Справа № 2-3574/07
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2007 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
головуючого - судді Чорнобук В.І.
при секретарі - Корсун Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач у серпні 2007 р. звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що з 26.07.2003р. перебуває з відповідачем у шлюбі, який було зареєстровано відділом РАГС Жовтневого районного управління юстиції м. Дніпропетровська, актовий запис № 545. Від шлюбу мають не повнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Спільне життя з відповідачем не склалось, почуття любові між сторонами втрачене, з грудня 2006р. сімейно-шлюбні стосунки припинені і з цього ж часу проживають окремо, примирення між ними не є можливим. Просив шлюб розірвати.
В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав.
Відповідач в судовому засіданні позов визнала.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони з 26.07.2003р. перебувають у шлюбі, зареєстрованому відділом РАГС Жовтневого районного управління юстиції м. Дніпропетровська за актовим записом № 545 (а.с.5).
Від спільного шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).
Оскільки взаємовідносини між сторонами на ґрунті несумісності характерів, різних поглядів на життя, відсутності спільних інтересів погіршилися, а з плином часу зовсім охолонули, з грудня 2006 року вони припинили сімейно-шлюбні відносини та ведення спільного господарства, з цього ж часу проживають окремо. З часу припинення сумісного проживання сторони поновити сімейні відносини не намагались і такого наміру не мають.
Вирішуючи позовні вимоги, суд приходить до наступного. Частиною 2 статті 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, або інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як встановлено в судовому засіданні, сторони припинили фактичні сімейно-шлюбні відносини понад рік тому, за час який минув ніхто з них спроб до поновлення родини не приймав і такого бажання в теперішній час не має. За викладених обставин суд приходить до висновку про те, що шлюб розпався остаточно і не може бути поновлений, а його подальше формальне існування суперечило би правам та інтересам сторін, в тому числі праву на вступ до іншого шлюбу.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне вимоги позивачки про розірвання шлюбу - задовольнити, витрати при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити у повному обсязі.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 26 липня 2003 року відділом РАГС Жовтневого районного управління юстиції м. Дніпропетровська за актовим записом № 545 - розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу органами РАЦС стягнути з ОСОБА_2 - 25 (двадцять п'ять) гривень, звільнивши ОСОБА_1від судових витрат.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви на апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя В.І. Чорнобук