ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 серпня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Миро ненко О.В., Маринчак Н.Є., Сергейчук О.А.,Рибчинко А.О.
при секретарі:Бойченко Ю.П.
за участю представників:
від позивача - Антоненка Д.О.
від відповідача -Пікалова О.В., Бірці В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Нововодолазької МДПІ Харківської області на постанову Господарського суду Харківської області від 28.03.2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2006 року по справі № АС-42/357-05 за позовом ЗАТ «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» до Нововодолазької МДПІ Харківської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія:
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.03.2006 року, залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2006 року, позовні вимоги ЗАТ «Новоселівський ГЗК» до Нововодолазької МДПІ Харківської області задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001982310/0 від 30.12.2004 року про визначення підприємству суми податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 1795911,00 грн., у т. ч. основний платіж в сумі 1197274,0 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 598637,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 16.06.2006 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.02.2007 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.
В касаційній скарзі Нововодолазька МДПІ Харківської області просить скасувати судові рішення та постановити нове - про відмову в задоволені позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.
Касаційну скаргу Нововодолазької МДПІ Харківської області необхідно залишити без задоволення, а судові рішення - без змін з огляду на наступне.
Судами встановлено, що за результатами проведеної відповідачем планової документальної перевірки ЗАТ «Новоселівський ГЗК» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2003р. по 30.09.2004 р. винесено акт № 23-104/247 від 29.12.2004 року, на підставі якого податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001982310/0 від 30.12.2004 року.
В акті перевірки вказується на порушення позивачем вимоги п.п.3.2.1 п.3.2 ст.3, п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість».
Задовольняючи позовні вимоги ЗАТ «Новоселівський ГЗК», суд першої інстанції, з яким погодилась апеляційна інстанція, виходив із встановлених по справі обставин, а саме, що операції з купівлі-продажу акцій, вчинені відповідно до умов укладених між позивачем та СПД фізичною особою ОСОБА_1 № 1/115К від 26.05.04 р. та № 1/116К від 02.06.2004 р. відповідали умовам, визначеним в абзаці 1 підпункту 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість». Оскільки зазначені операції з купівлі-продажу акцій не є бартерними, то твердження відповідача про наявність порушень п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» є безпідставним.
Як правильно було встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, між позивачем та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 були укладені договори № 1/115К від 26.05.04 р. купівлі-продажу простих іменних акцій у кількості 181079 шт. номінальною вартістю 0,50 грн. за штуку на загальну суму 2172948,00 грн. з терміном оплати до 06.06.2004 р. та № 1/116К від 02.06.2004 р. купівлі-продажу простих іменних акцій у кількості 317787 шт. номінальною вартістю 0,50 грн. за штуку на загальну суму 3813444,00 грн. з терміном оплати до 06.06.2004 р.
Емітентом проданих акцій є ЗАТ «Новоселівка Агро».
Договори були укладені з врахуванням положень Закону України «Про цінні папери та фондову біржу».
Сторони не узгоджували порядок здійснення платежів за придбані цінні папери, а тільки визначили їх вартість. Додатковими угодами від 07.06.2004 р. до договорів № 1/115К від 26.05.2004р. та № 1/116К від 02.06.2004р. сторони узгодили, що оплата може бути здійснена грошовими коштами у безготівковій формі або цінними паперами (векселями).
Покупець в рахунок боргу за придбані акції передав продавцеві прості векселі власної емісії, що підтверджується актами прийому-передачі від 08.06.2004 року: вексель № 80350415286240 номінальною вартістю 2172948,00 грн. з датою складання 08.06.2004 р., датою погашення 08.06.2007 р. - за договором № 1/115К від 26.05.2004 р.; векселі з датою складання 08.06.2004 р. та датою погашення 08.06.2009 р. № 80350415286241 номінальною вартістю 1000000,00 грн., № 80350415286242 номінальною вартістю 1000000,00 грн., № 80350415286243 номінальною вартістю 1813444,00 грн. - за договором № 1/116К від 02.06.2004 р.
Згідно із визначенням наведеним в п.1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004р., безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів.
Пункт 1.13 зазначеної Інструкції (в редакції на момент здійснення господарських операцій) передбачав можливість використання векселів як платіжних інструментів.
Згідно з вимогами м. 3 ст.341 ГК України, безготівкові розрахунки можуть здійснюватися у формі платіжних доручень, платіжних вимог, вимог-доручень, векселів, чеків, банківських платіжних карток та інших дебетових і кредитових платіжних інструментів.
Відповідно до приписів законодавства України, розрахунки із застосуванням векселів, якими врегульовано порядок здійснення розрахунків, залишаються безготівковими, тобто направленими на перерахування певної суми коштів.
Таким чином, суди прийшли до обґрунтованого висновку, що положення додаткових угод від 07.06.2004 р. до договорів купівлі-продажу акцій, якими було передбачено можливість здійснення розрахунків векселями, були направлені на зміну не способу розрахунків за договорами (за кошти), а лише платіжного інструменту, за допомогою якого вони можуть здійснюватися.
Згідно із ч.3 ст.4 Закону України «Про обіг векселів в Україні», у разі видачі векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.
Відповідно до положень ст.203, ст.204 ГК України, ст.599, ст.604 ЦК України, видача векселя призводить до припинення зобов'язання щодо платежу за договором шляхом заміни цього зобов'язання на інше - щодо платежу за векселем, що є окремим від належного виконання способом припинення господарських зобов'язань.
Господарські зобов'язання щодо купівлі-продажу акцій між позивачем і його контрагентом з моменту виникнення і до моменту припинення у зв'язку з видачею векселя передбачали оплату придбаних акцій коштами.
Абзацем 1 п.п.3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлюється, що не є об'єктом оподаткування ПДВ операції продажу за кошти цінних паперів, зокрема акцій, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності.
Зазначеною нормою не передбачається необхідність лише фактичного отримання коштів для того, щоб вважати ці операції такими, що не підлягають оподаткуванню.
З огляду на зазначене, суди прийшли до обґрунтованого висновку, що господарські операції з купівлі-продажу акцій відповідали умовам, визначеним в абзаці 1 підпункту 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість».
СПД - фізична особа ОСОБА_1 передав ЗАТ «Новоселівський ГЗК» власні прості векселі для оформлення грошового боргу за фактично поставлений товар - прості іменні акції.
Така операція була операцією з випуску цінного паперу (векселя), в зв'язку з чим в даному випадку вексель не відповідає визначенню товару, наведеному в п.1.6 ст.1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого, товарами є матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.
Згідно з ч.1 ст.21 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», вексель засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).
Відповідно до визначення, закріпленого п.1.19 ст.1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», бартером є господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).
Видача векселя припинила зобов'язання щодо оплати придбаних акцій шляхом їх заміни на нові - платежу за векселями, а не шляхом виконання, яке полягало б у здійсненні розрахунків за договорами купівлі-продажу акцій.
Отримані позивачем прості векселя засвідчують безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власникові векселя (векселедержателю), тобто передбачають зарахування коштів на рахунки продавця (позивача у справі).
Оскільки господарські зобов'язання щодо продажу акцій між позивачем і його контрагентом не передбачали проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, а отримані позивачем від покупця векселі передбачали зарахування коштів на його рахунки, то зазначені операції купівлі-продажу акцій не є бартером у розумінні п.1.19 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Згідно з положеннями п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами), з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком ПДВ, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.
Позивач не повинні були включатися до складу оподаткованих ПДВ операцій досліджувані операції з продажу акцій і ці операції купівлі-продажу не є бартерними, тому суд прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для встановлення порушення позивачем п. п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість».
Згідно із вимогами абзацу 3 п.4.8 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» векселі отримані, але не оплачені платником податку, або видані, але не оплачені платником податку, не змінюють сум податкових зобов'язань або податкового кредиту такого платника податку, незалежно від видів операцій, за якими такі векселі використовуються.
Таким чином, якщо операція відповідно з вимогами чинного законодавства не є об'єктом оподаткування, то лише видача векселя на її підставі не може зробити її такою, що підлягає оподаткуванню цим податком.
Оскільки висновки акту перевірки є неправомірними, прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення є незаконним.
Враховуючи викладене, висновок суду першої та апеляційної інстанції про наявність відстав для визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001982310/0 від 30.12.2004 року про визначення підприємству суми податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 1795911,00 грн., у т. ч. основний платіж в сумі 1197274,0 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 598637,00 грн. - відповідає встановленим по справі обставинам та вимогам чинного законодавства.
Доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків суду.
Відповідно до ч.1ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.210, 220, 221 ст. 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Нововодолазької МДПІ Харківської області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Харківської області від 28.03.2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2006 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
|
Головуючий: |
/підпис/ |
______________________________ |
Шипуліна Т.М. |
|
Судді: |
/підписи / |
_______________________________ |
Мироненко О.В. |
|
|
|
_______________________________ |
Маринчак Н.Є. |
|
|
|
_______________________________ |
Сергейчук О.А. |
|
|
|
_______________________________ |
Рибчинко А.О. |
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
/ вступна та резолютивна частини /
23 серпня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Миро ненко О.В., Маринчак Н.Є., Сергейчук О.А.,Рибчинко А.О.
при секретарі:Бойченко Ю.П.
за участю представників:
від позивача - Антоненка Д.О.
від відповідача -Пікалова О.В., Бірці В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Нововодолазької МДПІ Харківської області на постанову Господарського суду Харківської області від 28.03.2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2006 року по справі № АС-42/357-05 за позовом ЗАТ «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» до Нововодолазької МДПІ Харківської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія в порядку ч.3 ст.160 КАС України та керуючись ст.ст.210, 220, 221 ст. 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Нововодолазької МДПІ Харківської області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Харківської області від 28.03.2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2006 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
|
Головуючий: |
|
______________________________ |
Шипуліна Т.М. |
|
Судді: |
|
_______________________________ |
Мироненко О.В. |
|
|
|
_______________________________ |
Маринчак Н.Є. |
|
|
|
_______________________________ |
Сергейчук О.А. |
|
|
|
_______________________________ |
Рибчинко А.О. |