2-а – 2924/10

                                                                       П О С Т А Н О В А

                                                                              І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

11 жовтня  2010 року                                                                                               м. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька, у складі:

головуючого судді -                                                                                                            Тимченко О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м.Донецька про неправомірну бездіяльність державного органу та зобов’язання зробити нарахування доплати до пенсії, -

                                                                                     В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду  з зазначеним позовом, вказавши, що вона має статус «дитини війни» у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків від розміру мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Законів України про державний бюджет на відповідний рік не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. Просить суд визнати неправомірну бездіяльність відповідача, щодо не нарахування їй доплати до пенсії у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком з 2009  року по вересень 2010 року, зобов’язати відповідача провести нарахування з 2009 року по вересень 2010 року надбавки до пенсії у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсій в Україні за віком та жовтня 2010 року виплачувати щомісячно пенсію з доплатою надбавки, як дитині війни в розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком.

Позивач у судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала письмове клопотання з проханням розглядати справу без її участі.

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька, Бєлякова І.В., у судове засідання не з’явилася, про місце, дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала письмове клопотання з проханням розглядати справу без її участі. У задоволенні позовних вимог просив відмовити,  з наступних підстав. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є діючими з 09.07.2007 року. Разом з тим, у 2007 році не було прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог закону, не було визначено, які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів, в якому порядку. Крім того, ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, визначених відповідно до цього Закону. Таким чином, для перерахунків або підвищення пенсій він не застосовується. У відповідності до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено шестимісячний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу, застосувавши положення ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.  

Відповідно до вимог п.10  ч.1 ст. 3 , ч.  4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1  року та має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо  оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.

Позивач не зверталася до суду з заявою про поновлення строку звернення до суду з 01.01.2009 року по 27.03.2010  року, не навела поважних причин його пропуску.

Судом встановлено, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 01 січня 2009 року по 27 березня 2010  року, а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії, як дитині війни, за вищевказаний період (дата подання позову згідно штампа реєстрації 28.09.2010  року).

Відмовляючи в задоволені позову з підстав пропуску шестимісячного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.

Позивач звернулася до суду з позовом 28.09.2010  року, після того, як нею було отримано відповідну пенсію без підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 з 28.03.2010 року.

Таким чином, позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 28.03.2010  року.

Відповідно до ст. 71 Закону України від 26.12.2008 р., № 835-4 «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тобто позовні вимоги позивача щодо зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька здійснити перерахунок пенсії та виплатити державну соціальну допомогу, як дитині війни, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у 2009 році підлягають задоволенню.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про державний бюджет України на 2010 рік» здійснюється починаючи з 01 січня 2010 року перерахунок пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям – інвалідам, особам які не мають право на пенсію, та інвалідам, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік».

Відповідно до ст.. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» встановлений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць з 1 січня 2010 року – 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня – 709 гривень, з 1 жовтня -723 гривень, з 1 грудня – 734 гривень.

Виходячи з зазначеного позивач, яка є пенсіонером та наділена статусом «дитина війни», у 2010 році мала право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії.

Крім того, суд вважає, що позовні вимоги у частині зобов’язання відповідача робити перерахунок державної соціальної допомоги з урахуванням зростання мінімальної пенсії за віком у наступному являється необґрунтованими і не підлягають задоволенню з таких підстав. Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов’язання Управління ПФУ в подальшому робити перерахунок державної соціальної допомоги у разі підвищення мінімальної пенсії за віком є безпідставними, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спору.

Таким чином, з 28.03.2010  року суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу державну соціальну допомогу, як дитині війни, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, у задоволенні позовних вимог про виплату державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 01.01.2009 року по 27.03.2010  року та про зобов’язання відповідача здійснювати нарахування державної соціальної допомоги, як дитині війни, у майбутньому необхідно відмовити.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 69-71, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161, 162, 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про неправомірну бездіяльність державного органу та зобов’язання зробити нарахування доплати до пенсії – задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька по не нарахуванню щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, з 28 березня 2010  року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м.Донецька здійснити нарахування та виплату за рахунок коштів Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1   підвищення до пенсії у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 28 березня 2010  року з урахуванням раніше виплачених сум.  

У задоволені решти позовних вимог  - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подачі протягом десяти днів апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.  У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: