Справа № 2-3709/07
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2007 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
головуючого - судді Чорнобук В.І.
При секретарі - Корсун Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання шлюбу, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач у вересні 2007 р. звернулася до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що між сторонами був укладений шлюб, зареєстрований 30 серпня 2003 р. відділом РАГС Жовтневого районного управління юстиції м. Дніпропетровська, актовий запис № 779.
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, 2005 року народження.
Сімейне життя з відповідачем не склалося. З'ясувалося, що у сторін несумісні характери, різні погляди на життя. Між ними немає порозуміння з питань сімейного життя.
Сторони в січні 2005 року повністю припинили сімейно-шлюбні відносини та ведення спільного господарства, з цього ж часу проживають окремо. З часу припинення сумісного проживання сторони поновити сімейні відносини не намагались і такого наміру не мають.
Просила шлюб між нею та відповідачем розірвати.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала, на їх задоволенні наполягала.
Відповідач в судовому засіданні проти позову не заперечував.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що між сторонами був укладений шлюб, зареєстрований 30 серпня 2003 р. відділом РАГС Жовтневого районного управління юстиції м. Дніпропетровська, актовий запис № 779 (а. с. 5).
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, 2005 року народження (а. с. 4).
Сімейне життя з відповідачем не склалося. З'ясувалося, що у сторін несумісні характери, різні погляди на життя. Між ними немає порозуміння з питань сімейного життя.
Сторони в січні 2005 року повністю припинили сімейно-шлюбні відносини та ведення спільного господарства, з цього ж часу проживають окремо. З часу припинення сумісного проживання сторони поновити сімейні відносини не намагались і такого наміру не мають.
Спір про розділ майна між сторонами відсутній.
Між сторонами повністю втрачені почуття любові та взаєморозуміння.
Подальше спільне життя подружжя суперечитиме інтересам позивача.
Вирішуючи позовні вимоги, суд приходить до наступного. Частина 2 статті 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, або інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як встановлено в судовому засіданні, сторони припинили фактичні сімейно-шлюбні відносини понад шість місяців тому, за час який минув за цей період ніхто з них спроб до поновлення родини не приймав і такого бажання в теперішній час не має. За викладених обставин суд приходить до висновку про те, що шлюб розпався остаточно і не може бути поновлений, а його подальше формальне існування суперечило би правам та інтересам сторін, в тому числі праву на вступ до іншого шлюбу.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне вимоги позивача про розірвання шлюбу - задовольнити, витрати при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити у повному обсязі.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1та ОСОБА_2, зареєстрований 30 серпня 2003 р. відділом РАГС Жовтневого районного управління юстиції м. Дніпропетровська, актовий запис № 779 - розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу органами РАГС стягнути з ОСОБА_2- 25 (двадцять п'ять) гривень, звільнивши ОСОБА_1від судових витрат.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви на апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя В.І. Чорнобук