Справа № 2-6619/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2010 року Ленінський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого судді Ольховського Є.Б.
при секретарі Ященко Є.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі Філії «Харківське головне регіональне управління публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до Ленінського районного відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, 3-я особа: ОСОБА_1, про звільнення майна з під арешту –
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2010 року до суду звернувся позивач з вищезазначеним позовом в якому вказав, що державним виконавцем Ленінського ВДВС Харківського МУЮ, на виконання виконавчого листа про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, винесено постанову про арешт майна боржника відповідно до якої арештованим виявився автомобіль «ВАЗ 21112» реєстраційний номер НОМЕР_2. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 05.03.2008 року між ним та власником автомобіля ОСОБА_2 були укладені кредитно – заставний договір № DN81AR56390284, згідно якого вказаний автомобіль переданий в заставу банку. Згідно постанови державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 03.08.07 р. було накладено арешт на вищезазначений автомобіль. Позивач просить звільнити його з-під арешту зазначаючи при цьому, що рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 06.10.2009 року було дозволено звернення стягнення позивачем на спірний заставний автомобіль.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала. Пояснила, що ОСОБА_2 по кредитному договору з позивачем не розрахувався і що банк, як заставодержатель, має переважне право на одержання задоволення за рахунок вказаного автомобіля.
Представник відповідача у попередньому судовому засіданні проти позову не заперечувала, в судове засідання на 11.11.10 р. не з’явилась, про час розгляду справи повідомлялась належним чином, причини не явки не повідомила. За згодою учасників процесу суд вважає можливим розглянути справи у їх відсутність.
3-я особа до судового засідання з'явилась, проти позову заперечувала, зазначаючи, що у її колишнього чоловіка ОСОБА_2 крім спірного автомобіля нічого не має, і в разі задоволення позовних вимог вона буде позбавлена можливості отримати заборгованість за аліментами.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив такі факти та відповідні ним правовідносини:
постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 03.08.07 р., на виконання виконавчого листа про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було накладено арешт на автомобіль ВАЗ 21112 2008 року випуску д/н НОМЕР_2 (с.с. 6).
Автомобіль ВА 21112 д/н НОМЕР_2 зареєстровано на праві власності за ОСОБА_2. При цьому в графі «Особливі відмітки» позначено що він перебуває в кредиті у ПриватБанку (с.с.16).
05.03.2008 року між ПриватБанком та ОСОБА_2 було укладено кредитно-заставний договір № DN81AR56390284 згідно до пункту 17.9 якого автомобіль ВАЗ 21112 рік випуску 2008 д/н НОМЕР_2 передано в заставу банку (с.с. 7-15).
Згідно до вимог ст. 18 Закону України «Про заставу», якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель має переважне право на задоволення вимог із заставного майна. Це положення кореспондується з ст. 572 ЦК України, за якою в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником забов*язань, забезпечених заставою, отримати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.
Статтею 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання забов*язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Позивач скористався своїм правом і рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 06.10.2009 року було дозволено позивачу звернення стягнення на заставне майно і погашення простроченого кредиту за рахунок коштів, отриманих від реалізації спірного автомобіля (с.с.20-21).
Відповідно до п. 5.1.4 Інструкції "Про проведення виконавчих дій", затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15 грудня 1999 р., стягнення звертається тільки на майно боржника, яке належить йому на праві приватної власності. Відповідно до ст. 317 ЦК України право власності включає в себе право володіння, право користування та право розпорядження своїм майном.
Згідно до ст. 585 ЦК України право застави виникає з моменту укладення договору застави. Договір застави між позивачем та ОСОБА_2 укладений 05.03.2008 р., таким чином, право застави у Банка виникло 05.03.2008 р., тобто, до винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження держвиконавцем від 03.08.2009 р.
Згідно з ч.1 ст. 52 Закону України № 606-XIV "Про виконавче провадження" стягнення звертається на вільне від застави майно боржника.
Таким чином, державним виконавцем був накладений арешт на майно, яке знаходиться в заставі, тому суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виключити автомобіль, "ВАЗ 21112", 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 з акту опису й арешту майна від 29.06.2007 року.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 169; 224; 317; 321, 572, 589 Цивільного кодексу України, ст.ст, 1, 19, 20 Закону України "Про заставу", ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", суд
В И Р І Ш И В:
Позов - задовольнити.
Звільнити з – під арешту автомобіль «ВАЗ 21112», 2008 року випуску, кузов ХТА21112080290143 реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований на ім’я ОСОБА_2, що знаходиться в заставі Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі Філії «Харківське головне регіональне управління публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», виключивши його з акту опису та арешту майна винесеного постановою Ленінського ВДВС Харківського МУЮ 03.08.2009 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ Є.Б. Ольховський