Судове рішення #11933335

                                Апеляційний суд Запорізької області

                                             Судова палата з цивільних справ

                                                                                                                                       

Україна, 69000, м.Запоріжжя, пр.Леніна,162

 Суддяя 1-ї інстанції Баруліна Т.Є.                  Суддя доповідач Бондар М.С .                            

16 листопада 2010 року                                         Дело № 22-7026/10

У Х В А Л А

Іменем  України

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області

у складі :

головуючий суддя Бондар М.С..   судді:    Гончар О.С., Савченко О.В.

секретар   - Белименко С.В.  

                                               

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу

за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго”   на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від  23.07.2010 року про повернення позовної заяви у справі за позовом до ОСОБА_2 про стягнення збитків, -

                                                 

в с т а н о в и л а  :

У травні 2010 року ВАТ „Запоріжжяобленерго” подало до суду позов до ОСОБА_2. про стягнення збитків.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя  від 23.07.2010 року позовна заява визнана неподаною та повернута позивачу.

На зазначену ухвалу позивач подав апеляційну скаргу, в який зазначав, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам процесуального закону.

 

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 312 ЦПК розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Постановляючи ухвалу про визнання позовної заяви неподаною, суддя виходив з того, що позивач не виконав вимоги, викладені в ухвалі від 22.06.2010 року, якою позовна заява залишалася без руху, у зв’язку з неповною сплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ „Запоріжжяобленерго” звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення вартості не облікованої електричної енергії, сплативши витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., посилаючись на п. 2 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів.

Проте позиція ВАТ „Запоріжжяобленерго” є неприйнятою.

Пунктом 2 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів визначено розмір витрат з ІТЗ з розгляду позовних заяв про стягнення оплати за житлово-комунальні послуги. ВАТ „Запоріжжяобленерго” звернулось до суду з позовними вимогами про відшкодування вартості не облікованої електроенергії через неправомірність дій споживача, а не з вимогою про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг. Із позовної заяви вбачається, що між сторонами виник спір у зв’язку з самовільним підключенням споживача до електромережі, що зафіксовано в акті, який складено на підставі п. 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 року. Ціна позову визначена у сумі 780 грн. 60 коп. і обрахована на підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією для населення, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 562 від 04.05.2006 року.

З огляду на викладене суддя правильно визначив, що даний спір є майновим, а заявлені позивачем вимоги є вимогами матеріального характеру. Відповідно до п. 1 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1258 ( з подальшими змінами) розмір витрат з розгляду позовної заяви майнового характеру складає 120 грн.

 

 

Беручи до уваги наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням вимог закону та скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.307, 312, 313, 314, 317 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а  :

Апеляційну скаргу відхилити.

Ухвалу судді Ленінського  районного суду м. Запоріжжя по цій справі від 23.07.2010 року про повернення позовної  заяви залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:                     Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація