АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 листопада 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: судді Медяного В.М.,
суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.,
при секретарі: Сніжко О.А.,
за участю сторін у справі: представника позивача ОСОБА_1– ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» в особі Подільського регіонального департаменту, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3, про припинення договору поруки,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 вересня 2010 року, -
встановив:
У лютому 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до АКІБ «УкрСиббанк» в особі Подільського регіонального департаменту, за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, про припинення з 05.12.2008 року договору поруки № 138524 від 04.09.2007 року.
Посилається на те, що 04.09.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» в особі начальника відділення № 404 Вінницького управління Подільського регіонального департаменту АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11208672000, у відповідності до якого остання отримала 85000 доларів США. Згідно п. 1.3.1 кредитного договору, позичальник зобов'язалась сплачувати банку за користування кредитними коштами плату в розмірі 11,3 % річних. В забезпечення виконання взятих кредитних зобов'язань, між банком та ОСОБА_1 04.09.2007 року було укладено договір поруки № 138524. Згідно пункту 1.1 даного договору, поручитель зобов'язався відповідати перед банком за виконання у повному обсязі всіх кредитних зобов'язань позичальником ОСОБА_3 за кредитним договором від 04.09.2007 року.
05.12.2008 року без погодження з поручителем ОСОБА_1 відповідач АКІБ «УкрСиббанк» змінив проценту ставку за користування кредитом, збільшивши її на 3%, що призвело до збільшення грошового зобов'язання перед банком позичальника, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності й поручителя.
Вважає, що такі дії Банку суперечать вимогам ч. 1 ст. 559 ЦК України та положенням укладеного між сторонами договору поруки.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 вересня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю, посилаючись при цьому на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, що з’явився до суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення у справі, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 п.п. 3, 4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом встановлено, що 04.09.2007 року ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк» в особі начальника відділення № 404 АКІБ «УкрСиббанк» уклали договір про надання споживчого кредиту № 11208672000 на суму 85000 доларів США строком до 03.09.2030 року.
Пунктом 1.3.1 цього договору передбачено плату за користування кредитними коштами в розмірі 11,3 % річних.
В рахунок забезпечення кредитних зобов'язань ОСОБА_3 перед банком, між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 04.09.2007 року було укладено договір поруки № 138524.
Згідно пункту 1.1 договору поруки, поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання Позичальником усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитного договору № 11208672000 від 04.09.2007 року, як існуючих на момент укладення договору, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.
Згідно пункту 2.1. договору поруки передбачено, що кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови Основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. При цьому під «згодою поручителя» сторони розуміють візування поручителем змін до основного договору (шляхом проставлення підпису уповноваженої особи та печатки поручителя, якщо останній є юридичною особою) та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладення поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін.
Як встановлено судом, 05 грудня 2008 року АКІБ «УкрСиббанк» змінив процентну ставку за користування кредитом, збільшивши її на 3%, тобто до 14,3% річних.
Відмовляючи в задоволенні зазначеного позову, суд першої інстанції виходив з того, що кредитор без належного погодження з поручителем підвищив відсоткову ставку, чим збільшив обсяг відповідальності останнього. Однак, посилаючись на те, що ОСОБА_3 в період дії підвищеної процентної ставки не виконувала належним чином своїх зобов'язань щодо сплати щомісячних платежів, а з 01 липня 2009 року й до моменту звернення ОСОБА_1 з позовом розмір річних було знижено до визначених кредитним договором 11,3%, суд першої інстанції вважав, що фактичний обсяг зобов'язань поручителя не збільшився, а тому позов є безпідставним та необґрунтованим.
Проте, з даним висновком суду першої інстанції колегія судді погодитись не може, оскільки він не відповідає встановленим судом обставинам справи та суперечить нормам матеріального права.
Зокрема, відповідно до ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Виходячи з наведених вище норм матеріального закону, істотними для вирішення дійсного спору є ті обставини, що мали місце по 05 грудня 2008 року включно, тобто на момент збільшення АКІБ «УкрСиббанк» на 3% процентної ставки за користування кредитом, з яких визначальною є дотримання кредитором вимог п.2.1 договору поруки щодо отримання згоди поручителя на зміну умов основного договору з боржником.
Оскільки відповідач АКІБ «УкрСиббанк» не надав суду належних доказів про отримання згоди ОСОБА_1 на збільшення процентної ставки за користування кредитом та взагалі заперечував у суді першої інстанції свій обов'язок отримати таку згоду, при цьому судом беззаперечно встановлено, що зміна процентної ставки призвела до збільшення обсягу відповідальності поручителя, тому у суду були всі необхідні підстави для задоволення позовних вимог щодо припинення договору поруки з 05 грудня 2008 року.
Однак, всупереч встановленому, суд першої інстанції суд з посиланням на обставини, що виникли після 05 грудня 2008 року і не мають безпосереднього значення для спірних правовідносин, помилково відмовив ОСОБА_1 у задоволенні його позову.
Враховуючи те, що відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України сам факт зміни умов поруки без згоди поручителя є самостійною підставою припинення зобов'язань за договором поруки, тому колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції як незаконне та необґрунтоване підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Посилання відповідача АКІБ «УкрСиббанк» у своїх письмових запереченнях на належне повідомлення поручителя ОСОБА_1 листами щодо збільшення процентної ставки, на підтвердження чого надає нові письмові докази, висновків апеляційного суду не спростовує.
Так, зокрема зазначені докази не були предметом дослідження суду першої інстанції та подані відповідачем з порушенням встановленого ч.2 ст. 303 ЦПК України порядку. Крім цього, доведення банком лише факту повідомлення поручителя про збільшення процентної ставки по своїй суті не може бути визнано доказом отримання згоди поручителя на зміну умов основного договору з боржником.
Також колегія суддів вважає за необхідне згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача всі понесені останнім судові витрати по оплаті судового збору та витрат на ІТЗ розгляду справи, які документально підтверджені.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 88, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 324 ЦПК України, колегія суддів , -
вирішила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 вересня 2010 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 до АКІБ «УкрСиббанк» в особі Подільського регіонального департаменту, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3, про припинення договору поруки задовольнити.
Договір поруки № 138524 від 04.09.2007 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 визнати припиненим з 05.12.2008 року.
Стягнути з АКІБ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1712,75 грн. та витрат на ІТЗ в сумі 194 грн.
Рішення набирає чинності з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий: В.М.Медяний
Судді: М.В.Матківська
В.В.Сопрун