2-а-251/10

ПОСТАНОВА

Іменем          України

13 жовтня 2010 року                                                    Яготинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Карпович В.Д.

при секретарі Сидоренко Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Яготинському районному суді справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Київській області про визнання протиправною бездіяльність суб’єкта владних повноважень та зобов’язання вчинити певні дії.

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Яготинського районного суду з даним позовом, в якому, посилаючись на порушення відповідачем положень Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, просив визнати неправомірними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови у перерахунку пенсії за період з 27 березня 2000 року відповідно до вимог ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’я за період з 01.01.2010 року до 11 травня 2007 року відповідно до ст. 50 вказаного Закону в розмірі 50 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

Просив визнати неправомірними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови у перерахунку пенсії за період з 11 травня 2007 року відповідно до вимог ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’я за період з 01.01.2010 року відповідно до ст. 50 вказаного Закону в розмірі 75 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача позов не визнав з тих мотивів, що позивач отримує пенсію по інвалідності в порядку та умовах ст.ст. 18-21 ЗУ « Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, який є спеціальним нормативно-правовим актом який регулює порядок та умови призначення пенсії військовослужбовцям та деяким іншим особам. Зокрема ст.21ЗУ №2262 встановлено, що пенсія по 2-ій групі й інвалідності, призначається в розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення військовослужбовця.

Відповідно до ч.2 ст. 59 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв‘язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов‘язків військової служби (службових обов‘язків), тобто ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», або відповідно до ст.54 цього Закону.

Порядок призначення  пенсій військовослужбовцям, які стали інвалідами внаслідок поранення. контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов‘язків військової служби(службовий обов‘язків), їх розміри визначені ст.ст. 18,19,20,21,ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Отже особа, яка має право на отримання пенсії по інвалідності на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» повинна визначитися з тим з наведених Законів. На підставі якого вона бажає, щоб їй нараховувалась та виплачувалась пенсія по інвалідності.

Про те, що при наявності права на різні види державної  пенсії, позивач має вибрати який вид державної пенсії він бажає отримувати зазначено і в Постанові Верховного Суду України від 10.06.2008 року № 21-1748во07.

До даного часу позивач отримує основну державну пенсію , призначену за його заявою відповідно до Закону України  «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».пенсія у розмірах передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» може бути перерахована і виплачена лише у випадку її призначення згідно цього Закону.

Для того, щоб отримувати пенсію по інвалідності на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач повинен звернутися до управління Пенсійного фонду України у Яготинському районі із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Отримуючи пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», він має намір отримувати її ще і на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що призведе до призначення пенсії за двома законами, що суперечить законодавству.

Пенсії, які призначаються відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначаються та виплачуються органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера, а не Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області.

Відповідно до ст.7 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна державна пенсія за їх вибором. При первинному призначенні пенсії позивач обрав пенсію за вислугу років, а не пенсію згідно ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», і яка мала б призначатись територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місце проживання позивача.

Таким чином позивач має право на тримання одного виду державної пенсії: або за вислугу років, на  підставах та умовах ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», або за ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»оскільки порядок та умови призначення державних пенсій по інвалідності за ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» мають суттєві відмінності. Так, пенсія по інвалідності за ст. 21 ЗУ«Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» призначать у розмірі 80 % сум, грошового забезпечення військовослужбовця, а пенсія за ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначається у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Відповідно до ЗУ « Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається лише на умовах, підставах та у межах цього Закону. (ст.5,28 ЗУ №1058).

Щодо додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров‘ю з часу первинного призначення пенсії позивачу, як потерпілому від аварії на ЧАЄС 1 категорії по 2-й групі інвалідності додаткова пенсія за шкоду здоров‘ю встановлена у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком згідно ст.50 Заокну України «Про статус соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів  України від 03.01.2002 року №1 з 02.10.1995 року додаткова пенсія передбачена вищевказаним Законом до 01.01.2008 року, обчислювалась виходячи з розрахункової величини 19.91 грн.

Відповідно до ст.67 Закону Країни «Про статус соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи».конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Відповідно до Закону України №231-V «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» ст.67 доповнено частиною третьою такого змісту: у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров‘ю, особам віднесеним до категорії 1,2,3,4. Відповідно до змін. Внесених до вищевказаного закону, перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму шляхом розрахунку коефіцієнту росту прожиткового мінімуму та підвищення додаткових пенсій на визначений коефіцієнт. Коефіцієнт росту прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, протягом 2007 року визначається шляхом порівняння розмірів прожиткових мінімумів. На визначений коефіцієнт збільшується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4.

Верховною радою України ЗУ « Про державний бюджет України та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст.50 Закону України і з 01.01.2008року розрахунок додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров‘ю, особам віднесеним до 1-ї категорії 2-ї групи інвалідності проводиться з розрахунку 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вішенням Конституційного суду України віл 22.05.2008 року ця норма визнана не конституційною.

Відповідно до ст62 Закону України «Про статус соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи». Роз‘яснення порядку застосування цього закону проводиться КМУ, рішення якого є обов‘язковими для виконання міністерствами та іншими  центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб‘єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Стаття 67 Закону України «Про статус соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» не була предметом розгляду Конституційного суду України, а отже є чинною, і надає право КМУ встановлювати розміри виплат, передбачених ст.ст. 51,54 ЗУ «Про статус соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» у межах бюджетних асигнувань. Просив залишити позов ОСОБА_1 без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка має бути виплачена відповідачем відповідно мінімальної пенсії за віком, розмір якої передбачений ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”, а не постановою КМУ, на явність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України). Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 19 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру пенсій позивача, застосуванню підлягає стаття 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Зі змісту ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” випливає, що під час визначення розміру пенсій, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Суд не приймає до уваги положення частини третьої статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”

Згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 12 та підпунктом 15 пункту 28 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року № 107 визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

В силу статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Крім того неможливо зробити перерахунок пенсії позивачу в майбутньому у разі підвищення розміру мінімальної пенсії за віком, розмір якої відповідає розміру прожиткового мінімуму, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача у майбутньому, а відповідно до вимог ст.6 КАС України в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені у майбутньому. В зв’язку з чим позов підлягає до часткового задоволення, а до стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає недоплачена частина основної пенсії за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю за період з 21.03. 2010 року по даний час.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 86, 99, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 21, 22, 24, 46, 55 Конституції України, ст.ст. 1, 14, 50, 53, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, рішенням Конституційного Суду України за № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Київській області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду про визнання незаконної діяльності органів державної влади, та про зобов’язання проведення перерахунку пенсії і стягнення боргу  –  задовольнити частково.

Визнати дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Київської області щодо нарахування додаткової пенсії ОСОБА_1 неправомірними та зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Київській області провести перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1  як інваліду ІІ групи згідно діючого законодавства у відповідності до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист населення яке потерпіло в наслідок Чорнобильської катастрофи” та виплатити не доплачену частку додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 21.03.2010 року по теперішній час.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Суддя                                                                                           В.Д. Карпович