Справа № 2-3546/07
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2007 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
головуючого - судді Чорнобук В.І.
При секретарі - Корсун Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання шлюбу, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач у серпні 2007 р. звернулась до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що між сторонами був укладений шлюб, зареєстрований 24 жовтня 1987 року відділом ЗАГС Жовтневого району м. Дніпропетровська, актовий запис № 2149.
Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3, 1989 року народження.
З серпня 1996 року відповідач перестав утримувати сім'ю, вихованням сина не займався.
В серпні 2004 року позивач з сином стала харчуватися окремо від відповідача.
З березня 2006 року сторони припинили сімейно-шлюбні відносини.
Відповідач декілька разів вчиняв сварки.
Вважає, що їхня сім'я розпалась повністю і примирення між ними бути не може.
Просила шлюб між нею та відповідачем розірвати.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала, на їх задоволенні наполягала.
Відповідач в судовому засіданні проти позову не заперечував.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що між сторонами був укладений шлюб, зареєстрований 24 жовтня 1987 року відділом ЗАГС Жовтневого району м. Дніпропетровська, актовий запис № 2149 (а.с. 6).
Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3, 1989 року народження (а.с. 6).
З серпня 1996 року відповідач перестав утримувати сім'ю, вихованням сина не займався.
З березня 2006 року сторони припинили сімейно-шлюбні відносини.
Відповідач декілька разів вчиняв сварки.
Подальше спільне життя подружжя суперечитиме інтересам позивача та інтересам сина.
Вирішуючи позовні вимоги, суд приходить до наступного. Частина 2 статті 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, або інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як встановлено в судовому засіданні, сторони припинили фактичні сімейно-шлюбні відносини понад шість місяців тому, за час який минув за цей період ніхто з них спроб до поновлення родини не приймав і такого бажання в теперішній час не має.
За викладених обставин суд приходить до висновку про те, що шлюб розпався остаточно і не може бути поновлений, а його подальше формальне існування суперечило би правам та інтересам сторін, в тому числі праву на вступ до іншого шлюбу.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне вимоги позивача про розірвання шлюбу - задовольнити, витрати при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити у повному обсязі.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1та ОСОБА_2, зареєстрований 24 жовтня 1987 року відділом ЗАГС Жовтневого району м. Дніпропетровська, актовий запис № 2149 - розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу органами ЗАГС стягнути з ОСОБА_2- 25 (двадцять п'ять) гривень, звільнивши ОСОБА_1від судових витрат.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви на апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя В.І. Чорнобук