ніколи не обслуговував, договір про повну індивідуальну чи колективну (бригадну) матеріальну відповідальність з ним укладено не було. Вважає, що був звільнений з роботи через помсту керівництва банку, оскільки відмовлявся виконувати дії за дорученням банку, які порушують права громадян (клієнтів банку).

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечує, що позивач за родом своєї роботи безпосередньо матеріальні та грошові цінності не обслуговував, договір про повну матеріальну відповідальність з ним не укладався.

За таких обставин суд приходить до висновку, що звільнення ОСОБА_1 з роботи є незаконним.

Згідно ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Тому суд вважає необхідним задовольнити позов та поновити позивача на роботі на посаді менеджера відділу Колекторське агентство» ГО по Херсонській філії публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» з моменту його звільнення.

Відповідно до ч. 5 ст. 235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.  

Вимога позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає задоволенню, оскільки після звільнення позивач на іншій роботі не працював. Сума середньомісячного заробітку, що підлягає відшкодуванню станом на 08.11.2010 року складає 20042,84 грн. (середній заробіток позивача за час роботи згідно довідки про заробітну плату від 09.07.2010 року 3622,35 грн. :  30 днів = 120,74 грн. середньомісячний заробіток х 166 кількість днів вимушеного прогулу).

Згідно п. 2, п. 4 ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення про присудження позивачу виплати заробітної плати, але не більш ніж за один місяць, та про поновлення його на роботі як незаконно звільненого працівника.  

Відповідно до положень ст. 233 КЗпПУ, Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Згідно пояснень в судовому засіданні позивача трудову книжку він отримав на початку червня 2010 року, наказ про звільнення з роботи йому не видавався.

Також з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу, та відповідно до положень ст. 88 ЦПК України, держмито на користь держави та ІТЗ.

Керуючись ст.ст. 232-233, 235, 237-1 КЗпП України,  ст. 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213, 214, 215, п.п.2, 4 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Херсонської філії публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, задовольнити.

Наказ №ZAKL – 2010/1-3140 від 27 травня 2010 року,про звільнення ОСОБА_1 з посади менеджера відділу Колекторське агентство» ГО по Херсонській філії публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» за ч. 2 ст. 41 КЗпП України (за втратою довір’я), визнати незаконним та скасувати.

Поновити ОСОБА_1 на посаді менеджера відділу Колекторське агентство» ГО по Херсонській філії публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» з 27.05.2010 року.

Стягнути з Херсонської філії публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 27 травня 2010 року по 08 листопада 2010 року в розмірі 20042 грн.84 коп.

В порядку п. 2 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді менеджера відділу Колекторське агентство» ГО по Херсонській філії публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк».

В порядку п.4 ч. 1 ст.367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення присудженої суми заробітної плати ОСОБА_1 в межах платежу за один місяць в сумі 3622грн. 35 коп.  

Стягнути з Херсонської філії публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн.

Стягнути з Херсонської філії публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» на користь держави судові витрати: судовий збір в розмірі 200 грн. 42 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 120 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд шляхом подання в строк 10 днів з моменту його проголошення апеляційної скарги.

Суддя Генічеського

районного суду                                         В.Г. Хоменко