АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33-360-2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2010 року м. Рівне
Суддя по розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області Сачук В.І., розглянув матеріали адміністративної справи щодо ОСОБА_2 за ч.3 ст.122 КУпАП,?
встановив:
Постановою Рівненського міського суду від 13 вересня 2010 року ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді 40 годин громадських робіт.
За постановою суду, ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він 04 серпня 2010 року о 10 год. 42 хв., на 182км. а/д Київ-Чоп, керував транспортним засобом марки „Ніссан-Максима” д.н. НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 120 км/год при обмеженні швидкості руху 50 км/год, тобто перевищив швидкість руху на 70 км/год.
Своїми діями ОСОБА_2 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати та закрити провадження по справі, оскільки швидкість він не перевищував, а прилад міг зафіксувати швидкість іншого автомобіля, який рухався перед ним. На думку апелянта прилад „Беркут”, яким було зафіксовано перевищення ним швидкості, не є автоматичним засобом фото-чи відео фіксації, знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер, що суперечить вимогам ст.14-1 КУпАП.
Крім того зазначає, що в постанові від 13 вересня 2010 року встановлено, що ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю та вказав обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, хоча в судовому засіданні був присутній його представник ОСОБА_3, який вину у вчиненні ОСОБА_2 адміністративного правопорушення не визнав.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_3 в підтримку апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважаю, що така підлягає до задоволення.
Згідно зі ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені правовідносини регулюються ч.1 ст.14-1 КУпАП, за якою належним доказом винуватості власника (співвласника), в тому числі водія, транспортного засобу у скоєнні правопорушення в сфері забезпечення дорожнього руху є лише, зокрема, фотоматеріали працюючого в автоматичному режимі спеціального технічного засобу з функціями фото-, кінозйомки, відеозапису, якими можуть бути винятково стаціонарні діючі без втручання людей засоби. Оскільки, технічний пристрій «Беркут» є керованим працівником міліції технічним засобом і з цих міркувань не є працюючим в автоматичному (без втручання людини) режимі спеціальним технічним засобом фіксації правопорушень в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в розумінні ст. 14-1 КУпАП, то зафіксована ним швидкість руху автомобіля „Ніссан-Максима” д.н. НОМЕР_1 з зазначенням перевищення на 70 км/год. не є належним доказом винуватості ОСОБА_2 в порушенні п.12.4 Правил дорожнього руху України, а тому постанова про накладення на нього адміністративного стягнення у виді 40 годин громадських робіт є протиправною через недоведеність його вини і підлягає скасуванню.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, –
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Рівненського міського суду від 13 вересня 2010 року відносно ОСОБА_2 скасувати і провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122 ч. 3 КУпАП.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Рівненської області Сачук В.І.