справа № 2-4660/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2010 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючої судді Маценко Н.П.
при секретарі Облакевич А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України у місті Броварах Київської області про зобов’язання провести перерахунок пенсії та виплату недоплаченої суми пенсії, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Броварах здійснити йому перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги, як «дитині війни» за період з 01.08.2007 року довічно із розрахунку 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він належить до соціальної групи «Діти війни». Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на підставі яких йому повинна була нараховуватись державна соціальна допомога. Разом з тим, відповідач не здійснив нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії.
В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з’явився, просив суд розглянути дану справу в його відсутності в зв»язку зі станом здоров»я та віком.
Відповідач Управління ПФУ в м Броварах Київської області у судове засідання не з’явився, надав заяву про можливість розгляду справи без участі представника.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що згідно із ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” позивач ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дитиною війни та має право на отримання підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 цього Закону.
Згідно із п. 1 розділу ІV “Прикінцеві положення” Закону України “Про соціальний захист дітей війни” цей Закон набирає чинності з 01 січня 2006 року.
Проте пунктом 17 ст. 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2006 рік було зупинено.
Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” пункт 17 ст. 77 виключено, а ст. 110 викладено у новій редакції та встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст. 5 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються з 01 січня 2006 року, а ст. 6 – у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Цей Закон було опубліковано 22 березня 2006 року, чинності він набрав з 01 квітня 2006 року, тому з цього часу ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” почала діяти.
Однак підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком дітям війни могло здійснюватись лише за певних умов, зокрема: поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі та згідно із порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Оскільки Кабінет Міністрів України у 2006 році такого порядку виплати дітям війни підвищення до пенсії не визначив, тому вимоги позивача щодо виплати йому підвищення до пенсії за 2006 рік задоволенню не підлягають.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік” дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” знову було зупинено.
Згідно із ч. 1 ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ч. 3 ст. 22 Конституції України).
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Таким чином, з 09 липня 2007 року, тобто з дня прийняття Конституційним Судом України Рішення про неконституційність пункту 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, позивачу, як дитині війни, мало виплачуватись підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, зокрема пунктом 41 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”, який набрав чинності з 01 січня 2008 року, ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було викладено у новій редакції та встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Судом встановлено, що починаючи з 01 січня 2008 року, відповідач Управління ПФУ виплачує позивачу підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме: з 01 січня – 47 грн., з 01 квітня – 48,10 грн., з 01 липня – 48,20 грн., з 01 жовтня 2008 року по даний час – 49,80 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 41 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік”.
Після прийняття Конституційним Судом України зазначеного Рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 Верховною Радою України зміни до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не вносилися, тому положення цієї статті, згідно з якими дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком, є чинними саме в такій редакції.
Таким чином, з 22 травня 2008 року, тобто з дня прийняття Конституційним Судом України Рішення № 10-рп/2008 про неконституційність пункту 41 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” позивачу, як дитині війни, повинно виплачуватись підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при вирішенні цього спору щодо розміру підвищення до пенсії дітям війни з 22 травня 2008 року положення п. 8 постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” від 28 травня 2008 року № 530 застосуванню не підлягають.
Згідно із ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Проаналізувавши вищезазначені норми Законів України, Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, враховуючи положення ч. 2 ст. 152 Конституції України, суд приходить до висновку, про те, що порушення прав позивача щодо невиплати йому підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком тривало в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року і по теперішній час.
Оскільки Рішення Конституційного Суду України зворотної дії не мають, тому не поширюються на період з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року та з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому, ч. 3 ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Враховуючи той факт, що Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, суд вважає за можливе застосувати саме ч. 1 ст. 28 даного Закону для розрахунку підвищення пенсії дітям війни.
В даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, оскільки цим Законом як критерій визначення розміру щомісячної доплати до пенсії передбачено мінімальну пенсію за віком, що, на думку суду, не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
За таких обставин, доводи відповідача Управління ПФУ щодо відсутності підстав для застосування до перерахунку та підвищення пенсій дітям війни розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” є безпідставними, оскільки чинним законодавством іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті, розміру мінімальної пенсії за віком не встановлено.
Пенсійний фонд України діє у відповідності з Положенням “Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є Управління Пенсійного фонду України міста Бровари Київської області, тому воно і повинно здійснювати відповідну доплату підвищення до пенсії позивачу.
Вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині зобов’язання Управління Пенсійного фонду України у місті Броварах Київської області здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та проведення відповідних виплати за період з 01 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позову щодо довічної виплати щомісячної державної соціальної допомоги «як дитині війни» відмовити.
На підставі ст. ст. 22, 64, 152 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та 22 травня 2008 року №10-рп/2008, керуючись ст. ст. 212-215 ЦПК України, суд
вирішив :
позов задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у місті Броварах Київської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та провести відповідні виплати за період з 01 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позову відмовити.
На рішення протягом десяти днів може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області.
Суддя Н.П.Маценко