Справа № 2-1402/07
Р І Ш Е Н Н Я
(заочне, в порядку гл. 8 розділу ІІІ ЦПК України)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2007 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого - судді Чорнобук В.І.
при секретарі - Корсун Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення боргу та процентів за договором позики, -
В С Т А Н О В И В :
05 лютого 2007 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 14 серпня 2006 року позивач позичив відповідачу 4100 грн.. На підтвердження укладеного договору позики відповідач дав позивачу розписку.
У встановлений договором строк відповідач борг позивачу не повернув.
Просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму боргу 4100 грн. та судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягав.
Відповідач в судове засідання у справі не з'являвся, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 12, 18), про причини неявки суд не повідомляв. За таких обставин на підставі ч. 4 ст. 169 ЦПК України відповідач вважається повідомленим про день та час судового засідання і таким, що відсутній без поважних причин, що є підставою для вирішення справи на підставі наявних у ній даних і доказів і постановлення заочного рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи дані та докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14 серпня 2006 року позивач позичив відповідачу 4100 грн.. На підтвердження укладеного договору позики відповідач дав позивачу розписку (а.с. 8).
У встановлений договором строк відповідач борг позивачу не повернув.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, забов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 625, 1046, 1049 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212 - 215, 224-226 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1суму боргу за договором позики в розмірі 4100, 00 грн. (чотири тисячі сто грн.. 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1судові витрати в розмірі 91, 00 грн. (дев'яносто одна грн.. 00 коп.), у тому числі 30, 00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення, 20, 00 грн. за обслуговування громадян, 41, 00 грн. судового збору.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.
У випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному апеляційному порядку.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.
У випадку подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення набирає законної силі після закінчення такого строку.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Чорнобук В.І.