Справа № 2-219\10  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2010 року

Артемівський  районний суд міста  Луганська в складі головуючого судді Космініна С.О.,                             при секретарі Калашніковій Н.О., розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганського міського комунального підприємства “Теплокомуненерго”, третя особа Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «СВ-ТЕПЛОДАР» про визнання дій протиправними за зобов’язання до виконання певних дій -

 в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання за ним право на відмову від отримання послуг централізованого опалення і постачання гарячої води,   зобов’язати ЛМКП “Теплокомуненерго” зняти його з абонентського обліку споживачів послуг централізованого опалення й гарячого водопостачання і припинити здійснення незаконних нарахувань за фактично не надану послугу, зобов’язати ЛМКП “Теплокомуненерго” анулювати необґрунтовано нараховану суму заборгованості за фактично не надану послугу у весіннє-літній період 2009 року та зобов’язати ЛМКП “Теплокомуненерго”  скласти, завірити і видати необхідні і недостатні документи  «Виробничо-комерційна фірма «СВ-ТЕПЛОДАР». В процесі розгляду справи позивач уточнив вимоги позову та просить визнати за ним право на відмову від отримання послуг централізованого опалення і постачання гарячої води, зобов’язати ЛМКП “Теплокомуненерго”, зняти його з абонентського обліку споживачів послуг централізованого опалення й гарячого водопостачання з квітня 2009 року.  

В обґрунтування вимог посилається на те, що йому на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 яка розташована на шостому поверсі. У вересні 2008 року посилаючись на неналежну якість послуг централізованого опалення, що створює небезпеку для здоров’я, а також відсутність технічної можливості мати гарячу воду він звернувся із заявою до постійно діючої комісії з питань відключення окремих приміщень житлових домів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого опалення управління житлово-комунального господарства Луганської міської Ради, з метою отримання дозволу на встановлення у вищезазначеній квартирі автономного опалення. Після надання Комісією дозволу, він уклав з ПП “Теплодар” угоду підряду на виконання проектно-монтажних робіт та ПП “Теплодар” встановлено в квартирі автономне опалення. Виконані роботи були оформлені відповідними актами. Однак, ЛМКП “Теплокомуненерго” продовжує нараховувати на його прізвище плату за фактично не існуючу послугу централізованого опалення та не знімає його з абонентського обліку з моменту припинення правовідносин із приводу надання послуги централізованого опалення, у зв’язку з його відмовою від зазначеної послуги. Разом із тим, між ним і відповідачем немає жодної угоди стосовно надання послуги централізованого опалення. Він неодноразово звертався до ЛМКП “Теплокомуненерго” з проханням припинити необґрунтовані нарахування плати за фактично не існуючу послугу централізованого опалення та зняти його з абонентського обліку, але відповідач не реагує на вказані звернення та продовжує бездіяльність, а тому просить вимоги позову задовольнити в повному обсязі.

У судове засідання сторони не з'явилися, надали суду заяви про слухання справи в їх відсутність. Позивач на задоволені позовних вимог наполягає.    

Представник відповідача позовні вимоги не визнає в повному обсязі, а так само надав суду письмові заперечення та просить суд відмовити у задоволенні позову посилаючись на порушення “Порядку відключення окремих житлових домів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого опалення”, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005 року.

Представник третьої особи ПП “Теплодар” також подав заяву про розгляд справи без його участі, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Дослідивши доводи сторін та матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 що розташована на шостому поверсі належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (позивачу). Позивач є членом об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Кристал”. У вересні 2008 року він звернувся із заявою до постійно діючої комісії з питань відключення окремих приміщень житлових домів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого опалення управління житлово-комунального господарства Луганської міської Ради (далі – Комісія), з метою отримання дозволу на встановлення у вищезазначеній квартирі автономного опалення. Основним мотивом заяви була неналежна якість послуги централізованого опалення , що створювала небезпеку для здоров’я, а також відсутність технічної можливості мати гарячу воду. До заяви позивач додав необхідні документи та узгодження з ОСББ “Кристал”, а також довідку про відсутність заборгованості за послугу централізованого опалення, що видана відповідачем від 23.04.2009 року № 1/3377.

Комісія виконкому розглянувши заяву та додаток документів до неї, вирішила надати позивачеві дозвіл на встановлення автономного опалення за адресою постійного проживання, підготовку та збір необхідних проектно-технічних документів і виконання монтажних робіт у неопалюваний період. Рішення комісії оформлено у протоколі № 7 від 13.10.2008 року та є чинним.

Після чого, у встановленому порядку позивач звернувся до спеціалізованої проектно-монтажної організації ПП “Теплодар” та уклав угоду підряду на виконання проектно-монтажних робіт № 05/05-2 від 05.05.2009 року. Згідно п. 1.2 даної угоди ПП “Теплодар” взяло на себе зобов’язання організувати отримання технічних умов, підготовку проекту реконструкції системи газопостачання, а також здати по інстанціям виконану роботу.

На підставі технічних умов № 23440/03-ТУ від 26.05.2009 року, що видані ВАТ “Луганськміжрайгаз” був розроблений робочій проект реконструкції газопостачання квартири за адресою: АДРЕСА_1 на який було отримано узгодження ВАТ “Луганськміжрайгаз” від 28.05.2009 року.

29.05.2009 року на підставі вищезазначеного дозволу та проектно-технічної документації у квартирі позивача за адресою: м. Луганськ, кв. Мирний, 15/21 спеціалізованою монтажною організацією ПП “Теплодар” були проведені монтажні роботи по встановленню автономного опалення відповідно до правил, норм і стандартів, які забезпечують безпеку виконаних робіт. Виконані роботи були оформлені відповідними актами прийому-передачі виконаних робіт від 29.05.2009 р., переводі квартири на автономне опалення від 29.05.2009 р., відключення квартири від централізованого опалення від 29.05.2009 та на запуск газу.

Однак, ЛМКП “Теплокомуненерго” продовжує нараховувати на ім’я позивача плату за фактично не існуючу послугу централізованого опалення та не знімає його з абонентського обліку з моменту припинення правовідносин із приводу надання послуги централізованого опалення, у зв’язку з відмовою позивача від зазначеної послуги. Разом із тим, між позивачем і відповідачем немає жодної угоди стосовно надання послуги централізованого опалення.

У   статті 3 Конституції України йдеться, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно ст. 8 Конституції України, “В Україні визнається та діє принцип верховенства права…”. У ст. 41 Конституції України передбачено, “Кожний має право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю…”. Судом встановлено, що позивач у встановленому порядку звернувся із заявою до Комісії з метою отримання дозволу на встановлення у квартирі, що належить йому на праві приватної власності, автономного опалення, оскільки якість послуги централізованого опалення не відповідала нормам і стандартам, що створювало небезпеку для здоров’я, а також за адресою відповідача немає технічної можливості мати гарячу воду.

Відповідно до п. 6 ст. 26 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” від 26.04.2004 року, “У випадку виникнення проблеми стосовно отримання послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця (виробника) споживач має право розірвати договір у порядку, передбаченому законом…”. Позивачем доведено, що між ним та відповідачем не існувало угоди про надання послуги централізованого опалення.

Згідно ст. 24 Закону України “Про теплопостачання” від 02.06.2005 року, “Споживач теплової енергії має право на вибір одного або декілька джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами…”. Крім того, на підставі положення п. 24 “Правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної, гарячої води та водовідведення та типового договору про надання послуг централізованого опалення, постачання холодної, гарячої води та водовідведення”, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, “Споживачі можуть відмовитися від отримання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води”. З цього випливає, що позивач мав законне право на відмову від послуги централізованого опалення й скористувався цим правом.

Правовідносини з приводу встановлення індивідуального (автономного) опалення регулюються також “Порядком відключення окремих житлових домів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого опалення”, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005 року.

Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на те, що зазначеним нормативно-правовим актом (Наказом № 4) не передбачено відключення окремих квартир від системи централізованого опалення, а передбачено лише відключення окремих жилих домів. Проте, правові норми Наказу № 4 не містять правової заборони на відключення окремих квартир від системи централізованого опалення. У п. 2.2.3. Наказу № 4 зазначено: “Якщо заявником є власник, наймач (орендар) окремого приміщення, Комісія має право не розглядати його заяву до прийняття рішення про відключення від мереж централізованого теплопостачання всього будинку. Про відмову у розгляді заяви Комісія повідомляє заявника у десятиденний термін”.

Це означає, що Комісія не зобов’язана у кожному випадку звернення власника окремої квартири залишати його заяву без розгляду та відмовляти у вирішенні даного питання, а лише має на це право, рівно як й право на розгляд заяви власника окремої квартири та вирішення питання позитивно. Матеріалами справи доведено, що Комісія використавши свої повноваження надала позивачеві дозвіл на встановлення автономного опалення, котрий є чинним.

Відповідно до ст.907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Таким чином, позивач правомірно відмовився від послуги централізованого опалення, а також з метою забезпечення цього права у встановленому законом порядку отримав дозвіл на встановлення у своєї квартирі автономного опалення, на підставі якого, спеціалізованими організаціями були розроблені відповідні проекти, узгодження та виконані монтажні роботи по встановленню автономного опалення. Фактично з квітня 2009 року відповідач не надає послуг централізованого опалення позивачеві, але продовжує необґрунтовано нараховувати вартість вказаної послуги, чим порушує його законні права та інтереси, котрі підлягають захисту та поновленню у судовому порядку.

Вимоги позову щодо визнання права як споживача та власника квартири на відмову від користування послугами ЦО та ГВП є необґрунтованими, оскільки нормами цивільного та цивільного процесуального законодавства такий спосіб захисту права не передбачений.

Заперечення відповідача  в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження.

Уточнені вимоги заяви позивача суд не бере до уваги на підставі вимог ст. 31 ЦПК України.

На підставі викладено ст.ст. 317, 319, 383, ст.907 ЦК України,  ст. ст. 3,8, 41 Конституції України,  п. 6 ст. 26 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” від 26.04.2004 року, ст.24 Закону України «Про теплопостачання”, Порядку розгляду й прийняття рішень з приводу квартир та нежитлових приміщень, вбудованих в житлові будинки, на автономне опалення з відключенням від систем централізованого опалення, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого опалення, Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, ст.5 Законом України «Про захист прав споживачів» та керуючись також ст. ст. 10, 11, 31, 60, 212-215 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Луганське міське комунальне підприємство “Теплокомуненерго” зняти ОСОБА_1 з абонентського обліку споживачів послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання   з   29.05.2009 року, тобто з часу відключення квартири від централізованого опалення та припинити нарахування вартості за фактично не існуючу послугу.

У задоволені решти вимог відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Артемівський районний суд м. Луганська.

             Суддя                                                                                                           С.О. Космінін