Справа № 2-6373/10
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
15 листопада 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Антонової Н.В.
при секретарі Кавун І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, 3-тя особа: ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, -
встановив:
Позивач звернулась в суд з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 33050 грн. 31 коп., матеріальних витрат пов’язаних з підготовкою до розгляду справи на суму 4155,98 гривень, моральної шкоди в розмірі 5000 гривень та судових витрат у справі.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 29.03.2007 р. о 18.00 год. на перехресті вул. Васильківська - площа Амурська в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Фольцваген-Гольф Плюс» д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля «ДАФ» д.н. НОМЕР_3 з напівпричепом «Шварцмюлер» д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3
Водій ОСОБА_3 був визнаний винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.
Автомобіль «ДАФ» д.н. НОМЕР_3 перебуває у власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з яким водій автомобіля ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю, який належить позивачу на праві власності, були завдані значні пошкодження.
Згідно з висновком автотоварознавчого дослідження, їй завдано матеріальної шкоди на суму 33050,31 гривень. Вартість проведення автотоварознавчого дослідження становить 1500 гривень.
Про проведення дослідження відповідач у справі ОСОБА_2 та водій ОСОБА_3І були повідомлені належним чином шляхом направлення телеграм, вартість яких становить 24.06 гривень.
Також позивачем були понесені витрати на проведення транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи на суму 2346 гривень та 46.92 гривні та здійснена оплата за отримання довідки з організації світлофорного регулювання КП «Київдорсервіс» на суму 239 гривень.
Крім того, позивач в своїй позовній заяві зазначила, що їй завдано моральної шкоди, оскільки внаслідок аварії вона перенесла психічний стрес в зв’язку з пошкодженням автомобіля. В результаті пошкодження автомобіля був порушений звичайний спосіб життя, через неможливість продовження активного, сімейного та громадського життя. Негативні наслідки аварії відчувають члени родини, стосунки між ними стали більш напруженими і нервовими. Протягом тривалого часу відповідач у справі та водій автомобіля, який винен в дорожньо-транспортній пригоді уникали вирішення питання щодо відшкодування шкоди і намагалися затягувати розгляд адміністративної справи. Моральну шкоду вона оцінює в 5000 гривень.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і обгрунтування позовної заяви та позовні вимоги і просив суд позов задовольнити в повному обсязі, з обставин, викладених в позовній заяві.
Відповідач та третя особа в судове засідання не з’явились, хоча були повідомлені судом про день і час розгляду справи належним чином, не повідомили причини неявки, не надали заяву про відкладення розгляду справи, в зв’язку з чим, суд, за згодою представника позивача ухвалив провести заочний розгляд справи з постановленням заочного рішення суду.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що 29.03.2007 р. о 18.00 год. на перехресті вул.Васильківська - площа Амурська в м.Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Фольцваген-Гольф Плюс» д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, та автомобіля «ДАФ» д.н. НОМЕР_3 з напівпричепом «Шварцмюлер» д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3
01.02.2010 р. Апеляційним судом м. Києва винесена постанова, згідно з якою ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.
Винність ОСОБА_3 також доводиться зібраними доказами, які містяться в справі про адміністративне правопорушення і, яка була досліджена судом в ході розгляду даної справи.
Згідно з ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела.
Як встановлено в судовому засіданні автомобіль марки «ДАФ» д.н. НОМЕР_3 перебуває у власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.
ОСОБА_3 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди, перебував з підприємцем у трудових відносинах на підставі трудового поговору між працівником і фізичною особою за № 366-06 від 01.06.2006 р.
Як вбачається з висновку автотоварознавчого дослідження від 06.04.2007 року матеріальна шкода, заподіяна власнику автомобіля «Фольцваген» д.н. НОМЕР_1, становить 33050,31 гривня.
Позивач витратила на проведення автотоварознавчого дослідження кошти в розмірі 1500 гривень, також нею були здійснені витрати на повідомлення учасників дорожньо-транспортної пригоди про проведення огляду автомобіля в розмірі 24,06 гривень, на проведення транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи з метою доведення відсутності вини в діях ОСОБА_4, який керував автотранспортним засобом в момент дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на отримання довідки з організації світлофорного регулювання КП «Київдорсервіс» в розмірі 239 гривень, тобто всього позивач понесла витрати в розмірі 4155,98 гривень.
Отже, вимоги позивача в частині відшкодування матеріальної шкоди є обгрунтованими, доведеними в ході розгляду справи, а тому підлягають задоволенню.
Крім того, судом встановлено, що у зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою і пошкодженням належного позивачу автомобіля вона зазнала моральних страждань, що виразились у перенесеному стресі в зв’язку з пошкодженням її майна, зміною способу життя, внаслідок тривалого вирішення питання щодо відновлювального ремонту транспортного засобу.
Відповідно до роз’яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного України від 31.03.1995 року № 4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди» під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Крім того, згідно з ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка
полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди суд зважає необхідним задовольнити частково на підставі ст. 1167 ЦК України, стягнувши з відповідача на користь позивача 2000 грн. моральної шкоди, в іншій частині відшкодування моральної шкоди суд вважає за необхідне відмовити, оскільки вона не знайшла свого підтвердження в ході розгляду справи і не доведена наданими доказами.
На підставі ст.ст.81, 88 ЦПК України суд вважає за необхідне покласти: обов'язок по відшкодуванню судових витрат на відповідача у справі.
Керуючись ст.ст.22.23, 1166, 1167., 1192, 1187, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст. 81. 88, 213-215 ЦПК України, суд –
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, 3-тя особа: ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 37206 (тридцять сім тисяч двісті шість) гривень 29 копійок, моральну шкоду з розмірі 2000 (дві тисячі) гривень та судовий збір в сумі 375 (триста сімдесят п’ять) гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 120 гривень, а всього 39701 (тридцять дев’ять тисяч сімсот одна гривня) 29 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Повторне заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва..
Суддя