Справа № 22-ц- 28318/2010 р.                                                                                            Головуючий:  1 інст.: Муратова С.О.                  

Категорія: « договірні»                                                                                                      Доповідач:Тичкова О.Ю.                                                                                                                              

  У Х В А Л А

               ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

22  вересня  2010 року                                                                                        м. Харків

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області  в складі:

головуючого: судді Тичкової О.Ю.

суддів: Піддубного Р.М., Швецової Л.А.,

при секретарі: Соколовій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду справу за апеляційною   скаргою  ОСОБА_3  на ухвалу Київського районного суду м. Харкова  від 17 серпня  2010 року  у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства « Державний експортно – імпортний банк України» в особі філії ПАТ « Державний експортно – імпортний банк України» в м. Харкові про звернення стягнення та визначення способу реалізації  предмету іпотеки,  -  

                            ВСТАНОВИЛА:

Публічне  акціонерне  товариство  « Державний експортно – імпортний банк України»  в  особі  філії  ПАТ « Державний  експортно – імпортний банк України»   в  м. Харкові ( надалі Банк) звернулося до суду з дійсним позовом в якому просило звернути примусове стягнення шляхом визнання права продажу Банком предмету  іпотеки: квартири АДРЕСА_1.

      Ухвалою Київського районного суду м. Харкова  від 17 серпня 2010  року  було частково задоволено заяву представника ПАТ « Державний експортно – імпортний банк України» про вжиття заходів забезпечення позову, а саме до вирішення позову по суті обмежено  право  ОСОБА_3  щодо виїзду з території України.

    Не погодившись з зазначеною ухвалою суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просить  ухвалу скасувати. В якості доводів апеляційної скарги посилається на порушення судом вимог процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню  з наступних підстав.

    Задовольняючи заяву представника позивача суд керувався вимогами статей 168, 151 – 153  ЦПК України  та виходив з того, що предмет позову знаходиться у зв’язку з конкретним видом заходу забезпечення позову, оскільки такий вид забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання рішення суду в разі задоволення позову.

              Проте,  судова колегія  з зазначеним   висновком  суду погодитися не може.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

           Згідно з роз’ясненнями, що містяться у п., п. 4, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального  законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову,  з'ясувати обсяг   позовних  вимог,  дані  про  особу  відповідача,  а  також відповідність виду забезпечення позову,  який просить  застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

           З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник  спір з приводу неналежного виконання ОСОБА_3 договорів кредиту від 19.06.2007 року № 6807С47, від 15.10.2007 року № 6087С103, від 14.05.2008 року № 6808С40, що були забезпечені іпотекою у вигляді квартири АДРЕСА_1.    

Відповідно до пунктів 5.1.  договорів іпотеки та ст.,ст.  572, 590,591 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання ОСОБА_3 основного  зобов’язання за кредитними договорами Банк вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки  на підставі рішення суду.

Згідно вимог закону України « Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» № 3857 – 12  від 21.01.1994 року, постанови Кабінету Міністрів України « Про затвердження правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання і вилучення» № 231 від 31.03.1995 року тимчасове затримання або вилучення паспортів можливо тільки на підставі рішення суду або інших уповноважених органів.

Застосувавши заходи забезпечення позову у вигляді обмеження конституційного права  ОСОБА_3  на свободу пересування  суд фактично вирішив по суті справу, що підлягає розгляду за правилами іншого провадження.

За таких обставин, ухвала суду першої  інстанції підлягає скасуванню, а в задоволенні заяви представника Банку про забезпечення позову належить відмовити.

Згідно  п. 2  ч.1   ст. 312 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.  

Керуючись ст.ст. 151- 153, 303, 304, п.2 ч. 1 ст. 312, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

                        УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3  задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова  від 17 серпня  2010 року скасувати.

 В     задоволенні     заяви    представника    публічного   акціонерного   товариства

« Державний експортно – імпортний банк України» про забезпечення  позову  відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту  її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: