№ 2-586/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2007 року місто Маріуполь

Іллічівський райсуд міста Маріуполя під головуванням судді Ткаченко Т.Б., при секретарі Волошиній Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах і в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до Маріупольської міської ради, ОСОБА_4,

- про визнання угоди купівлі-продажу будинку дійсною, про визнання права власності на будинок, про визнання права власності на самовільно зведені будови,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2007 р. позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просять визнати угоду купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 дійсною, про визнання права власності за ними на вказаний будинок, про визнання права власності на самовільно зведені будови, які є в даному домоволодінні, а саме: на веранду літ.а-1, гараж літ.В, сарай літ. Г.

В судовому засіданні позивачі підтримали позовні вимоги у повному обсязі та пояснили, що вони 18.05.1995 р. на Маріупольській універсальній товарній біржі з відповідачкою ОСОБА_4 уклали угоду купівлі-продажу житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1. Всі істотні умови договору вони виконали, відповідачка передала їм у власність будинок, а вони прийняли його та сплатили за нього 1 100 000 000 крб., яку відповідачка отримала повністю до підписання угоди. ОСОБА_4 передала їм ключі від будинку, вони вселилися в будинок, та зареєстрували його на своє ім"я в Маріупольському БТІ на праві приватної власності. Однак, при укладенні даної угоди вони не виконали вимог закону про нотаріальне посвідчення угоди, і в теперішній час також не мають такої можливості, оскільки БТІ видає витяг з реєстру прав власників на їх ім"я, а не на ім"я колишнього власника будинку. Крім того, після придбання будинку, вони з ціллю його благоустрою без відповідного дозволу та узгодження, самовільно звели нерухоме майно, а саме: веранду літ.а-1, гараж літ.В, сарай літ.Г, які значаться на генеральному плані. Вказані будови не були здані в експлуатацію і правовстановлюючого документа на них отримано не було. Просили визнати угоду купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 дійсною, визнати право власності за ними та неповнолітньою ОСОБА_3 на вказаний будинок, та визнати право власності на самовільно зведені будови, які є в даному домоволодінні, а саме: на веранду літ.а-1, гараж літ.В, сарай літ.Г, оскільки вони відповідають будівельно-технічним нормам.

Представник відповідача - Маріупольської міської ради, в судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі і не заперечувала проти задоволення позову, вважає його обгрунтованим.

Відповідач ОСОБА_4 до суду не з’явилася, направила заяву з проханням розглянути справу без її участі, не заперечує проти задоволення позову, вважає його обгрунтованим.

Суд, вислухавши позивачів, представника Маріупольської міської ради, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1. ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на Маріупольській універсальній товарній біржі була укладена угода купівлі-продажу житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1, що підтверджується наданою суду копією біржового контракту № 3748 від 18.05.1995р., згідно якої відповідачка передала їм у власність будинок, а вони прийняли його та сплатили за нього 1 100 000 000 крб., яку відповідачка отримала повністю до підписання угоди. ОСОБА_4 передала їм ключі від будинку, вони вселилися в будинок, та зареєстрували його на своє ім"я в Маріупольському БТ1 на праві приватної власності. Засвідчити угоду в нотаріальній конторі сторони не мають можливості, оскільки БТ1 видає витяг з реєстру прав власників на ім"я позивачів, а не на ім"я колишнього власника будинку.

Земельна ділянка площею 503 кв. м., на якій знаходяться самовільно збудовані будівлі, була на підставі рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 26.09.1957р. № 25, надана попередньому власнику будинку АДРЕСА_1 для будування житлових будинків, і при переході права власності на вказаний будинок перейшло до позивачів і право користування земельною ділянкою площею 503 кв. м.

Після придбання будинку, позивачі з ціллю його благоустрою без відповідного дозволу та узгодження, самовільно звели нерухоме майно, а саме: веранду літ.а-1, гараж літ.В, сарай літ.Г, які значаться на генеральному плані. Вказані будови не були здані в експлуатацію і правовстановлюючого документа на них отримано не було.

Згідно висновку технічного експерта в галузі будівництва від 15.02.2007 року № 139, самовільно зведені веранда літ.а-1. гараж літ.В, сарай літ.Г, що розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_1, знаходяться у задовільному технічному стані і можуть експлуатуватися надалі. Сарай літ.Г знаходиться на відстані менше 1 м. от межі суміжної земельної ділянки АДРЕСА_2, однак є згода її власника ОСОБА_5 на таке розташування будівель.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню і за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 слід визнати право власності на самовільно зведені веранду літ.а-1, гараж літ.В, сарай літ.Г", які розташовані на земельній ділянці по АДРЕСА_1, які є закінченими будовами, також судом встановлено, що права інших осіб при цьому не порушуються.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. 376 ЦК України, ст. ст. 47. 224 ЦК України 1963 року, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах і в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до Маріупольської міської ради, ОСОБА_4, про визнання угоди купівлі-продажу будинку дійсною, про визнання права власності на будинок, про визнання права власності на самовільно зведені будови - задовольнити.

Визнати угоду купівлі-продажу житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1, укладену на Маріупольській універсальній товарній біржі 18.05.1995 p., між ОСОБА_1. ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, дійсною.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності на самовільно зведені веранду літ.а-1. гараж літ.В, сарай літ.Г, які розташовані на земельній ділянці по АДРЕСА_1.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подано потягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга повинна бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви по апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.