АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів по розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого: Полюховича О.І.
Суддів: Сачука В.І.., Коробова О.К.
з участю прокурора: Ютовець Н.І.
розглянула 09 листопада 2010 року у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2 на вирок Кузнецовського міського суду Рівненської області від 22 липня 2010 року,-
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка смт. Пустомити Львівської області, громадянка України, одружена, ІНФОРМАЦІЯ_2, працююча приватним підприємцем, раніше не судима, проживає за адресою: АДРЕСА_1, засуджена:
за ч.2 ст.191 КК України - до позбавлення волі строком на один рік, з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю на строк один рік;
за ч.1 ст. 366 КК України у виді обмеження волі на строк один рік.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити засудженій ОСОБА_2 остаточного покарання у виді одного року позбавлення волі, з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю на строк один рік.
На підставі ст. 75 КК України підсудну ОСОБА_2 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на строк один рік звільнена з випробуванням, з іспитовий строк один рік. Покладено на засуджену ОСОБА_2 відповідно до ст. 76 КК України наступні обов’язки:
Періодично з’являтися в органи кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На підставі ч.4. ст. 72, ст. 77 КК України призначене підсудній ОСОБА_2 додаткове покарання за ч.2 ст. 191 КК України у виді позбавлення права займатись підприємницькою діяльністю на строк один рік – виконувати самостійно.
Вирішено питання про речові докази.
За вироком суду ОСОБА_2 визнана винною та засуджена за те, що будучи приватним підприємцем та службовою особою, яка виконує функції, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків, внесла за відомо неправдиві відомості
Справа №11-470/2010 р. Головуючий у 1 інстанції – Малков В.В.
Категорія: ч.2 ст 191, ч.1 ст.366 Доповідач: Сачук В.І.
КК України
до акту №29 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2009 року по договору підряду №106, укладеного між приватним підприємцем ОСОБА_2 та Кузнецовський міським комунальним підприємством від 15 липня 2009року, про витрати, які понесені нею по виплаті заробітної плати на суму 19 517 гривень. Фактично засуджена ОСОБА_2 виплатила безпосереднім виконавцям робіт ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заробітну плату за виконані роботи по договору за липень 2009 року в сумі 1188 грн. 74 коп. Різницю між пред’явленими до розрахунку витратами на заробітну плату та фактичними витратами на заробітну плату ОСОБА_2 залишила собі. Тим самим підсудна ОСОБА_2 діючи з корисливого мотиву та з прямим умислом на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовим становищем незаконно заволоділа коштами Кузнецовського міського комунального підприємства на суму 18 328 гривень 26 коп.
ОСОБА_2, являючись службовою особою уповноваженою на складання та видачу офіційних документів, умисно, внесла до акту №29 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2009 року по договору за відомо неправдиві відомості про витрати із заробітної плати на суму19517 гривень. Фактично засуджена ОСОБА_2 нарахувала та виплатила ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – безпосереднім виконавцям вказаних робіт – заробітну плату за липень 2009 років сумі 594,37 грн. кожному.
В апеляції, засуджена ОСОБА_2 просить змінити вирок в частині призначення додаткового покарання за ч.2 ст.191 КК України, застосувати до неї ч.2. ст. 69 КК України та не призначати додаткового покарання у виді позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю. Вважає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки тому факту, що до початку судового розгляду даної кримінальної справи нею були вчинені дії по добровільному відшкодуванню завданого збитку та усунено заподіяну шкоду. Крім цього, апелянт зазначає, що призначаючи остаточне покарання суд допустив неправильне застосування кримінального закону, не застосувавши відносно неї положень п.2 ч.1. ст. 66 КК України, відповідно до яких добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди визначається обставиною, яка пом’якшує покарання.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, що вирок суду законний та обґрунтований, перевіривши матеріали справи та обговоривши апеляцію, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні, зазначеного у вироку злочинах ґрунтується на перевірених в судовому засіданні доказах, яким дана повна і всебічна юридична оцінка, що не заперечується і в поданій на вирок апеляції.
Суд правильно встановив фактичні обставини вчинених ОСОБА_2 злочинів, передбачених ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України. Його висновки грунтуються на доказах, детально викладених у вироку.
Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Колегія суддів не може погодитись з вироком суду першої інстанції про призначення додаткового покарання засудженій.
Справа №11-470/2010 р. Головуючий у 1 інстанції – Малков В.В.
Категорія: ч.2 ст 191, ч.1 ст.366 Доповідач: Сачук В.І.
КК України
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 вперше була засуджена за злочини середньої тяжкості, сприяла розкриттю злочинів, щиро розкаялась у вчиненому, добровільно відшкодувала матеріальні збитки, позитивно характеризується за місцем проживання, тяжких наслідків від її дій не настало.
Колегія суддів, враховуючи наявність вказаних обставин, що пом’якшують покарання, а також обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину, з урахуванням її особи, приходить до висновку про застосування положень ст. 69 КК України та можливість не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкціях ч.2 ст. 191 КК України, як обов’язкове.
Керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Вирок Кузнецовського міського суду від 22 липня 2010 року щодо ОСОБА_2 змінити.
Вважати ОСОБА_2 засудженою за ч. 2 ст. 191 КК України до позбавлення волі на строк один рік із застосуванням ст. 69 КК України без позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю.
В решті вирок залишити без змін.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
З оригіналом згідно. Суддя