АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВІННИЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

                                                      У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2010 року                                                                                   м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

           Головуючого : Оніщука В.В.,

           Суддів: Медвецького С.К., Чорного В.І.,

           при  секретарі: Черепановій В.І.,

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 28.12.2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити дії та відшкодувати збитки у вигляді упущеної вигоди,-

                                                        в с т а н о в и л а :  

В липні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити дії та відшкодувати збитки у вигляді упущеної вигоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він має статус учасника бойових дій і 10.10.2006 року йому була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», однак відповідач в повному обсязі не нараховує до його пенсії надбавку як учаснику бойових дій, розмір якої згідно вимог ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» становить 150% від мінімальної пенсії за віком і в задоволенні його заяви про нарахування надбавки у зазначеному розмірі було відмовлено, а тому просив визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у виплаті доплати до пенсії в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком, як учаснику бойових дій на підставі ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» неправомірною та зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нарахувати та сплачувати в подальшому доплату до пенсії в розмір 150% мінімальної пенсії, як учаснику бойових дій і відшкодувати на його користь за рахунок відповідача упущену вигоду в розмірі 17022,68 грн. та судові витрати.

Постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 28.12.2009 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення яким задоволити його позовні вимоги.        

           Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість  постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що дана скарга не підлягає до  задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що  ОСОБА_1 згідно посвідчення серії АБ №570404 виданого в травні 1996 року Головним управлінням внутрішніх військ МВС України, є учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

З матеріалів справи видно, що10.10.2006 року позивачу була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».

           Відповідно до вимог ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в редакції до 01.07.2006 року, учасникам бойових дій пенсії або щомісячне  довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком.

            Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 05.10.2005 року ч. 4 ст. 12 вказаного закону змінено та викладено в новій редакції – учасникам бойових дій пенсії підвищуються в розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність і вимоги даного Закону є приоритетними та неконституційними не визнані.

            За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо безпідставності заявлених позивачем вимог.

  Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто ухвалена постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування немає.

            Враховуючи наведене, керуючись  ст.ст. 303, 304, 304№, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                           у х в а л и л а:

         Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

         Постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 28.12.2009 року залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

 Головуючий:

           Судді:              

З оригіналом вірно: