АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
Іменем України
25 жовтня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого: Оніщука В.В.
Суддів: Медвецького С.К., Чорного В.І.,
при секретарі: Черепановій В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області на рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 17.08.2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити дії та стягнення коштів,-
в с т а н о в и л а :
У липні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов’язання проведення перерахунку пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області та отримує пенсію за віком і після призначення йому пенсії, він продовжував працювати, набув додатковий страховий стаж та отримав право на перерахунок пенсії, тому в липні 2010 року він звернувся до відповідача щодо проведення перерахунку пенсії, який йому було проведено з показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2007 рік – 1197,91 грн., що суперечить вимогам Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що проведення перерахунку пенсії має здійснюватись з показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні за рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2009 рік.
Крім того, він проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю та має статус громадянина постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії і відповідно до статей 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі – Закон) має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, яка виплачувалась в меншому розмірі, а також, має право на доплату до пенсії, яка йому не виплачувалась взагалі, а тому вважаючи дії відповідача неправомірними, просив стягнути з останнього на його користь недоотримане підвищення до пенсії в сумі18665,8 грн. і додаткову пенсію в розмірі 2790,91 грн. та зобов’язати управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області провести перерахунок його пенсії відповідно до вимог ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та згідно ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплатити нараховані суми пенсії починаючи з 01.07.2010 року з врахуванням страхового стажу по списку № 2 за період з лютого місяця 2004 року по 01.04.2010 року і стягнути судові витрати.
Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 17.08.2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково та визнано незаконними дії управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2010 року із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яка враховується для обчислення пенсії, за попередній 2009 рік та виплатити ОСОБА_1 різницю між перерахованою та фактично виплаченою сумою пенсії.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, ОСОБА_1 як особі постраждалій від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії, згідно ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року і здійснити виплату даної пенсії за період 09.07.2007 до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року з врахуванням проведених виплат.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області здійснити перерахунок підвищення (доплати) до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території підвищеного радіоактивного забруднення як працюючому пенсіонеру встановивши її на рівні 25 % мінімальної заробітної плати, з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до 01.06.2010 року і здійснити виплату даної доплати до пенсії з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до 01.06.2010 року з врахуванням проведених виплат та як непрацюючому пенсіонеру, встановивши її на рівні однієї мінімальної заробітної плати з 01.06.2010 року та здійснити виплату даної доплати до пенсії з 01.06.2010 року з врахуванням проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено та вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області просить рішення суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального і матеріального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню за таких обставин.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що позивач є постраждалим від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, зареєстрований і постійно проживає в АДРЕСА_1, яке згідно постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 року віднесено до зони посиленого радіологічного контролю.
Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Нормами ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ч. 4 ст. 8 ЦПК України у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають статті 39 та 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Виходячи з наведеного, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачу слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком. Питання про нарахування, здійснення перерахунку пенсії відноситься до компетенції управління Пенсійного фонду.
Також судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, призначену йому управлінням Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області і після призначення пенсії, він продовжував працювати та отримав право на перерахунок пенсії, який йому було проведено відповідачем на підставі поданої в липні 2010 року заяви, з показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2007 рік – 1197,91 грн.
Відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (із змінами внесеними Законом України №107-IV від 28.12.2007 року) у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абз.3 ч.1 ст. 40 цього закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 зміни, що були внесені до ст.ст. 40,42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині визначення зазначеного вище показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсій були визнані неконституційними.
Посилання відповідача на Постанову КМ України від 28.05.2008 року № 530, якою передбачено, що у 2009 році перерахунок пенсії має проводитись із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік, не ґрунтується на вимогах Закону та суперечить конституційному принципу верховенства права.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області повинно було провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2009 рік, а не за 2007 рік, а також, з урахуванням вимог ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто постановлене рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст.303, 304, 304№, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, –
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області відхилити.
Рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 17.08.2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом вірно: