Судове рішення 2-2637/10 від 18.11.2010

Судове рішення #11941788

Справа № 2- 2637/10/0408

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(Вступна та резолютивна частини)

11 листопада 2010 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого - судді Свистунової О.В.

при секретарі Севастьянової І.В.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення (визначення) часток у праві спільної сумісної власності, встановлення факту прийняття спадщини, факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовними вимогами до ОСОБА_2 про виділення (визначення) часток у праві спільної сумісної власності, встановлення факту прийняття спадщини, факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Враховуючи викладене суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4, як між матір»ю та сином .

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4, як між матір»ю та сином .

Визначити частки у праві спільної сумісної власності – трикімнатної квартири АДРЕСА_1 згідно Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 13 липня 1993 року виданого органом приватизації - Виконкомом Криворізької міської ради народних депутатів на підставі розпорядження від 10 травня 1993 року за № Д – 321 (а.с.16), яке було зареєстровано КП "Криворізьке БТІ" у реєстровій книзі за № 12п-325, в рівних долях за ОСОБА_5 та членами його сім»ї: ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як за співвласниками по 1/4 частині .

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 та після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 у вигляді житлової квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/8 частку квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/8 частку квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/8 частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/8 частку квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області шляхом подачі через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.В.Свистунова

Повне рішення суду буде виготовлене протягом п»яти днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частин.

Суддя: О.В.Свистунова

Справа № 2- 2637/10/0408

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2010 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого - судді Свистунової О.В.

при секретарі Севастьянової І.В.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення (визначення) часток у праві спільної сумісної власності, встановлення факту прийняття спадщини, факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовними вимогами до ОСОБА_2 про виділення (визначення) часток у праві спільної сумісної власності, встановлення факту прийняття спадщини, факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що йому, відповідачу - ОСОБА_2, які є братами між собою, їх матері ОСОБА_4, а також батьку - ОСОБА_5, належить квартира АДРЕСА_1. Вказана квартира належала їм на праві приватної спільної сумісної власності. Як вбачається з копії технічного паспорту на зазначену вище трикімнатну квартиру, її загальна площа становить 57,64 кв.м., житлова - 43,39 кв.м. Всі власники квартири були зареєстровані та проживали в ній разом.

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер батько позивача та відповідача - ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть виданого виконкомом Вільнозапорізької сільської ради Новобузького району Миколаївської області, актовий запис №14.

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла мати позивача та відповідача - ОСОБА_4, шо підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого виконкомом Вільнозапорізької сільської ради Новобузького району Миколаївської області, актовий запис №16.

За життя померлих батьків: ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в сім"ї склався визначений порядок користування квартирою, члени сім"ї володіли нею, сплачували комунальні платежі, робили ремонт і вважали, що кожному з них належить по 1/4 її частини.

Після смерті батьків позивач звернувся до нотаріальної контори з питання отримання Свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак, державним нотаріусом Третьої Криворізької державної нотаріальної контори постановою №861/02-32 від 24.06.2009р. було відмовлено, в зв"язку з тим, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності не виділені та у зв'язку з розбіжностями у документах, відсутністю факту прийняття спадщини, та родинних стосунків померлих між собою та заявників із їх покійною матір'ю. До того ж нотаріусом було роз"яснено, що на підставі ст. З Цивільного Процесуального кодексу, особа має право звернутися до суду для вирішення питання про визначення часток у спільній сумісній власності на ім"я померлої та встановлення факту прийняття спадщини та факту родинних стосунків.

У зв»язку з викладеним, позивач і просить задовольнити його вимоги, а саме: в становити факт родинних відносин, визначити частки у праві спільної сумісної власності, встановити факт прийняття спадщини та визнати право власності в порядку спадкування за законом.

У судовому засіданні 11 листопада 2010 року позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначив, що проти задоволення судом позовних вимог не заперечує. Зауважив, що вирішення спірних питань позасудово є неможливим.

Вислухавши думку сторін, письмові матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду справи було встановлено, що п озивачу ОСОБА_1 та відповідачу - ОСОБА_2, які є братами між собою, їх матері ОСОБА_4, а також батьку ОСОБА_5, на підставі Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 13 липня 1993 року виданого органом приватизації - Виконкомом Криворізької міської ради народних депутатів на підставі розпорядження від 10 травня 1993 року за № Д – 321 (а.с.16), яке було зареєстровано КП "Криворізьке БТІ" у реєстровій книзі за № 12п-325, в рівних долях, як за співвласниками, належала житлова трикімнатна квартира АДРЕСА_1 (а.с.16). ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, а також ОСОБА_5, були членами однієї сім"ї та проживали разом за вищевказаною адресою знаходження спірної квартири: АДРЕСА_1. Вищевказана квартира належала їм на праві приватної спільної сумісної власності. Як вбачається з копії технічного паспорту (а.с.14-15) на зазначену вище трикімнатну квартиру, її загальна площа становить 57,64 кв.м., житлова - 43,39 кв.м. Всі власники квартири були зареєстровані та проживали в ній разом: позивач та відповідач і по теперішній час, а їх померлі батьки, кожний окремо, по день смерті (а.с. 17-20).

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер батько позивача та відповідача - ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 26.05.2001 року виконкомом Вільнозапорізької сільської ради Новобузького району Миколаївської області, актовий запис №14 від 26.05.2001 року (а.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла мати позивача та відповідача - ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 22 червня 2001 року виконкомом Вільнозапорізької сільської ради Новобузького району Миколаївської області, актовий запис №16 від 22.06.2001 року (а.с.7).

За життя ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в сім"ї склався визначений порядок користування квартирою, члени сім"ї володіли нею, сплачували комунальні платежі, робили ремонт і вважали, що кожному з них належить по 1/4 її частини. Під час сумісного життя, власники квартири проживали разом за адресою: АДРЕСА_1, всі разом повністю оплачували комунальні послуги по квартирі та у повному обсязі володіли та управляли майном.

Так, згідно до вимог ч. 2 ст. 370 ЦК України (2004 року) у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.

Оскільки дана квартира була набута у власність відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", то за своєю правовою природою, набуття співвласниками права власності на дану квартиру не залежало від трудового внеску кожного співвласника. Тобто, розподіл часток майна передбачає їх рівність, а отже, кожному із співвласників належить по 1/4 частині даної квартири.

На підставі ст.ст.316, 317 ЦК України (2004 року) право власності - це право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно до вимог ст.ст. 355, 357, 364, 370 ЦК України (2004 року) майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності. Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

У судовому засіданні було з"ясовано, що за життя померлих не було укладено письмового договору про виділ у натурі їх частки з нерухомого спільного майна, оскільки, за життя усіх членів родини не виникало потреби у виділенні часток у спільній власності. Із пояснень позивачів було встановлено, що між усіма членами родини була встановлена лише усна домовленість, згідно до якої, кожен з родини мав право на 1/4 частини від спільної власності, що складалась з трикімнатної квартири АДРЕСА_1, ніхто із співвласників квартири не заперечував проти визначення часток у праві спільної власності саме у такому розмірі.

Суд вважає підтвердженим той факт, що у вищевказаній квартирі позивачі постійно були зареєстровані та проживали як за життя співвласників - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та продовжують в ній проживати і після їх смерті. Крім того, суду не було надано доказів щодо наявності претензій зі сторони третіх осіб на спадщину. Суд вважає підтвердженим той факт, що померлі: ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та члени їх сім»ї спірною квартирою АДРЕСА_1 володіли сумісно , в рівних долях - по 1/4 частини.

Крім того, судом було встановлено, що позивач ОСОБА_1, та його брат – відповідач по справі, опікувалися батьками, усіляко підтримували їх здоров'я, купували їм їжу, ліки та всіма можливими засобами піклувалися про них. Після їх смерті разом займалися їх похованням. В подальшому, вони фактично вступили в управління та володіння спадковим майном, що належало їх батькам за життя, оскільки, постійно проживали в квартирі та були там зареєстровані разом із батьками, про що свідчать копії відповідних довідок з КЖП №8 від 28.05.2009року (а.с.17-20). Крім того, як було з»ясовано в судовому засіданні, після смерті батьків позивач, разом з братом здійснили ремонт у квартирі, а тому вважали, що обидва прийняли спадщину після смерті батька - ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 та після смерті матері -ОСОБА_4, померлої 21.06.2001р. Оскільки, сторони у справі вважали, що прийняли спадщину після смерті батьків, у встановлений законом шестимісячний строк не звернулись до нотаріальної контори з питання отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.

Із зазначеним питанням, сторони звернулись до нотаріальної контори лише у 2009 році. Однак, одержати свідоцтво про право на спадщину за законом позивач та відповідач не має змоги, оскільки державний нотаріус Третьої Криворізької державної нотаріальної контори постановою №861/02-32 від 24.06.2009року (а.с.6). відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, з тих підстав, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності не виділені, крім того, є розбіжність у документах, відсутністю підтвердження факту прийняття спадщини, та підлягають підтвердженню родинні відносини померлих між собою та заявників з матір'ю. Крім того, нотаріусом було роз"яснено, що на підставі ст. З Цивільного Процесуального кодексу, особа має право звернутися до суду для вирішення питання про визначення часток у спільній сумісній власності на ім"я померлої та встановлення факту прийняття спадщини та факту родинних стосунків.

Оскільки правовідносини щодо прийняття спадщини після смерті батьків сторін у справі виникли в період 2001 року, тобто, до набрання законної сили ЦК України 2004 року, вони повинні регулюватись нормами цивільного законодавства діючими на той час, а саме ЦК УРСР (в редакції 1963року). Так, вимогами ст..549 ЦК УРСР (1963р.- діючого на момент смерті спадкодавців) встановлено наступне, так: «Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном…». Згідно ст.548 ЦК УРСР (1963р.) - для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Тобто, відповідно до вимог ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року, який діяв на момент відкриття спадщини після смерті спадкодавців, фактом вступу в управління та володіння спадковим майном належним сторонам частками у спірній квартирі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вважаються такими, що прийняли спадщину як після смерті батька - ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 так і після смерті матері - ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5

Крім того, судом було встановлено, що ОСОБА_4 спадщину після смерті чоловіка не приймала, оскільки на день його смерті не була зареєстрована разом із ним за однією адресою (на відміну від сторін по справі), та не вступала в управління то володіння спадковим майном.

Згідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Так, згідно свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1, виданого відділом РАГС Невобузького районного управління юстиції Миколаївської області, від 20.12.2002р., актовий запис №25 (а.с.10), батьком позивача зазначено спадкодавця ОСОБА_5, а матір'ю - ОСОБА_4 . Відповідно до копії свідоцтва про народження відповідача ОСОБА_2, виданого відділом РАГС Дзержинського районного управління юстиції м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, актовий запис №963 (а.с.9), батьком відповідача зазначено ОСОБА_5, а матір - ОСОБА_4.

Дошлюбне прізвище матері позивача та відповідача - ОСОБА_4, про що свідчить копія свідоцтва про народження, виданого від 26.12.1972 року (а.с.10), матір народилася ІНФОРМАЦІЯ_3. Свідоцтво про шлюб матері та батька сторін було загублене, однак, згідно довідки відділу РАГС Новобузького районного управління юстиції від 02.12.2002р.(а.с.12-13), на адресу Третьої криворізької державної нотаріальної контори було надіслано копію актового запису про одруження батька позивача та відповідача - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, запис №25 від 18.09.1949р., в якому вказано, що останній одружився із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 . Причому в даному актовому записі зроблено виправлення від 24.09.1971 року, й замість імені «ОСОБА_4» зазначене ім'я «ОСОБА_4», яке відповідає імені матері, зазначеного в її свідоцтві про народження.

Зміну імені матері позивача та відповідача з «ОСОБА_4» на «ОСОБА_4» підтверджується також і копією трудової книжки, від 25.10.1955р., де зазначено, що зміни імені та року народження вносяться на підставі повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (а.с.11).

Крім того, саме на ім’я ОСОБА_4 20.05.2000р. Дзержинським ВСЗН видане посвідчення ветерана війни. Отже, родинні стосунки спадкодавиці ОСОБА_4 та сторін по справі, як між матір’ю та синами, в повній мірі, підтверджені наданими доказами та поясненнями сторін.

На підставі ст.ст.316, 317 ЦК України (2004 року) право власності - це право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Оскільки, заповіту від імені померлого не було складено, то на підставі ст.ст. 1217, 1222, 1258, 1261 ЦК України до спадкування притягуються спадкоємці першої черги, якими є: діти, той з подружжя, хто пережив спадкодавця, батьки спадкодавця.

Суд вважає підтвердженим факт прийняття позивачем та його братом – відповідачем у справі спадщини у вигляді частини житлової квартири АДРЕСА_1, що відкрилась, на підставі ст.ст.1220, 1221,1268 ЦК України. Позивач та відповідач є рідними синами померлих батьків: ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , у вищевказаній квартирі сторони постійно проживали за життя своїх батьків та продовжують в ній проживати і після їх смерті, що підтверджено зібраними доказами у справі. Крім того, суду не було надано доказів щодо наявності претензій зі сторони третіх осіб на спадщину.

На підставі викладеного суд вважає доведеними у судовому засіданні: право вимоги позивача на визнання за ним - ОСОБА_1 права власності на 1/8 частину житлової квартири АДРЕСА_1, як спадкоємця за законом 1-ї черги, що відкрилась після смерті його батьків. Крім того, на підставі викладеного суд вважає доведеними у судовому засіданні: право вимоги позивача на визнання за його братом, відповідачем у справі - ОСОБА_2 права власності на 1/8 частину житлової квартири АДРЕСА_1, як спадкоємця за законом 1-ї черги, що відкрилась після смерті його батьків.

На підставі викладеного суд вважає доведеними у судовому засіданні та встановленним відповідно до вимог ст.. 60 ЦПК України: право вимоги позивача та його брата щодо встановлення факту прийняття спадщини, факту родинних відносин, визначення часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 549 ЦК України в редакції ІНФОРМАЦІЯ_4, ст.. 316, 317, 355, 357, 364, 370, 1217, 1221, 1222, 1258, 1261,1268 ЦК України в редакції 2004 року, ст. 3,10,11, 60, 119-120, 256 ЦПК України, -