Справа № 1- 704/10
СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРКАСИ
П О С Т А Н О В А
09 листопада 2010 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Романенко В.А.
при секретарі Макаренко І.І.
за участю:
прокурора Юрченко Ю.Ф.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши в попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українця, громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3ст. 191 КК України,
ВСТАНОВИВ:
При перевірці згідно ст.. 237 КПК України питань, які з’ясовуються суддею при попередньому розгляді справи виявлено, що під час проведення досудового слідства допущено такі порушення вимог кримінально-процесуального кодексу України, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.
Так, згідно ч. 2 ст. 223 КПК України в обвинуваченому висновку зазначаються обставини справи які встановлено на досудовому слідстві.
Згідно обвинуваченого висновку ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 13 травня 2009 року по накладній № 6430 отримав від клієнта ПП ОСОБА_3 гроші на суму 159 грн. 24 коп., які не передав ОСОБА_4, а привласнив (а.с. 289 т. 2).
Разом з тим згідно Постанови про притягнення як обвинуваченого (а.с.149-151 т. 2) ОСОБА_2 за такий злочин до кримінальної відповідальності не притягався, згідно матеріалів справи по вказаному епізоду звинувачення справи не порушувалося.
Притягнутий до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 свою винність у скоєнні злочинів не визнав, заявив, що отримував гроші від клієнтів і всі віддав ОСОБА_4 та здавав у касу, про що можуть свідчити відомості внесення коштів у касу, розрахунки з контрагентами та видаткові накладні на відвантаження ТМЦ контрагентам.
Але саме відносно цих документів слідчий 17 травня 2010 року виніс постанову про відмову у визнанні речовими доказами та повернув їх ОСОБА_4, зацікавленій особі, що звинувачує ОСОБА_2(а.с. 106 т. 2), чим фактично позбавив можливості захищатися від обвинувачення
В різних постановах слідчого вказані різні суми привласнення ОСОБА_2 грошей ОСОБА_4, так в постанові від 18 червня 2010 року, слідчий вказав, що діями обвинуваченого завдано ПП ОСОБА_4 прямих збитків на суму 1 544 грн. 07 коп. (а.с. 144 т.2), в той час коли, згідно постанови про порушення кримінальної справи від 29 квітня 2010 року ОСОБА_2 своїми діями завдав ОСОБА_4 прямих збитків на суму 11 291 грн. 56 коп. (а.с. 1 т.1)
По справі проводилася почеркознавча експертиза, яка підтвердила тільки, що підписи виконанні на витягу з журналу про отримання грошових коштів за раніше поставлений товар контрагента ПП ОСОБА_5 в графах «ОСОБА_4: 1) 84788, 292-65, 2) 9182, 106-90, 3) 9959, 502-78» виконанні ОСОБА_2, інші підписи ким зроблені не представилося можливим встановити, або ймовірно виконанні ОСОБА_2 в тому числі на електрофотографічній копії витягу з журналів про отримання грошових коштів (а.с. 258-263 т. 2)
ОСОБА_2 та його захисник оспорили висновки експертизи посилаючись на те, що обвинувачений не був ознайомлений з постановою слідчого про призначення такої експертизи до її призначення та позбавив обвинуваченого можливості поставити свої питання, в тому числі чи не виконанні підписи від імені ОСОБА_4 самим ОСОБА_4, крім того експерт проводивши експертизу по електрофотографічній копії не провів дослідження на предмет фотомонтажу цих копій ( а.с. 264 т.2).
Не усунувши цих недоліків призначення та проведення почеркознавчої експертизи слідчий фактично позбавив її висновків доказової сили.
Адвокат ОСОБА_2 поставив перед слідчим питання чи є законні дії ОСОБА_4 по прийняттю на роботу, оплаті праці ОСОБА_2 і чи підлягають його дії державному захисту.
Слідчий виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ПП ОСОБА_4 за ознаками злочину передбаченими ст.. 172,175 КК України, за відсутності суб’єктивної сторони, а тим самим і ознак складу злочину (а.с. 229-230 т. 2).
Разом з тим після цього адвокат надав додаткові документи і просив виконати його попереднє клопотання (а.с. 267 т. 2) Слідчий постановив нову ухвалу про відмову в задоволенні клопотання захисника від 09 серпня 2010 року, в якій вказав, що в діях ОСОБА_4 ( в тексті постанови ОСОБА_4) на підставі ст.. 6 п. 2 КПК України відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст.. 175 КК України за відсутністю в діях останнього складу злочину. Разом з тим не прийняв рішення по порушеннях справи відносно ОСОБА_4 за ст.. 172 КК України (а.с. 272-274 т. 2).
Разом з тим, згідно листа територіальної державної інспекції праці ( а.с. 268 т. 2) пенсійного фонду України ( а.с. 269 т. 2), державного центру зайнятості ( а.с. 270 т. 2) ОСОБА_4, ніяких документів про використання найманого працівника не надав, внесків в пенсійний фонд не робив, хоча діюче законодавство зобов’язує його це робити негайно при прийнятті особи на роботу. Більш того державна територіальна інспекція праці повідомили, що звернулася з листом до прокурора Соснівського району м. Черкаси щодо сприяння у проведенні перевірки додержання законодавства про працю фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 ( а.с. 268 т. 2). Слідчим матеріали перевірки до справи не залученні, питання про притягнення ОСОБА_4 за ст.. 172 КК України не вирішено при повторному клопотанні захисника. Першу постанову слідчого не можливо прийняти до уваги оскільки суб’єктивна сторона ст.. 172 КК України виражається в безумовному виконанні діючого законодавства про працю, не залежно від мотивів.
Крім того згідно обвинувачення ОСОБА_2 скоїв ряд повторних злочинів, що не об’єднанні єдиним злочинним наміром. Разом з тим слідчий вмінив ОСОБА_2 і ряд привласнень, які по своєму розміру є мілкими, за які повинна наступити не кримінальна відповідальність. На це звертав увагу в своєму клопотанні адвокат, але слідчий безмотивне залишив клопотання без задоволення.
Разом з тим для притягнення особи до кримінальної відповідальності за привласнення чужого майна чи грошей з 01.01.2009 року по 24.06.2009 рік включно розмір привласнення повинен був бути більше 907 грн.50 коп.., а з 25.06.2009 року по 31.12.2009 року 60 грн. 50 коп.
Між тим слідчий обвинуватив ОСОБА_2 у привласненні повторно 87 грн. 79 коп. по накладній № 8474 від 24.06.2009 року від ОСОБА_7, 88 грн. 10.06.2009 року від ПП ОСОБА_8, 31 грн. 37 коп. - 04.06. 2009 року від ПП Демченко, 49 грн. 91 коп. - 25.07.2009 року від ПП ОСОБА_9, 94 грн. 04 коп. – 21.05.2009 року від ПП ОСОБА_10, 221 грн. 09 коп. – 06.06.2009 року від ПП ОСОБА_11, 22 грн. 40 коп. - 04.07.2009 року від ПП ОСОБА_12, 400 грн.- 19.05.2009 року від ПП ОСОБА_13, 548 грн. 50 коп. – 27.05.2009 року від ПП ОСОБА_13, 38 грн. 86 коп. – 27.05.2010 року від ПП ОСОБА_14, 93 грн. 21 коп. - 25.05.2009 року від ПП ОСОБА_15, 162 грн. 16 коп. – 16.09.2009 року від ПП ОСОБА_16, 100 грн. – 24.06.2009 року від ПП ОСОБА_17, 263 грн. 50 коп. – 03.06.2009 року від ПП ОСОБА_18, 35 грн. 60 коп. – 01.07.2009 року від ПП ОСОБА_18, 140 грн. – 21.05.2009 року від ПП Прищепи, 647 грн. 24 коп. – 24.06.2009 року від ПП ОСОБА_19, 40 грн. 50 коп. – 12.08.2009 року від ПП ОСОБА_20, 23 грн. 35 коп. 07.07.2009 року від ПП ОСОБА_5
Слідчому потрібно вирішити питання про виключення цих епізодів із звинувачення та закриття провадження по справі.
Крім того слідчий не визначився які злочини були скоєні першими, а які є повторними.
Так в постанові про притягнення в якості обвинувачення так і в обвинувальному висновку (відповідно а.с. 149-151 т.2, а.с. 283-289 т.2) слідчий вказав, що перший злочин, перше привласнення ОСОБА_2 скоїв 03.09.2009 року отримавши по накладній № 12135 від ПП Бондар гроші на суму 300 грн., які не передав ПП Пунько, а привласнив.
Після цього, як вказав слідчий обвинувачений повторно привласнив гроші 24.06.2009 року, які отримав від ОСОБА_7 в сумі 87 грн. 79 грн, 11.08.2009 року, які отримав від ОСОБА_21 в сумі 400 грн. 51 коп., а потім повторно 08.08.2009 року які отримав від ОСОБА_22 в сумі 206,98 грн., та інші епізоди привласнення які не можуть по часу їх скоєння бути повторними відносно першого злочину, скоєного 03.09.2009 року.
Слідчий взагалі не перевірив заяви обвинуваченого проте, що він не скоював злочин і не дав їм належної оцінки.
При таких грубих порушеннях кримінально-процесуального законодавства, права на захист, які не можливо усунути під час судового розгляду справи підлягає поверненню на додаткове розслідування, під час якого потрібно слідчому визначитися, які саме злочини скоїв ОСОБА_2, чи доведена його винність, якщо злочини скоєні, то які саме, в якій послідовності, який злочин скоєний першим, які злочини є повторними, скільки їх, на яку суму скоєно привласнення. Вирішити питання про притягнення до відповідальності П.П. ОСОБА_4, потрібно перевірити чи не оговорив він ОСОБА_2. Прийняти потрібно міри до приєднання до матеріалів справи документи які свідчили, про те, що ОСОБА_2 приймав гроші від клієнтів і здавав їх ОСОБА_4 та в касу, перевірити чому ОСОБА_4 документально не оформляв видачу заробітної плати ОСОБА_2. Потрібно вирішити про призначення та проведення повторної чи додаткової почеркознавчої експертизи та усунути розбіжності між постановою про притягнення ОСОБА_2 в якості обвинуваченого та обвинувальним висновком в частині кількості скоєння злочинів.
При необхідності виконати і інші слідчі дії .
На підставі викладеного, керуючись ст.. 237, 244 ч.1 п.6, 246 КПК України,
П О С Т А Н О В И В :
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у скоєнні злоченнів передбачених ч. 3 ст. 191 КК України повернути прокурору м. Черкаси для проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 залишити попередній – підписка про невиїзд.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до Черкаського апеляційного суду.
Головуючий :