Справа № 2-3262/07
Р І Ш Е Н Н Я
(заочне, в порядку гл. 8 розділу ІІІ ЦПК України)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2007 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
головуючого - судді Чорнобук В.І.
При секретарі - Рой-Бондаренко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач у липні 2007р. звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що з 22.12.1989 р. перебуває з відповідачем у шлюбі, який було зареєстровано відділом РАЦС виконкому Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська за актовим записом № 2115. Від спільного шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, 1992р.н. Спільне життя з відповідачем не склалось, почуття любові між сторонами втрачене, з квітня 2003 року вони припинили сімейно-шлюбні стосунки, а також вести спільне господарство, з цього ж часу проживають окремо, примирення між ними не є можливим.
В судовому засіданні позивач позов підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином через оголошення у пресі. За таких обставин на підставі ч. 4 ст. 169 ЦПК України відповідач вважається повідомленим про день та час судового засідання і таким, що відсутній без поважних причин, що є підставою для вирішення справи на підставі наявних у ній даних і доказів і постановлення заочного рішення.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони з 22.12.1989р. перебувають у шлюбі, зареєстрованому відділом РАЦС виконкому Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська за актовим записом № 2115 (а.с.4), від якого мають неповнолітню дитину ОСОБА_3, 1992р.н. (а.с.5).
Оскільки взаємовідносини між сторонами на ґрунті несумісності характерів, різних поглядів на життя, відсутності спільних інтересів погіршилися, а з плином часу зовсім охолонули, з квітня 2003 року вони припинили сімейно-шлюбні відносини та ведення спільного господарства, з цього ж часу проживають окремо. З часу припинення сумісного проживання сторони поновити сімейні відносини не намагались і такого наміру не мають.
Вирішуючи позовні вимоги, суд приходить до наступного. Ч. 2 статті 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, або інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як встановлено в судовому засіданні, сторони припинили фактичні сімейно-шлюбні відносини понад шість місяців тому, за час який минув за цей період ніхто з них спроб до поновлення родини не приймав і такого бажання в теперішній час не має. За викладених обставин суд приходить до висновку про те, що шлюб розпався остаточно і не може бути поновлений, а його подальше формальне існування суперечило би правам та інтересам сторін, в тому числі праву на вступ до іншого шлюбу.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне вимоги позивачки про розірвання шлюбу - задовольнити, витрати при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з позивача.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити у повному обсязі.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 22 грудня 1989 року відділом РАЦС виконкому Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська за актовим записом № 2115 - розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу органами РАЦС стягнути з ОСОБА_1 - 25 (двадцять п'ять) гривень, звільнивши ОСОБА_2 від судових витрат.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.
У випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному апеляційному порядку.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.
У випадку подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після закінчення такого строку.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Чорнобук В.І.