Справа № 1-368/10

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

10 серпня 2010 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді                                  Хрипун С.В.

при секретарі                                        Орищенко Є.В.

за участю прокурора                            Дядюк Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, не працює, раніше судимого 28.09.2000 року Московським районним судом м. Києва за ч.2 ст.142, ч.2 ст.17, ч.2 ст.141, 42 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 05.04.2003 року звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково з невідбутим терміном покарання 7 місяців 3 дні; 18.03.2004 року Київським районним судом м. Сімферополя за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.4 ст.185, ч.5 ст.185, ст.70, ст.71 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі; 27.07.2009 року звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково з невідбутим терміном покарання 1 рік 8 місяців 20 днів, у вчиненні злочинів,  передбачених  ч.2 ст.185 та ч.2 ст.186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

          17.02.2010 року близько 13 години 30 хвилин ОСОБА_1 разом  з  чоловіками на ім’я ОСОБА_2 та  ОСОБА_10, перебуваючи біля ТЦ «Магелан», що в районі Теремки у м. Києві, підійшли до автомобіля ВАЗ 2102  д.н.з. НОМЕР_4, за кермом якого був  ОСОБА_3, та попросили останнього за плату відвезти їх до с. Юрівка Києво-Святошинского району Київської області, на що той погодився. Після того, як ОСОБА_3 відвіз ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_10 до с. Юрівка, вони попросили підвезти їх до с. Круглик  Києво-Святошинського району Київської області. По дорозі до с. Круглик  ОСОБА_1,  ОСОБА_2 та ОСОБА_10 між собою домовились про те, щоб відкрито викрасти у водія його мобільний телефон. Приблизно о 15 годині 30 хвилин, коли всі разом вони приїхали до будинку № 12 садового товариства «Золота осінь», що в с. Круглик і ОСОБА_3 зупинив автомобіль, ОСОБА_1 разом та за попередньою змовою з чоловіками на ім’я ОСОБА_2 та ОСОБА_10 в салоні автомобіля ВАЗ 2102 д.н.з. НОМЕР_4, застосовуючи фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого та яке виразилось у триманні ОСОБА_1 рукою за верхню частину тулуба потерпілого з метою обмеження його рухів, відкрито заволоділи майном ОСОБА_3., а саме: золотим ланцюжком 585 проби вагою 7, 95 г. вартістю 2782 гривні 50 копійок, золотим хрестиком 585 проби вагою 4,90 г. вартістю 1715 гривень, золотою каблучкою 585 проби вагою 5,84 г вартістю 2044 гривень, мобільним телефоном марки «Нокіа N 73» ІМЕІ НОМЕР_5 вартістю 800 гривень з сімкартою мобільного оператора «Лайф» вартістю 25 гривень та грошима в сумі 350 гривень, заподіявши потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 7716 гривень 50 копійок.

     Після вчиненого ОСОБА_1 з ОСОБА_2 та ОСОБА_10, залишивши ОСОБА_3. в його автомобілі в с. Круглик, на маршрутному таксі поїхали до відділення ломбарду «Скарбниця», що по вул. Лятошинського, 18 в м. Києві, де ОСОБА_1 заставив за грошові кошти до ломбарду викрадені у ОСОБА_3. речі, за що отримав 1200 гривень, які поділив між всіма учасниками злочину по 400 гривень кожному.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, 26.02.2010 року близько 11 години 10 хвилин ОСОБА_1 біля будинку АДРЕСА_2 помітивши автомобіль НОМЕР_1, який був припаркований біля вище вказаного будинку, вирішив викрасти чуже майно, яке знаходилось в салоні автомобіля. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна з корисливих мотивів, ОСОБА_1, скориставшись відсутністю господаря та сторонніх осіб, підійшов до автомобіля НОМЕР_1, побачив, що передні ліві дверцята автомобіля привідкриті, відчинив їх та проник в салон, звідки викрав  майно, яке належить ОСОБА_5, а саме:  жіночу сумку вартістю 100 гривень, в якій знаходився гаманець вартістю 100 гривень, гроші в сумі 650 гривень, мобільний телефон «Sony Ericsson Z 710 і» вартістю 500 гривень, в якому знаходилась картка оператора мобільного зв'язку «Київстар»  вартістю 25 гривень, на рахунку якої були кошти в сумі 20 гривень, брелок вартістю 200 гривень.

Після вчиненого ОСОБА_1, з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, завдавши потерпілій ОСОБА_5, матеріальну шкоду на загальну суму 1595 гривень.

Допитаний у судовому засіданні підсудний свою вину у пред’явленому йому обвинуваченні визнав повністю, суду пояснив, що 17.02.2010 року приблизно в 11 годин він прийшов в гості до свого товариша ОСОБА_2, який живе у сусідньому будинку на АДРЕСА_3 У нього в гостях був ще один їх товариш  ОСОБА_10. Втрьох вони вирішили поїхати до с. Юрівка Києво-Святошинського району Київської області у власних справах. Вони вийшли з будинку та попрямували у напрямку ТЦ «Магелан», де сіли в автомобіль марки ВАЗ 2102 під керування потерпілого, який погодився за плату відвести їх в с. Юрівка Києво-Святошинського району. Хто саме з них домовлявся з водієм він вже не пам'ятає. В автомобілі вони розмістились наступним чином: ОСОБА_10 сів на переднє пасажирське сидіння,  ОСОБА_2 сів на заднє сидіння справа, а він - на заднє сидіння за водієм. Всі разом вони поїхали до с. Юрівка. Приїхавши в с. Юрівка,  ОСОБА_2 зайшов до свого знайомого, щоб вирішити особисті питання. Після того, як він повернувся до автомобіля, вони з хлопцями попросили водія, щоб він відвіз їх до Одеської траси і там висадив. По дорозі до Одеської траси хтось з них запропонував забрати у водія мобільний телефон, хто це був він вже не пам'ятає, на що всі погодились. Доїхавши до Одеської траси, вони попросили потерпілого підвезти їх до с. Круглик Києво-Святошинського району Київської області, останній погодився. Коли вони заїхали в с. Круглик та проїхали приблизно 100 метрів хтось з них, хто саме він не пам'ятає, попросив водія, щоб він зупинився. Коли водій зупинився він схопив його руками ззаду за плечі, а ОСОБА_10 почав забирати в нього речі, а саме: з кишені його куртки він витягнув мобільний телефон марки «Нокіа N73», з пальця правої руки зняв золоту каблучку у вигляді печатки, а з гаманця витягнув гроші, скільки саме він не знає.  ОСОБА_2 активних дій не вчиняв, а лише спостерігав. Після цього, вони вийшли з автомобіля. ОСОБА_10, коли виходив з автомобіля, витягнув із замка запалення ключ та забрав його з собою, мабуть в цей час ОСОБА_10 забрав у потерпілого золотий ланцюжок та хрестик. Водій залишився сидіти в автомобілі. Вони відійшли на відстань приблизно 10 метрів і ОСОБА_10 викинув ключі від замка запалення в лісопосадку, що знаходилась ліворуч від дороги. Далі вони вийшли на Одеську трасу, де сіли в маршрутне таксі, номера він не пам'ятає. На маршрутному таксі доїхали до Одеської площі, що в Голосіївському районі м. Києва, де вийшли. Звідти вони пішли до ломбарду «Скарбниця» по вул. Лятошинського в м. Києві, де він на свій паспорт громадянина України заставив золоту каблучку та телефон. До приміщення ломбарду вони зайшли всі втрьох. Потім  ОСОБА_2 з ОСОБА_10 вийшли, а він залишився. За заставлені речі він отримав приблизно 900 гривень. Разом із викраденими грошима було всього 1200 гривень. Вони поділили вказану суму на трьох, і кожен з них отримав по 400 гривень. Одразу після цього вони розійшлися.

26 лютого 2010 року приблизно в 11 годин він перебував на АДРЕСА_2 де побачивши автомобіль «Мерседес-Спрінтер», що там був припаркований, вирішив викрасти щось з салону даного автомобіля, а тому він, оглянувшись навкруги та переконавшись в тому, що за ним ніхто не спостерігає, підійшов до даного автомобіля та через ліві передні дверцята заглянув до салону автомобіля, де побачив на пасажирському сидінні жіночу сумочку чорного кольору, яку швидко взяв та втік. Зайшовши в один із дворів, оглянув сумку та виявив там мобільний телефон «Соні Еріксон», з якого витягнув сім картку та викинув, гаманець, документи та ключі. З сумки він забрав: мобільний телефон та гроші у сумі 650 гривень. Гроші знаходилися в гаманці. Після чого, гаманець поклав до сумки, яку викинув до сміттєвого баку. Викрадений мобільний телефон продав брату ОСОБА_6, гроші, що він викрав та ті, що виручив з продажу мобільного телефону, витратив на свої особисті потреби.

У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо його не карати. Цивільні позови потерпілих визнає у повному обсязі.

Крім повного визнання підсудним своєї вини, його винність у вчиненні злочинів підтверджується іншими доказами, дослідженими в процесі судового слідства.

Так, потерпілий ОСОБА_3  пояснив суду, що 17.02.2010 року приблизно о 13 годині 30 хвилин він на власному автомобілі марки ВАЗ 2102 д.н.з. НОМЕР_4 їхав з інституту додому. По дорозі додому він зупинився на зупинці біля торгового центру «Магелан», що в Голосіївському районі м. Києва, щоб взяти пасажирів до м. Василькова. На зупинці він простояв кілька хвилин і до нього відразу підійшов хлопець та запитав, чи підвезе він його до с. Юрівка Києво-Святошинського району. Він відповів останньому, що його одного він везти не буде. Хлопець відповів, що він не один, а з ним  двоє друзів. Він погодився. Хлопець, який підходив до нього сів поряд з ним на переднє пасажирське сидіння, а двоє інших, тобто підсудний та ще один хлопець - позаду. Хлопці сказали, щоб він відвіз їх в с. Юрівка, куди саме вони покажуть по дорозі. Приблизно через півгодини вони приїхали до с. Юрівка. Там хлопці показали йому будинок, біля якого треба було зупинитись, адреси він не знає. Він зупинився біля будинку, хлопець, який сидів разом з підсудним, позаду вийшов з автомобіля до нього вийшов якийсь чоловік і вони про щось говорили. Після цього, хлопець знову сів в автомобіль. Далі вони попросили, щоб він відвіз їх до Одеської траси, на що він погодився. Коли вони доїхали до траси, то хлопці попросили, щоб він відвіз їх до с. Круглик, де вони з ним розрахуються. Він звернув з траси до с. Круглик. Там хлопці показали йому дорогу. Вони проїхали приблизно 1,5 км та доїхали до лісу. Хлопці сказали йому, щоб він зупинився. Він зупинився і в цей момент ОСОБА_1, який сидів позаду нього, схопив його рукою за шию, він спробував вирватись, однак, хлопець, що сидів поряд з ним, сказав, щоб він сидів мовчки і не пручався. Ніякими сторонніми предметами хлопці йому не погрожували. Після цього, хлопці, хто саме з них він не пам'ятає, тому що був наляканий, витягнули з правої нагрудної кишені його куртки його мобільний телефон марки «Нокіа N 73» з сімкартою мобільного оператора «Лайф», який знаходився у чорному тряпчаному чохлі; з лівої нагрудної кишені його куртки з гаманця гроші в сумі 350 гривень, а з середнього пальця правої руки зняли золоту каблучку у вигляді печатки. Після цього, хлопці запитали, чи є в нього ще якісь коштовні речі і він відповів, що немає. Хлопець, що сидів поряд з ним, почав оглядати його одяг та побачив в нього на шиї золотий ланцюжок з хрестиком. Перед виходом з автомобіля хтось з хлопців вийняв із замка запалення ключ запалення та сказав, щоб він сидів в машині. Після цього, хлопці пішли у напрямку Одеської траси. Коли вони відійшли на відстань приблизно 50 м він вийшов з автомобіля та зателефонував своєму батькові. Потім він подзвонив до Києво-Святошинського РВ та викликав працівників міліції.

Просить стягнути з підсудного на його користь 7716 грн. 50 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 1500 грн. у відшкодування завданої йому моральної шкоди, яка полягає у перенесених моральних стражданнях, пов’язаних з пограбуванням, порушенням нормального життєвого ритму та стосунків з оточуючими, стресу, порушенням спокою, відчуттям незахищеності та розчарування в людях, погіршенням умов життєдіяльності, пов’язаних з втратою грошових коштів та золотих виробів, появою негативних психоемоційних почуттів самозвинувачення та зниження самооцінки, порушенням душевної рівноваги, необхідності психологічної перебудови.

Просить призначити підсудному покарання на розсуд суду.

  Потерпіла ОСОБА_5  пояснила суду, що вона проживає в АДРЕСА_3 26.02.2010 року близько 11 год. 00 хв. вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_7 поїхали на автомобілі «Мерседес Спрінтер» д.н.з. НОМЕР_2, до магазину за адресою: АДРЕСА_2 метою придбання продуктів харчування. Під час того як вони перебували в магазині на брилку від автомобіля спрацювала сигналізація. Після чого вона з чоловіком відразу вийшла до автомобіля. Підійшовши ближче до автомобіля, вони побачили, відчинені водійські дверцята. Із салону автомобіля зникла її жіноча шкіряна сумочка, чорного кольору, в якій знаходилось особисте майно, а саме: мобільний телефон «Sony Ericsson Z 710 і» із сім-карткою оператора «Київстар» вартістю 25 гривень, на рахунку якої було 20 гривень; гаманець червоного кольору вартістю 100 гривень, в якому були гроші в сумі 650 гривень; ключі, в кількості 10 штук, що матеріальної цінності не представляють та металевий брилок вартістю 200 гривень. По вчинення крадіжки повідомила працівників міліції. В подальшому мобільний телефон їй було повернуто слідчим.

 Просить стягнути з підсудного на її користь 1059 грн. у відшкодування завданої їй злочином матеріальної шкоди та призначити підсудному покарання на розсуд суду.

Свідки ОСОБА_8 та  ОСОБА_6   пояснили суду, що приблизно 26.02.2010 року у вечірній час вони перебували за місцем проживання. Близько 19 год. 00 хв. в домофон, яким обладнано під'їзд будинку, в якому вони проживають, подзвонив ОСОБА_2, та попросив, щоб вони спустилися на подвір'я. Коли вони вийшли на вулицю, ОСОБА_1 запропонував придбати в нього мобільний телефон «Соні Еріксон», сірого кольору, розкладушку. Він повідомив, що вказаний мобільний телефон належить його товаришу, якому терміново необхідні гроші. ОСОБА_6 вирішив придбати вказаний телефон за 200 грн.

Свідок ОСОБА_9 , пояснила суду, що 17.02.2010 року приблизно о 20 годині їй на мобільний телефон зателефонував її син ОСОБА_3 і повідомив, що  приблизно о 15 годині в с. Круглик Києво-Святошинського району його пограбували троє хлопців, яких він підвозив від ТЦ «Магелан» в м. Києві. ОСОБА_3 сказав, що у нього забрали мобільний телефон, золотий ланцюжок з хрестиком, золоту каблучку та гроші в кількості 350 гривень.

         Винність підсудного у вчиненні злочинів також підтверджується іншими доказами, дослідженими у судовому засіданні, а саме.

          За фактом грабежу ОСОБА_3 17.02.2010 року:

-   заявою потерпілого ОСОБА_3 від 17.02.2009 року, в якій він просить прийняти міри до трьох невідомих осіб, які 17.02.2010 року близько 15 години 30 хвилин пограбували його, коли він їх підвозив (а.с.4 т.1);

-   протоколом огляду місця події від 17.02.2010 року – ділянки місцевості поблизу будинку № 12 садового товариства «Золота осінь» в с. Круглик Києво-Святошинського району Київської області, де знаходиться автомобіль марки ВАЗ 2102 д.н.з НОМЕР_4 (а.с. 5-9 т.1);

-   довідками про те, що вартість мобільного телефону марки «Нокіа № 73» станом на 18.02.2010 року становить 800 грн.; сім-карти мобільного оператора «Лайф» - 25 грн (а.с.24-26 т.1);

-   бірками на золоті вироби (а.с.54 т.1);

-   протоколом пред’явлення особи для впізнання від 26.02.2010 року відповідно до якого потерпілому ОСОБА_3 пред’явлені для впізнання три фотознімки, на фотознімку № 1 останній впізнав особу, яка разом з іншими двома особами,  пограбували його в с. Круглик 17.02.2010 року. На фотокартці під № 1 зображений ОСОБА_1 (а.с.69-70 т.1);

-   листом ЗТ «Скарбниця» № 136 від 23.03.2010 року відповідно до якого 17.02.2010 року в товариство звертався ОСОБА_1 з приводу закладу мобільного телефону марки «Нокіа № 73», золотого персня вагою 5,83 гр. (а.с.103 т.1);

-   протоколом відтворення обстановки та обставин події від 20.05.2010 року. Під час відтворення ОСОБА_1 детально розповів та показав, яким чином він, ОСОБА_2 та ОСОБА_10 вчинили пограбування потерпілого ОСОБА_3 17.02.2010 року в с. Круглик (а.с.163-169 т.1).

За фактом крадіжки майна ОСОБА_5 26.02.2010 року.

-   протоколом усної заяви потерпілої ОСОБА_5 від 26.02.2010 року про те, що 26.02.2010 року, близько 11 години10 хвилин по вул. Васильківській,42 в м. Києві виявила відсутність своєї жіночою сумки з документами та особистими речами (а.с.11 т.2);

-     протоколом огляду місця події від 26.02.2010 року – автомобіля НОМЕР_3, який знаходиться  за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.13-17 т.2);

-     протоколом огляду місця події від 06.04.2010 року та фототаблицею до нього, згідно якого 06.04.2010 року в приміщенні кабінету № 406-а  Голосіївського РУ ГУ МВС України за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 15 у ОСОБА_8 був вилучений мобільний телефон «Sony Ericsson Z 710-і»  (а.с.28-30 т.2);

      -     явкою з повинною ОСОБА_1, від 25.05.2010 року, в який він добровільно зізнався у скоєнні ним крадіжки  жіночої сумки з автомобіля «Мерседес Спрінтер», який був припаркований поблизу будинку АДРЕСА_2 що мало місце 26.02.2010 року близько 11 години  (а.с.38 т.2);

-     протоколом огляду та виїмки від 20.05.2010 року, згідно якого 20.05.2010 року у ОСОБА_5  була вилучена фотокопія гарантійного талону № 971738, на мобільний телефон «Sony Ericsson Z 710-і» (а.с.52-53 т.2);

-     протоколом огляду речових доказів від 20.05.2010 року під час проведення якого, була оглянута фотокопія гарантійного талону № 971738 на мобільний телефон «Sony Ericsson Z 710-і»  (а.с.54 т.2).

Суд визнає, що підсудний, потерпілі, свідки давали суду правдиві показання, які узгоджуються з іншими доказами, дослідженими в процесі судового слідства.

             А тому, оцінюючи в сукупності досліджені докази, суд визнає, що вина підсудного у вчиненні злочинів доказана повністю, його дії судом кваліфікуються за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно; за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

             При призначенні покарання  суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу підсудного.

            Призначаючи покарання, суд бере до уваги, що вчинені злочини відносяться до злочинів середньої тяжкості та тяжкого, підсудний за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря - психіатра не перебуває, раніше судимий за аналогічні злочини, обставиною, що пом’якшує покарання підсудному, суд визнає його щире каяття, обставин, що обтяжують покарання, не встановлено, та призначає покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ст. 185 ч.2 та ст. 186 ч.2 КК України, при цьому не знаходить підстав  для застосування відносно ОСОБА_1 іншої міри покарання.

          18.03.2004 року ОСОБА_1 засуджений Київським районним судом м. Сімферополя за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.4 ст.185, ч.5 ст.185, ст.70, ст.71 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі; 27.07.2009 року звільнився з місць позбавлення волі умовно-достроково з невідбутим терміном покарання 1 рік 8 місяців 20 днів. Враховуючи те, що ОСОБА_1 в період умовно-дострокового звільнення вчинив нові злочини, суд вважає за необхідне на підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного за новим вироком частково приєднати  невідбуту частину покарання за вироком Київського районного суду м. Сімферополя у вигляді позбавлення волі на строк  1 (один) місяць.

          Цивільні позови ОСОБА_3 та  ОСОБА_5  у відповідності до ст.28 КПК України підлягають до задоволення у повному обсязі у відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_3  в сумі 7716 грн. 50 коп. та на користь ОСОБА_5 в сумі 1059 грн., зважаючи на спричинення матеріальної шкоди в зазначених сумах, визнанням позовних вимог підсудним в повному обсязі, зважаючи на відсутність у підсудного майна, достатнього для відшкодування заподіяної шкоди.

    Враховуючи п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами та доповненнями), при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приймає до уваги, що моральна шкода потерпілому ОСОБА_3 спричинена неправомірними діями підсудного, моральні страждання пов’язані з пограбуванням, порушенням нормального життєвого ритму та стосунків з оточуючими, стресу, порушенням спокою, відчуттям незахищеності та розчарування в людях, погіршенням умов життєдіяльності, пов’язаних з втратою грошових коштів та золотих виробів, появою негативних психоемоційних почуттів самозвинувачення та зниження самооцінки, порушенням душевної рівноваги, необхідності психологічної перебудови, але також суд приймає до уваги матеріальний стан підсудного, який не працює, не має майна, достатнього для відшкодування заподіяної шкоди,  а тому суд вважає за доцільне задовольнити цивільний позов ОСОБА_3 в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 1 500 грн.

     Враховуючи наведене, керуючись ст.323-324 КПК України, суд, –

ЗАСУДИВ :

     ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 та ч.2 ст.186 КК України, і призначити йому покарання:

-   за ч.2 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі  на строк 3 (три) роки;

-   за ч.2 ст.186 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

     На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1  покарання у вигляді позбавлення волі  на строк 4 (чотири) роки.

     На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Київського районного суду м. Сімферополя від 18.03.2004 року у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік, і призначити  ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п’ять) років.

    Строк  відбування покарання обчислювати з 17 травня 2010 року.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 1095  грн. у відшкодування завданої матеріальної шкоди.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 7716 грн.50 коп. у відшкодування завданої матеріальної шкоди.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1500 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в м. Києві 304 грн. 24 коп за проведення експертизи (т.2 а.с.21)

    Речові докази по справі :

?   мобільний телефон марки «Соні Еріксон Z 710 і» залишити у користуванні потерпілої ОСОБА_5 (т.2 а. с. 35);

?   фотокопію гарантійного талону № 971738, яка знаходиться в матеріалах справи, залишити в матеріалах справи (т.2 а.с.55).

    Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

    Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом  п’ятнадцяти діб з часу його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання ним  копії вироку.

     Суддя