Судове рішення #11933337

       

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Справа № 22 - 7189 / 2010 р.                                     Головуючий у 1-й  інстанції: Куценко О.О.

        Суддя-доповідач: Давискиба Н.Ф.

       У Х В А Л А

         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„16” листопада 2010 року                                         м. Запоріжжя

           Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                Осоцького І.І.

Суддів:                       Давискиби Н.Ф.

                                        Мануйлова Ю.С.                                  

При секретарі:               Бурима В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну  скаргу

ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4

на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 23 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до виконавчого комітету Кирилівської селищної ради Запорізької області, КП «Якимівське бюро технічної інвентаризації», третя особа: ОСОБА_3, про визнання права власності на самочинно збудовані будівлі та споруди про спонукання до внесення змін до інвентарної справи та реєстрації права власності та за позовом ОСОБА_3 до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, КП «Якимівське бюро технічної інвентаризації», третя особа: ОСОБА_5 про визнання права власності на самочинне будівництво, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2006 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до Виконкому Кирилівської селищної ради, КП «Якимівське БТІ», третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності на самочинно збудовані будівлі та споруди, про спонукання до внесення змін до інвентарної справи та реєстрації права власності.

В позові зазначила, що відповідно до довідки Виконкому Кирилівської селищної ради за нею числиться земельна ділянка площею 0,12 га., розташована по АДРЕСА_1 На зазначеній земельній ділянці  нею були збудовані будівлі та споруди.

Усі роботи по будівництву споруд проводились самочинно, без належного дозволу та проектної документації.

У зв’язку з викладеним,  просила суд визнати за нею право власності на самочинно збудовані будівлі та споруди, а саме: житловий будинок «1» розміром 7,62х12,19 м., сіни «2» розміром 2,45 х 11,06 м., котельня «3» розміром 1,8 х 2,3 м., гостьова кімната «4» розміром 3,53 х 6,4 м., гостьова кімната «5» розміром 8,98 х 3,68 м., літня кухня «6» розміром 3,83 х 5,98 м., літня кухня «7» розміром 1,95 х 4,81 м., гараж «8» розміром 3,90 х 5,43 м., розташовані по АДРЕСА_1 зобов’язати КП «Якимівське БТІ» внести зміни в інвентарну справу та провести реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно.

У свою чергу ОСОБА_3 31 травня 2010 року в особі свого представника звернулась до суду з позовом до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, третя особа: ОСОБА_5 про визнання права власності на самочинно збудовані будівлі та споруди, який було уточнено у судовому засідання, та у якому просила суд визнати за нею право власності на самочинно збудовані споруди, а саме: житловий будинок А-1 площею 40,1 кв.м., котельня Б-1, сарай В-1, сарай Г-1, сарай Д-1, сарай Е-1, гараж ІС-1, водопровід №1, уборну-душ №2, розташовані на земельній ділянці площею 0,17 га. за адресою: АДРЕСА_1

Ухвалою Якимівського районного суду Запорізької області від 23 червня 2010 року зазначені позови були об’єднані  в одне провадження.  

Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 23 червня 2010 року у задоволенні обох позовів відмовлено в повному обсязі..

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 в особі свого представника ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в   якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити в повному обсязі..

           Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

           Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням № 18 Кирилівської селищної ради від 23.12.2003 року ОСОБА_3 передана у власність земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства – 0,10 га смт. Кирилівка вул.. Зелена, 7.

           ОСОБА_5. не виділялась земельна ділянка для будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 Вказаний будинок за згодою батьків ОСОБА_3 був збудований

на земельній ділянці. Тобто, фактично будинок № 9 ОСОБА_5. не являвся окремим будинком, а входив до домоволодіння ОСОБА_3.

           Відмовляючи ОСОБА_5. у визнанні права власності на самочинно збудовані будівлі та споруди, а саме: житловий будинок «1» розміром 7,62х12,19 м., сіни «2» розміром 2,45 х 11,06 м., котельня «3» розміром 1,8 х 2,3 м., гостьова кімната «4» розміром 3,53 х 6,4 м., гостьова кімната «5» розміром 8,98 х 3,68 м., літня кухня «6» розміром 3,83 х 5,98 м., літня кухня «7» розміром 1,95 х 4,81 м., гараж «8» розміром 3,90 х 5,43 м., розташовані по АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 у визнанні права власності на самочинно збудовані будівлі та споруди, а саме: житловий будинок А-1 площею 40,1 кв.м., котельня Б-1, сарай В-1, сарай Г-1, сарай Д-1, сарай Е-1, гараж ІС-1, водопровід №1, уборну-душ №2, розташовані на земельній ділянці площею 0,17 га. за адресою: вул.. Зелена, 7 (9) смт. Якимівна, Якимівський район, Запорізька область, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що оскільки усі роботи по будівництву даних споруд проводились самочинно, без належного дозволу та проектної документації, сторони не набувають права власності на ці споруди.

             Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на матеріалах справи, відповідає встановленим обставинам справи і вимогам закону.

             За змістом ч.2 ст.376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

             Згідно до вимог ст. 30-1 Закону України № 1699-Ш від 20.04.2000 року «Про планування і забудову території», ст.18 Закону України від 16.12.1992 року № 2780-ХП «Про основи містобудування» будівництво об’єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад, які можуть делегувати це право відповідним виконавчим органам; закінчені будівництвом об’єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

              Пунктом 1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 923, що набрала чинності з 01 січня 2009 року, встановлений механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів. Відповідно до п.2 зазначеного Порядку  прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів здійснюється державними приймальними комісіями і полягає у підтвердженні нею готовності до експлуатації об’єктів нового будівництва.

              Із матеріалів справи видно, що вимоги закону щодо прийняття в експлуатацію самочинно збудованих будівель і споруд ні ОСОБА_5, ні ОСОБА_3 не виконані, проектна документація і відповідні дозволи відсутні, земельна ділянка, на якій самочинно побудовані будівлі і споруди ОСОБА_5 не надавалась,  тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав, для задоволення позовних вимог.

             Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

            Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

            Наведені в апеляційній скарзі доводи висновки суду першої інстанції не спростовують.

            Рішення ухвалено з додержанням вимог ст.ст.213,214 ЦПК України, тому підстав для  його скасування не має.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -  

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 23 червня 2010 року у цій справі  залишити без змін.

            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів

Головуючий:

 

Судді:

       

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація