Справа № 2-694/2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2007 р.                                                                  Біляївський районний суд

Одеської області В складі головуючого -судді Андреева Е.О. При секретарі Довженко І.С З участю адвоката Кухаренко М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Біляївка позовну заяву ОСОБА_1до ОСОБА_2" про стягнення аліментів на утримання одного з подружжя після розірвання шлюбу", суд-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася із позовом до суду, стверджуючи, що 14.12.2005 р. вона уклала шлюб з відповідачем. Від шлюбу вони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1р.н. , якій знаходиться на утриманні позивачки та проживає з нею. 07.03.2007 року рішенням Біляївського районного суду шлюб між сторонами розірвано. В даний час позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, не працює, навчається на 1-му курсі заочного відділення ОНУ ім.Мечникова, займається вихованням малолітнього сина. Вказуючи на те, що відповідач матеріальної допомоги на утримання своєї неповнолітньої дитини не надає, хоча неофіційно займається діяльністю по перепродажу м'яса, і спроможний це робити, а вона не має самостійного заробітку, ОСОБА_1. просить визначити розмір аліментів на її утримання у твердій грошовій сумі 500 гривень щомісяця та стягнути їх з ОСОБА_2..

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав , вказавши , що він не працює, хворіє, також як і позивачка навчається на 3-му курсі заочного відділення ОМУ, а тому не спроможний сплачувати їй аліменти.

Вислухавши у судовому засіданні пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, сторони з 14.12.2005 р. перебували у шлюбі. Від шлюбу вони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1p., який знаходиться на утриманні позивачки та проживає разом з нею. 07.03.2007 року рішенням Біляївського районного суду шлюб між сторонами розірвано. ОСОБА_1. перебуває у відпустці по догляду за дитиною , не працює, навчається на 1-му курсі ОНУ ім.Мечникова, займається вихованням малолітнього сина .

Із пояснень позивачки та досліджених судом доказів вбачається, що відповідач ухиляється від надання допомоги на утримання дитини, хоча займається діяльністю з перепродажу м'яса і спроможний це робити, а вона доглядає за дитиною, займається її вихованням, а тому не працює і не має самостійного заробітку, доходу.

Відповідно до ч.4 ст.76 СК України , якщо у зв'язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, один з подружжя не має можливості працювати і зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв'язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови , що потребує матеріальної допомоги. Право на утримання в цьому випадку триває протягом 3-ох років від дня розірвання шлюбу.

Враховуючи викладене , суд вважає, що ОСОБА_2. спроможний платити аліменти на утримання позивачки. Разом з тим, розмір аліментів у сумі 500 грн., визначений ОСОБА_1. суд вважає занадто великим, і приймаючи до уваги, що з відповідача вже стягнуті аліменти на утримання його неповнолітньої дитини, а позивачка отримує допомогу по догляду за дитиною, з відповідача на користь останньої підлягають стягненню аліменти у розмірі 150 грн. щомісяця протягом 3-ох років від дня розірвання шлюбу .

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 76,77 СК України, ст.ст. 10,11,60,212-215 ЦПК України, суд -

2

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2р.н., який народився та мешкає в АДРЕСА_1на користь ОСОБА_1, 1988 р.н., яка мешкає в с АДРЕСА_2аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 150 грн. щомісяця, починаючи з 07.03.2007 p., тобто від дня розірвання шлюбу і до 07.03.2010 р.

Стягнути з ОСОБА_2. державне мито на користь держави у розмірі 51 грн. та витрати з ІТЗРС у розмірі 7,50 грн.

Відповідно до СТ.367 ч. 1 п.1 ЦПК України рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежів за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Біляївський

районний суд шляхом подачі протягом 10-ти днів з дня його проголошення заяви про

апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або в

порядку ст.295 ч.4 ЦПК України.