У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

 

 

головуючого-судді	Пекного С.Д.,
суддів	Гриціва М.І. і Нікітіна Ю.І.,
за участю прокурора	Брянцева В.Л.
та засудженого	ОСОБА_1.

 

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  09 жовтня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1., захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3. на вирок апеляційного суду Сумської області від 27 червня 2007 року.

 

          Цим вироком

 

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

м. Суми, раніше не судимого,

засуджено:

          -за ч. 4 ст. 187 КК України на десять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

          -за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України на чотирнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

          На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1визначено остаточне покарання чотирнадцять років позбавлення волі.

 

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Суми, раніше не судимого,

засуджено:

          -за ч. 2 ст. 186 КК України на п'ять років і шість місяців позбавлення волі;

          -за ч. 1 ст. 289 КК України на три роки позбавлення волі.

           На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_3. визначено остаточне покарання п'ять років і шість місяців позбавлення волі.

 

           Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_4. на відшкодування матеріальної шкоди 6 940 грн. 42 коп. і моральної шкоди

50 000 грн.; із ОСОБА_3. на користь ОСОБА_4. на відшкодування моральної шкоди 3 000 грн.

 

           За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що в ніч з 24 на 25 квітня 2005 року біля житлового будинку АДРЕСА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, незаконно заволодів транспортним засобом потерпілого ОСОБА_5. - автомобілем ІЖ-2125

д. н. НОМЕР_1 вартістю 2 500 грн.    

 

           Цим же вироком суду ОСОБА_1 і ОСОБА_3 визнані винними у тому, що 27 червня 2005 року о 1 год. 30 хв. біля будинку АДРЕСА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою відкритого викрадення майна ОСОБА_6., завдали йому ударів руками та ногами по тілу і викрутили руки, поєднуючи свої дії з насильством, яке не було небезпечним для життя і здоров'я потерпілого.

 

           В цей же час ОСОБА_1, вийшовши за межі домовленості щодо обсягу злочинних дій, вчинив на ОСОБА_6. напад з метою заволодіння його майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого і, завдавши йому удару по голові тупим твердим предметом з циліндричною поверхнею, умисно вбив останнього.

 

           Після цього ОСОБА_1 і ОСОБА_3заволоділи мобільним телефоном Сіменс М65, джинсовою курткою, срібним перснем - печаткою, телефонною карткою “Укртелекому” та грошима, всього майном потерпілого

ОСОБА_6. на 1 144 грн. 40 коп.

 

           У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок скасувати, а справу направити на нове розслідування. Вказує, що потерпілого не вбивав і його винність у вчиненні цього злочину не доведена. У доводах зазначає про порушення його права на захист. Вказує про те, що він відмовився від призначеного йому захисника, просив про призначення іншого захисника, однак його відмова не була прийнята ні слідчим, ні судом. Зазначає про застосування тиску працівниками міліції під час досудового слідства, про неповноту і неправильність досудового слідства і судового розгляду, оскільки не були допитані свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, показання яких мають істотне значення для правильного вирішення справи. Вважає, що потерпілого могли вбити працівники міліції, завдавши йому удару по голові гумовою палицею. Необхідність нового розслідування мотивує тим, що встановивши точний час, місце та знаряддя вчинення злочину, його буде виправдано.

 

           У касаційній скарзі захисника ОСОБА_2 порушується питання про зміну вироку і звільнення ОСОБА_3. від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 289 КК України, оскільки ОСОБА_3вперше вчинив ці дії, добровільно заявив про незаконне заволодіння транспортним засобом

ОСОБА_5., повністю відшкодував завдані збитки. Захисник просить пом'якшити покарання засудженому за вчинення грабежу і призначити більш м'яке покарання ніж передбачено законом, оскільки суд не врахував, що його роль була незначною і він намагався зупинити ОСОБА_1., позитивно характеризується, має поганий стан здоров'я, частково відшкодував завдану цим злочином шкоду.         

 

            Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення засудженого ОСОБА_1., який підтримав свою касаційну скаргу, прокурора Брянцева В.Л., який вважав вирок законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з таких підстав.

  

            Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1. і ОСОБА_3. у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю доказів, розглянутих у судовому засіданні, наведених у вироку й належно оцінених судом, і є правильним.

 

           Доводи засудженого ОСОБА_1. про те, що він непричетний до вчинення цього злочину, перевірялись судом і обґрунтовано визнані такими, що спростовуються дослідженими в справі доказами.

 

           ОСОБА_3 сам ОСОБА_1 як на досудовому слідстві, так і у судовому засіданні підтвердили, що вони в ніч з 26 на 27 червня 2005 року біля будинкуАДРЕСА_3 зустріли та побили потерпілого ОСОБА_6. При цьому ОСОБА_1 визнав, що заволодів його майном - мобільним телефоном Сіменс, який продав ОСОБА_10     

             

           Із показань підсудного ОСОБА_3. убачається, що завдавши потерпілому 5 ударів руками в обличчя, припинив його бити, але            ОСОБА_1 продовжував завдавати ударів ОСОБА_6. Він просив

ОСОБА_1. не бити потерпілого, однак він завдавав ОСОБА_6. ударів поки той не впав.

 

          Згідно даних висновків судово-медичних експертиз, смерть потерпілого ОСОБА_6. настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми, яку було заподіяно дією (ударом) тупого предмету з обмеженою, можливо циліндричною, поверхнею, і після цього удару ОСОБА_6. ймовірно впав на лікті та коліна і більше не міг вчиняти цілеспрямованих дій.         

 

          При огляді місця події на одязі та взутті ОСОБА_1. було виявлено кров, яка може походити від потерпілого ОСОБА_6.

 

          На місці події виявлено і вилучено гребінець зі слідами поту, який міг належати ОСОБА_1

 

          Як убачається з даних протоколів виявлення і огляду, в ОСОБА_10. було вилучено мобільний телефон Сіменс, який належав потерпілому

ОСОБА_6., і свідок ОСОБА_10. показав, що цей телефон йому продав саме ОСОБА_1

 

          Ці та інші наведені у вироку докази переконливо свідчать про те, що ОСОБА_1 під час розбійного нападу вчинив умисне вбивство потерпілого ОСОБА_6. із корисливих мотивів, і його винність у вчиненні цього злочину доведена повністю, а кваліфікація дій за ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України є правильною.

 

         Доводи скарги ОСОБА_1. про порушення його права на захист є безпідставними, оскільки йому у встановленому законом порядку було призначено захисника через адвокатське об'єднання і його відмова від захисника була необґрунтованою. 

 

         Перевіряючи інші доводи касаційної скарги ОСОБА_1. про те, що він на досудовому слідстві обмовив себе під впливом тиску і застосування недозволених методів слідства, суд перевірив і обґрунтовано визнав такими, що спростовуються матеріалами справи. З таким висновком суду колегія суддів погоджується, оскільки внаслідок перевірки прокурор своєю постановою відмовив у порушенні кримінальної справи.

 

         Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи захисника

ОСОБА_2 про наявність підстав для пом'якшення призначеного засудженому ОСОБА_3. покарання, оскільки таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і призначене як засудженому ОСОБА_3., так і засудженому ОСОБА_1із врахуванням ступеня тяжкості вчинених ними злочинів, особи винних та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. 

 

       Судом правильно враховано те, що засуджені ОСОБА_3і ОСОБА_1 вчинили, відповідно тяжкий і особливо тяжкий злочини, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, і призначене їм судом покарання у виді позбавлення волі є необхідним і достатнім для їх виправлення і попередження нових злочинів. Підстав для пом'якшення цього покарання немає.

 

         Твердження захисника ОСОБА_2 про те, що засудженого

ОСОБА_3. необхідно звільнити від кримінальної відповідальності за

ч. 1 ст. 289 КК України, як особу, яка вперше вчинила дії, передбачені цією статтею, але добровільно заявила про це правоохоронним органам, повернула транспортний засіб власнику і повністю відшкодувала завдані збитки, є безпідставними, оскільки матеріалами справи встановлено, що транспортний засіб, яким незаконно заволодів ОСОБА_3 було виявлено і вилучено працівниками міліції, а не повернуто засудженим. 

           

          Враховуючи наведені обставини та керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України,

 

у х в а л и л а:

 

          касаційні скарги засудженого ОСОБА_1. і захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Сумської області від 27 червня 2007 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_3 - без зміни.

 

Судді:

 

Пекний С.Д.                                    Гриців М.І.                               Нікітін Ю.І.