ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 липня 2007 року у м. Києві колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Ліпського Д.В.,
суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.І., Кобилянського М.Г., Юрченка В.В.,
при секретарі - Міненку І.М.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпродзержинського міського управління УМВС України у Дніпропетровській області, Дніпровського районного відділу Дніпродзержинського міського управління УМВС України у Дніпропетровській області про визнання протиправних дій при проведенні виконавчих дій за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 22 грудня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2006 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 22 грудня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2006 року у справі за його позовом до Дніпродзержинського міського управління УМВС України у Дніпропетровській області, Дніпровського районного відділу Дніпродзержинського міського управління УМВС України у Дніпропетровській області про визнання протиправних дій при проведенні виконавчих дій.
Зазначає, що звернувся до суду із зазначеним позовом в якому посилався на те, що він є засновником ПП «Дубль А», та вважає що при виконанні примусових дій по виконанню наказу господарського суду Дніпродзержинської області № 32\65 від 25 червня 2004 року були порушені норми чинного законодавства і про ці порушення він довідався з відповіді, наданої йому Дніпродзержинським міським управлінням УМВС України у Дніпропетровській області від 15 вересня 2004 року, яка теж, на його думку, надана з порушенням закону.
В зв»язку з цим, 5 жовтня 2004 року він звернувся з позовом до суду та просив визнати дії Дніпродзержинського міського управління УМВС України у Дніпропетровській області з надання необґрунтованої та незаконної відповіді на звернення від 19 серпня 2004 року протиправними, зобов»язати Дніпродзержинське міське управління УМВС України у Дніпропетровській області переглянути матеріали перевірки за його звернення та надати обґрунтовану відповідь, визнати дії Дніпровського РВ за відсутності постанови державного виконавця про залучення міліціонерів та письмового повідомлення начальника у встановлений строк, протиправними, зобов»язати Дніпровське РВ відкликати підписи робітників міліції з документів виконавчого провадження, вчинених 11 серпня 2004 року.
Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 22 грудня 2005 року в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено..
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2006 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 22 грудня 2005 року без змін.
Вказуючи на допущені, на його думку, судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильних судових рішень, позивач просить скасувати постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача на підтримання доводів касаційної скарги, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що 11 серпня 2004 року при проведенні примусових виконавчих дій по виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області № 32\65 від 25 червня 2004 року про виселення ПП «Дубль А» з кафе «Молочне» в м. Дніпродзержинську по пр. Металургів, 42 - постановою державного виконавця ВДВС Дніпропетровського районного управління юстиції м. Дніпродзержинська, були залучені працівники Дніпровського районного відділу Дніпродзержинського міського управління УМВС України у Дніпропетровській області.
На підставі досліджених в судових засіданнях та належним чином оцінених доказах суди прийшли до обґрунтованих висновків про те, що проведеними перевірками інформація позивача про допущені працівниками міліції неправомірні дії при проведенні виконавчих дій не знайшла свого підтвердження.
Оскільки у судових засіданнях не встановлено порушень зазначених позивачем прав та інтересів зі сторони відповідачів, суди прийшли до правильного висновку про безпідставність його позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з ч.3 ст.210 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судами норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст. ст.210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 22 грудня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2006 року - без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст..237 КАС України.
Головуючий: Ліпський Д.В.
Судді: Амєлін С.Є.
Гурін М.І.
Кобилянський М.Г.
Юрченко В.В.