Справа № 2-3580/07                                                                 

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

05 вересня 2007 року                                                                          Жовтневий районний суд

                                                                                                       м. Дніпропетровська

У складі:         

головуючого              - судді Чорнобук В.І.

            При секретарі             - Корсун Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач у серпні 2007 р. звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що між сторонами був укладений шлюб, зареєстрований 12 березня 1982 року Бабушкинським районним відділом запису актів цивільного стану м. Дніпропетровська, актовий запис за № 594.

Від спільного шлюбу сторони мають сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження.

З самого початку сумісного  сімейного життя сторін з'ясувалися несумісність їхніх характерів, поглядів на життя, протилежність інтересів та прихильностей, що приводило до частих непорозумінь у взаємовідношеннях.

З цієї причини сторони швидко охолоділи відносно один одного, а також втратили почуття любові та поваги та їхня сім'я стала розпадатися.

В квітні 2005 року їхня сім'я розпалася  остаточно.

Відповідач виїхала на постійне місце мешкання до Німеччини та не бажає повертатися назад.

Позивач продовжує жити у м. Дніпропетровську.

Тривалий час у інтересах сина позивач не здійснював аніяких дій відносно розірвання шлюбу.

Разом з тим, враховуючи, що їхня сім'я фактично давно вже не існує, на теперішній час сторони досягли згоди про те, що дитина буде жити з відповідачем, а позивач буде добровільно надавати їй матеріальну допомогу на утримання сина та періодично відвідувати його.

Таким чином, сторони досягли взаємного рішення про розірвання шлюбу.

Вважає, що розірвання шлюбу є єдиним шляхом виходу із   склавшихся обставин.

Суттєві спори та розбіжності з приводу розподілу сумісного майна, придбаного сторонами під час шлюбу відсутні.

Свою згоду на розірвання шлюбу відповідач надала у письмовій формі.

Її підпис на заяві посвідчений  нотаріусом м. Нюрнберга.

Просив шлюб між ним та відповідачем розірвати. 

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягав.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, надала заяву в якій проти позовних вимог не заперечувала, просила розірвати шлюб за її відсутністю.

            Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений шлюб, зареєстрований 12 березня 1982 року Бабушкинським районним відділом запису актів цивільного стану      м. Дніпропетровська, актовий запис за № 594.

Від спільного шлюбу сторони мають сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження.

З самого початку сумісного сімейного життя сторін з'ясувалися несумісність їхніх характерів, поглядів на життя, протилежність інтересів та прихильностей, що приводило до частих непорозумінь у взаємовідношеннях.

З цієї причини сторони швидко охолоділи відносно один одного, а також втратили почуття любові та поваги та їхня сім'я стала розпадатися.

В квітні 2005 року сторони припинили сімейно-шлюбні відносини та ведення спільного господарства, з цього ж часу проживають окремо. З часу припинення сумісного проживання сторони поновити сімейні відносини не намагались і такого наміру не мають.

Відповідач виїхала на постійне місце мешкання до Німеччини.

Позивач продовжує жити у м. Дніпропетровську.

Враховуючи, що їхня сім'я фактично давно вже не існує, на теперішній час сторони досягли згоди про те, що дитина буде жити з відповідачем, а позивач буде добровільно надавати їй матеріальну допомогу на утримання сина та періодично відвідувати його.

Суттєві спори та розбіжності з приводу розподілу сумісного майна, придбаного сторонами під час шлюбу відсутні.

Свою згоду на розірвання шлюбу відповідач надала у письмовій формі.

Її підпис на заяві посвідчений  нотаріусом м. Нюрнберга.

Між сторонами повністю втрачені почуття любові та взаєморозуміння.

Подальше примирення і збереження шлюбу з відповідачем не можливе і суперечить інтересам позивача.

           Вирішуючи позовні вимоги, суд приходить до наступного. Частина  2  статті 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, або інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

            Як встановлено в судовому засіданні, сторони припинили фактичні сімейно-шлюбні відносини понад шість місяців тому, за час який минув за цей період ніхто з них спроб до поновлення родини не приймав і такого бажання в теперішній час не має. За викладених обставин суд приходить до висновку про те, що шлюб розпався остаточно і не може бути поновлений, а його подальше формальне існування суперечило би правам та інтересам сторін, в тому числі праву на вступ до іншого шлюбу.

             З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне вимоги позивача про розірвання шлюбу - задовольнити, витрати при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з позивача.

             На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212 - 215  ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

              Позов задовольнити у повному обсязі.

  Шлюб, укладений між ОСОБА_1та ОСОБА_2зареєстрований 12 березня 1982 року Бабушкинським районним відділом запису актів цивільного стану м. Дніпропетровська, актовий запис за № 594 -  розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу органами РАЦС стягнути з ОСОБА_1- 25 (двадцять п'ять) гривень, звільнивши ОСОБА_2від судових витрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви на апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

            Суддя                                                                                      В.І.  Чорнобук