Справа № 2-1686/10

ЗАОЧНЕ    РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 11 листопада 2010 року                                 Лебединський районний суд        

Сумської області

у складі: головуючого - судді Бакланова Р.В.

при секретарі -  Вєчкановій С.В.

з участю представника позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2  до  ОСОБА_3  про стягнення  заборгованості  за  договором  позики  в сумі 48531 грн. 60 коп.,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2   звернувся  до суду  з  позовом  до ОСОБА_3  про стягнення  заборгованості  за  договором  позики  в сумі  48531 гривня 60 копійок, мотивуючи свої  вимоги тим, що 17 травня 2010 року  між  ними був  укладений договір  позики  у формі  розписки відповідно  до якого  ОСОБА_3  позичила  5000 американських  доларів під 10%  від  суми  займу  за кожен  місяць  користування коштами строком  до 11.08.2010 року. Однак  взяті на  себе  зобов’язання  відповідачка  належним чином  не  виконала, тому станом  на 11 серпня 2010 року  утворилася заборгованість  в сумі 6500 американських доларів, що  по  офіційному курсу НБУ  становить 48531 грн. 60 коп.

Тому  позивач  звернувся до суду  з даним  позовом  та  просить  ухвалити  рішення суду, яким  стягнути з  ОСОБА_4  на  користь  нього  заборгованість  за договором  позики у формі  розписки  в розмірі 48531 грн. 60 коп. та  судові  витрати  по справі.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачка у судове засідання не з’явилася хоча про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином і від неї не надійшло повідомлення про причини неявки свого представника.

На підставі ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, він вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Під час судового розгляду були встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини: 17 травня 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір позики у формі розписки по якому відповідачка позичила 5000 доларів США під 10 % від суми займу за кожен місяць користування коштами, тобто 500 доларів США строком до 11 серпня 2010 року (а.с.6). Під час дії договору позики відповідачка допустила прострочення платежів по процентах, сплативши лише 380 доларів США на користь позивача, 9 липня 2010 року відповідачка власноруч написала гарантійне зобов’язання про сплату прострочених процентів до 19 липня 2010 року, тобто визнала існуючу заборгованість по сплаті відсотків  (а.с. 7). Не зважаючи на закінчення строку повернення боргу та сплати процентів за користування коштами станом на 11 серпня 2010 року ОСОБА_3 свої зобов’язання не виконала. У відповідності до умов договору позики, за час його дії відповідачка повинна була сплатити на користь позивача 6500 доларів США. Фактично сплачено процентів 380 доларів США. Тому заборгованість відповідача на даний час складає 6120 доларів США, що по офіційному курсу долара США - 7,93 грн. за 1 долар США  становить 48531 грн. 60 коп. (а.с. 5).

Ст. 1046. ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Ч. 2 ст. 1047. ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Таким чином суд доходить висновку про те, що між сторонами є правовідносини, які витікають з договору позики. Вищезазначені розписки стверджують факт передання позикодавцем – ОСОБА_2 позики ОСОБА_3 Тому суд доходить висновку про необхідність на підставі ст. 1049 ЦК України задоволення позовних вимог в частині стягнення боргу зазначеному у розписці, які представила позивач ОСОБА_2

Крім того суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення процентів за договором позики, оскільки відповідно до ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Також суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати у справі – державне мито та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи   сплачені останнім при зверненні до суду з позовною заявою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 174, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 526, 530,  625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050 ЦК України;

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2  задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 проживаючої по АДРЕСА_1, зареєстрованої по АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на  користь ОСОБА_2 проживаючого по  АДРЕСА_3, 40030 заборгованість за договором позики у формі розписки  в розмірі 48531 гривня 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 проживаючої по АДРЕСА_1, зареєстрованої по АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1судові на користь ОСОБА_2 проживаючого по АДРЕСА_3, 40030 витрати у справі, сплачені ним при подачі позову до суду: судовий збір в розмірі 485 гривень 31 копійка та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень, всього стягнувши 605 грн. 31 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

  Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: