Справа № 2-3201/10

У Х В А Л А

15  жовтня 2010 р.               Солом’янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді    - Букіної О.М.

                при секретарі             - Дімаковій Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобо Польська» до Державного Департаменту інтелектуальної власності МОН України , ОСОБА_1 , третя особа- ПП «КУДІ»  та ТОВ «Лемберг» про визнання недійсним свідоцтва України № 83 616 на знак для товарів і послуг та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним вище позовом.

Судом встановлено, що справа перебуває в провадженні суду тривалий час, а саме 04.06.2010 року та не знаходить свого вирішення, призначалась до слухання неодноразово.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не заявились в судове засідання без поважних причин.

Встановлено, що 16.09.2010 року по справі було оголошено перерву до 01.10.2010 року, проте, представник позивача в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується особистою розпискою представника позивача ( а.с.165), про причини своєї неявки суд до відома не поставив.

Крім того, в судове засідання призначене на 15 жовтня 2010 року представник позивача повторно не з’явився, про причини неявки суд до відома не поставив, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи, що підтверджується поштовим повідомленням. Жодних клопотань про відкладення судового засідання або про розгляд справи у відсутності позивача суду не подано.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає неявки позивача в судове засідання такими, що затягують розгляд справи. Враховуючи те, що заяви про розгляд справи у відсутності позивача не надано,  позивач повторно не з’явився в судове засідання, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви ТОВ «Глобо Польська»  без розгляду.

На адресу суду 16.09.2010 року  від відповідача ОСОБА_1 надійшло  клопотання про вирішення питання щодо понесених ним витрат по відправці поштової кореспонденції на адресу суду в розмірі 13,80 грн., переїзду з міста Львова до м.Києва в сумі 214, 48 грн. та добових на час перебування у м.Києві, які останній просив  врахувати при розгляді даної справи.

Відповідно до ст. 85 ЦПК України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін  та  їх  представників,  а  також  найманням житла,  несуть сторони. Граничний  розмір  компенсації за судовим рішенням  витрат  сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України  у   разі  відмови  позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються,  а витрати  відповідача  за  його заявою  стягуються  з  позивача.  Однак  якщо позивач не підтримує своїх  вимог   унаслідок   задоволення   їх   відповідачем   після пред'явлення  позову,  суд  за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача. Якщо  сторони  під  час   укладення   мирової   угоди   не передбачили  порядку  розподілу  судових  витрат,  кожна сторона у справі несе половину судових витрат.

В інших випадках закриття провадження у справі,  а також у разі  залишення  заяви  без  розгляду відповідач має право заявити вимоги  про  компенсацію  здійснених  ним  витрат,  пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Суд вважає, що підстав для стягнення з позивача  понесених відповідачем ОСОБА_1 вказаних вище витрат  не має, виходячи з наступного.

Виходячи зі змісту ст.. 89 ЦПК України  понесені стороною судові витрати можуть бути стягнути у разі залишення позову без розгляду лише  внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому  цим Кодексом, звернутися  до  суду  за захистом своїх   порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Вбачається, що позивач звернувся до суду за захистом порушених прав, а саме про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг  №83616 вважаючи, що зареєстроване спірне позначення не відповідає умовам надання правової охорони визначених ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», оскільки є оманливим по відношення до торгівельної марки, яка належить позивачу за міжнародною реєстрацією № 30514028.

Таким чином, стверджувати про те, що позивач подавши даний позов вчинив необгрунтовані дії по відношенню до відповідачів немає. Крім того, справа по суті не розглянута та відповідного рішення про необгрунтованість вимог позивача не ухвалено.

Та обставина, що предстаник позивача не з»явився до суду, а позов залишено без розгляду, не може слугувати достатньою підставою для твердження про необгрунтованість дій позивача.

Крім того, витрати понесені відповідачем на  відправку кореспонденції не відносяться до судових витрат, а тому не можуть бути стягнуті на користь відповідача також з даних підстав.

З огляду на викладене вище, суд не знаходить підстав для стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 витрати по відправці  поштової кореспонденції на адресу суду в розмірі 13,80 грн., переїзду з міста Львова до м.Києва в сумі 214, 48 грн. та добових на час перебування у м.Києві.

Керуючись ч. 1 ст. 38, ч. 1 ст. 42, ст. 57-60, ч. 3 ст. 27, ч.2 ст.77, 79, 84, 88, ч. 3 ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобо Польська» до Державного Департаменту інтелектуальної власності МОН України, ОСОБА_1 , третя особа- ПП «КУДІ» та ТОВ «Лемберг»  про визнання недійсним свідоцтва України № 83 616 на знак для товарів і послуг та зобов’язання вчинити дії, залишити без розгляду.

Суд роз’яснює позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не перешкоджає позивачу на повторне звернення до суду з даним позовом.

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про стягнення понесених судових витрат –відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: