Справа 2-А-587/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада  2010 року   Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої  -  судді Старжинської О.Є., при секретарі Ніколаєнко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Южноукраїнськ Юрченко Василя Дмитровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

ВСТАНОВИВ:

27.10.2010 року  позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до інспектора відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Южноукраїнськ Юрченко Василя Дмитровича (далі – відповідач) про скасування постанови від 26.10.2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.  за правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП.  

       В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він 26.10.2010 року зупинився автомобілем НОМЕР_1 на перехресті проспекту Комуністичний та вулиці Дружби народів в м. Южноукраїнську вимушено, увімкнувши аварійну світлову  сигналізацію і ці його пояснення не були прийняті відповідачем до уваги.

Посилаючись на відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, позивач просив позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.  Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і  місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

 Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, справи про адміністративне правопорушення,  суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).

В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача відповідачем  на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП складений 26.10.2010 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП – порушення правил стоянки, а саме: 26.10.2010 року о 14-50 год. на перехресті вулиці Дружби народів та проспекту Комуністичному в м. Южноукраїнську позивач, керуючи автомобілем НОМЕР_1,  здійснив стоянку, не виконав вимоги п.п. 15.10-а, 15.14 Правил дорожнього руху.

Згідно зазначеного протоколу даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо і порушення відповідачем цих принципів не встановлено.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта,

речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач ОСОБА_1   заперечував проти порушення ним Правил дорожнього руху, суб'єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, зібрав докази, які підтверджують  наявність складу правопорушення та спростовують заперечення водія. Таким доказом є письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підтвердили стоянку автомобіля під керуванням позивача на перехресті без ввімкнення аварійної світлової сигналізації та без виставлення знаку аварійної зупинки.

          За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення,  передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП є законною та обґрунтованою.

 Статтею 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В позові ОСОБА_1 до інспектора відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Южноукраїнськ Юрченко Василя Дмитровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення  - відмовити.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                            Старжинська О.Є.