справа №2-4799/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

30 серпня 2010 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

    головуючої судді             Маценко Н.П.

    при секретарі                 Облакевич А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Броварах Київської області про зобов»язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої суми пенсії

в с т а н о в и в:

У серпні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо не проведення йому перерахунку основної і додаткової пенсії відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54 ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов»язати відповідача провести з 15.06.2010 року перерахунок розміру його державної та додаткової пенсії відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54 ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 75 % мінімальної пенсії за віком та восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, виплати йому зазначену суму пенсії з урахуванням проведених виплат та в подальшому нараховувати і виплачувати державну і додаткову пенсію відповідно до ст. 67 вказаного Закону..

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та інвалідом другої групи із захворювання, пов»язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи. На обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України у м. Броварах Київської області він перебуває з 15.06.2010 року.

    Відповідно до ст. 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” він, як інвалід ІІ групи, внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, має право на отримання державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю.

Згідно із ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розмір його пенсії, як інваліда ІІ групи, захворювання якого пов’язане з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, має виплачуватись в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Розмір призначеної та виплачуваної йому державної та додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров’ю, не відповідає зазначеним вище розмірам, встановленим цим Законом.

З метою відновлення своїх прав він звертався до відповідача з проханням провести перерахунок розміру його державної і додаткової пенсії відповідно до розмірів, визначених у ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, проте у задоволенні його прохання відмовлено.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з»явився, подав заяву про розгляд даної справи в його відсутності.

Відповідач Управління Пенсійного Фонду України в м. Бровари Київської області в судове засідання не з»явився просив суд розглянути дану справу у відсутності їх представника. У поданих письмових запереченнях зазначив, що позивач перебуває на обліку в Управлінні ПФУ та одержує пенсію по ІІ групі інвалідності  внаслідок захворювання, пов’язаного з наслідками ліквідації аварії на ЧАЕС (категорії 1), яка призначена згідно із Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

На виконання вказаного Закону 16 липня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 654 “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян”, згідно з якою розмір пенсії інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчими 200 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а додаткова пенсія, за шкоду заподіяну здоров’ю, інвалідам ІІ групи виплачується в розмірі 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Позивач отримує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію, за шкоду заподіяну здоров’ю, у вказаних розмірах відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654.

Доводи позивача про те, що Кабінетом Міністрів України звужено його існуючі конституційні права та свободи не відповідають дійсності, оскільки Конституцією України розмір додаткової пенсії не визначається, забезпечення проведення політики у сфері соціального захисту п. 3 ст. 116 Конституції покладено на Кабінет Міністрів України.

Згідно із ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими для виконання. На підставі ст. 16 Конституції органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах відповідно до законів України.

У ст. 62 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” зазначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Згідно із ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України, який визначає засади бюджетної системи України, основи бюджетних відносин, будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються виключно Законом про Державний бюджет України.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261, відповідно до п. 15 Положення свої повноваження здійснює безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні управління, забезпечує ефективне використання коштів, що перебувають у його управлінні. У п. 9 даного Положення встановлено вичерпний перелік напрямків використання коштів Пенсійного фонду України, які використовуються за призначенням та вилученню не підлягають.

Враховуючи, що Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що фінансування виплат провадиться з державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, тому порушень з боку Управління ПФУ взагалі не вбачається.

Особливу увагу треба звернути на ст. 72 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, де зазначено, що кошти пенсійного фонду не включаються до складу державного бюджету України, використання коштів пенсійного фонду на цілі, зокрема перерахунок пенсій, забороняється.

Крім того, з гідно із ч. 3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений у ч. 1 цієї статті, до перерахунку та підвищення пенсій не застосовується. Таким чином, Управління ПФУ діє в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.   Виходячи з наведеного, просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, про що свідчить посвідчення НОМЕР_1, видане Київською обласною державною адміністрацією 02.07.2010 року та вкладка до посвідчення за НОМЕР_2.

Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК за №333220 позивачу з 15.06.2010 року встановлена друга група інвалідності, причина інвалідності – захворювання пов»язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС

Відповідно до ст. 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

За змістом ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам IІ  групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 %  мінімальної пенсії за віком.

Згідно із ч. 4 ст. 54 вказаного Закону, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника, у всіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок із ЧАЕС, не можуть бути нижчими по ІІ групі  інвалідності, ніж 8 мінімальних пенсій за віком.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” від 03 січня 2002 року № 1 встановлено, що розрахунок основної та додаткової пенсії, призначених відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, провадиться виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.

Пунктом 28 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року, який набрав чинності з 01 січня 2008 року, внесено зміни до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, тексти ст. ст. 50, 54 Закону викладено в новій редакції та встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: інвалідам IІ групи – 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розміри пенсій у всіх випадках для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по ІI групі інвалідності – 200 %  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із ч. 1 ст. 147, ч. 2 ст. 152 Конституції України Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

28 травня 2008 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, якою встановив, що з 22 травня 2008 року особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, – інвалідам ІІ  групи щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, виплачується у розмірі 20 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

Починаючи з 22 травня 2008 року, Управління ПФУ нараховує та виплачує позивачу основну і додаткову пенсії у розмірах, встановлених зазначеними постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 та 16 липня 2008 року № 654.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, суд дійшов висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, застосуванню підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, а не розміри визначені, вказаними вище постановами Кабінету Міністрів України.

Згідно із ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Положення ч. 3 ст. 28 цього Закону, на думку суду, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком не встановлено.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 8 ЦПК України у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачу застосуванню підлягають ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком – прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на момент виплати.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі ст. ст. 50 та 54 вищевказаного закону випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

У ч. 3 ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз вищевказаної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і це перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Як вбачається із позовної заяви, позивач просить здійснити йому перерахунок з 15.06.2010 року, вимоги в цій частині є доведеними і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У задоволенні вимог позивача про визнання дій відповідача протиправними слід відмовити за безпідставністю.

На підставі ст. ст. 49, 50, 54, 67, 71 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, керуючись ст. ст. 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

    позов задовольнити частково.

Зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Броварах Київської області провести з 15.06.2010 року перерахунок та виплату розміру державної і додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54 ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 75 % мінімальної пенсії за віком та восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням проведених виплат, нараховувати та виплачувати державну і додаткову пенсію відповідно до вимог чинного законодавства.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

    Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Суддя                                     Н.П.Маценко