Справа № 2-364/07
Р І Ш Е Н Н Я
(заочне, в порядку гл. 8 розділу ІІІ ЦПК України)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2007 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого - судді Чорнобук В.І.
при секретарі - Корсун Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення суми боргу, -
В С Т А Н О В И В :
25 вересня 2006 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 21 серпня 2002 року він позичив відповідачу, ОСОБА_2, 255640 доларів США. Одержання ним зазначеної суми підтверджується розпискою відповідача. При позичанні грошей було встановлено графік повернення грошей, який відповідачем дотримано не було, гроші він не повернув. До теперішнього моменту ОСОБА_2 ухиляється від виконання обов'язку по поверненню позичених грошей. В 2002 році відповідач повинен був повернути позивачу 31640 доларів США, мінімальний офіційний курс долара США в період з 1 вересня 2002 року по 31 грудня 2002 року становив 532, 95 грн/100 $.
Впродовж першого півріччя 2003 року відповідач повинен був повернути позивачу 75000 доларів США, мінімальний офіційний курс долара США в період з 1 січня 2003 року по 31 червня 2003 року становив 533, 28 грн/100 $.
Впродовж другого півріччя 2003 року відповідач повинен був повернути позивачу 70000 доларів США, мінімальний офіційний курс долара США в період з 1 травня 2004 року по 31 серпня 2004 року становив 533,13 грн/100$.
В 2004 році відповідач повинен був повернути позивачу 79000 доларів США, мінімальний офіційний курс долара США в період з 1 січня 2004 року по 31 серпня 2004 року становив 531, 16 грн/100 $.
Таким чином сума, яку винен позивачу ОСОБА_2, перерахована в національну валюту України, складає:
31640 х 5,3295 = 168625, 38 грн. - розмір боргу станом на 01.01.2003 року;
75000 х 5,3328 = 568585, 38 грн. - розмір боргу станом на 01.07.2003 року;
70000 х 5,3313 = 941776, 38 грн. - розмір боргу станом на 01.01.2004 року;
79000 х 5,3116 = 1361392, 70 грн. - розмір боргу, починаючи із 01.09.2004 року.
В договорі між сторонами не було встановлено безпроцентність позики, рівно як і розмір відсотків, які позичальник зобов'язаний сплатити позикодавцеві. Тому позивач вважає правомірним вимагати нарахування на суму позики процентів у розмірі облікової ставки НБУ за весь період прострочення повернення грошей, що становить 325106, 38 грн.
Таким чином, сума компенсації втрат позичальника внаслідок інфляції становить 355658, 49 грн.
15 травня 2007 р. представником позивача були надані уточнення до позовні вимоги щодо суми боргу, процентів і встановленого індексу інфляції, що підлягає стягненню з відповідача. В яких пояснив, що відповідач повернув позивачу частину суми боргу, а саме 24 000 + 6640 доларів США, а також передав в рахунок погашення боргу речі, вартість яких відповідач оцінює, і позивач погоджується із цією оцінкою, в 25 000 доларів США.
Таким чином, відповідач повернув позивачу 55 640 доларів США.
Впродовж періоду з березня по січень 2003 року відповідач повинен був повернути позивачу 125 000 доларів США, що в гривнях становить 640 109 грн..
В 2004 році відповідач повинен був повернути позивачу 79000 доларів США, що в гривнях становить 422 771 грн..
Таким чином сума, яку винен позивачу ОСОБА_2, починаючи із 01.09.2004 року, перерахована в національну валюту України, складає:
Станом на 01.09.2004 р. сума 3% річних за весь період становить 2 236.69 грн..
Станом на 01.09.2004р. індекс інфляції становить 5 398,79 грн..
Станом на 01.05.2007р. індекс інфляції з вересня 2004 року становить 316 738 грн..
Станом на 01.05.2007р. сума 3 % річних з вересня 2004 року становить 84 913 грн..
Отже ціна позову дорівнює: основна сума боргу 1 062 880 грн. + загальна сума 3% річних 87 149 грн. + загальна сума індексу інфляції 322 136 грн., що дорівнює 1 472 165 грн..
20 червня 2007 р. представник позивача надав заяву про зміну розміру позовних вимог, обґрунтувавши це тим, що сторони дійшли згоди про добровільну сплату відповідачем на користь позивача частини суми боргу у розмірі 200 000,00 грн.
Зважаючи на вищенаведене, просив зменшити суму боргу, що підлягає стягненню з ОСОБА_2, на двісті тисяч гривень. Суму процентів і компенсації індексу інфляції, підлягає стягненню за час прострочення сплати суми боргу, просив залишити без змін.
Просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача суму боргу за договором позики в розмірі 1160972, 18 грн.. Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача суму процентів за договором позики в розмірі 325106, 38 грн.. Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача суму компенсації індексу інфляції в розмірі 355658, 49 грн..
В судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримала, на їх задоволенні наполягала.
Відповідач в судове засідання у справі не з'являвся, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомляв. За таких обставин на підставі ч. 4 ст. 169 ЦПК України відповідач вважається повідомленим про день та час судового засідання і таким, що відсутній без поважних причин, що є підставою для вирішення справи на підставі наявних у ній даних і доказів і постановлення заочного рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи дані та докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21 серпня 2002 року позивач позичив відповідачу, ОСОБА_2, 255640 доларів США. Одержання ним зазначеної суми підтверджується розпискою відповідача. (а.с. 6). При позичанні грошей було встановлено графік повернення грошей, який відповідачем дотримано не було, гроші він не повернув. В 2002 році відповідач повинен був повернути позивачу 31640 доларів США, мінімальний офіційний курс долара США в період з 1 вересня 2002 року по 31 грудня 2002 року становив 532, 95 грн/100 $.
Впродовж першого півріччя 2003 року відповідач повинен був повернути позивачу 75000 доларів США, мінімальний офіційний курс долара США в період з 1 січня 2003 року по 31 червня 2003 року становив 533, 28 грн/100 $.
Впродовж другого півріччя 2003 року відповідач повинен був повернути позивачу 70000 доларів США, мінімальний офіційний курс долара США в період з 1 травня 2004 року по 31 серпня 2004 року становив 533,13 грн/100$.
В 2004 році відповідач повинен був повернути позивачу 79000 доларів США, мінімальний офіційний курс долара США в період з 1 січня 2004 року по 31 серпня 2004 року становив 531, 16 грн/100 $.
Таким чином сума, яку винен позивачу ОСОБА_2, перерахована в національну валюту України, складає:
31640 х 5,3295 = 168625, 38 грн. - розмір боргу станом на 01.01.2003 року;
75000 х 5,3328 = 568585, 38 грн. - розмір боргу станом на 01.07.2003 року;
70000 х 5,3313 = 941776, 38 грн. - розмір боргу станом на 01.01.2004 року;
79000 х 5,3116 = 1361392, 70 грн. - розмір боргу, починаючи із 01.09.2004 року.
В договорі між сторонами не було встановлено безпроцентність позики, рівно як і розмір відсотків, які позичальник зобов'язаний сплатити позикодавцеві.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Тому суд вважає правомірними вимоги позивача про нарахування суми процентів позики у розмірі облікової ставки НБУ за весь період прострочення повернення грошей, що становить 325106, 38 грн. (а.с. 4).
Таким чином, сума компенсації втрат позичальника внаслідок інфляції становить 355658, 49 грн.
15 травня 2007 р. представником позивача були надані уточнення до позовні вимоги щодо суми боргу, процентів і встановленого індексу інфляції, що підлягає стягненню з відповідача. В яких позивач пояснив, що відповідач повернув йому частину суми боргу, а саме 24 000 + 6640 доларів США, а також передав в рахунок погашення боргу речі, вартість яких відповідач оцінює, і позивач погоджується із цією оцінкою, в 25 000 доларів США.
Таким чином, відповідач повернув позивачу 55 640 доларів США.
Впродовж періоду з березня по січень 2003 року відповідач повинен був повернути позивачу 125 000 доларів США, що в гривнях становить 640 109 грн..
В 2004 році відповідач повинен був повернути позивачу 79000 доларів США, що в гривнях становить 422 771 грн..
Таким чином сума, яку винен позивачу ОСОБА_2, починаючи із 01.09.2004 року, перерахована в національну валюту України, складає:
Станом на 01.09.2004 р. сума 3% річних за весь період становить 2 236.69 грн..
Станом на 01.09.2004р. індекс інфляції становить 5 398,79 грн..
Станом на 01.05.2007р. індекс інфляції з вересня 2004 року становить 316 738 грн..
Станом на 01.05.2007р. сума 3 % річних з вересня 2004 року становить 84 913 грн..
Отже ціна позову дорівнює: основна сума боргу 1 062 880 грн. + загальна сума 3% річних 87 149 грн. + загальна сума індексу інфляції 322 136 грн., що дорівнює 1 472 165 грн..
20 червня 2007 р. представник позивача надав заяву про зміну розміру позовних вимог, обґрунтувавши це тим, що сторони дійшли згоди про добровільну сплату відповідачем на користь позивача частини суми боргу у розмірі 200 000,00 грн.
Таким чином сума боргу відповідача дорівнює за договором позики в розмірі 1160972, 18 грн., сума процентів за договором позики 325106, 38 грн., сума компенсації індексу інфляції в розмірі 355658, 49 грн..
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, забов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 625, 1048, 1049 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212 - 215, 224-226 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики в розмірі 1160972, 18 грн. (один мільйон сто шістдесят тисяч дев'ятсот сімдесят дві гривні 18 коп).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму процентів за договором позики в розмірі 325106, 38 грн. (триста двадцять п'ять тисяч сто шість гривень 58 коп).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму компенсації індексу інфляції в розмірі 355658, 49 грн. (триста п'ятдесят п'ять тисяч шістсот п'ятдесят вісім гривень 49 коп).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1700, 00 грн. (тисяча сімсот грн.00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. (тридцять грн.).
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.
У випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному апеляційному порядку.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.
У випадку подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення набирає законної силі після закінчення такого строку.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Чорнобук В.І.