АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 - 1542/ 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Самойленко В.В.
Суддя-доповідач: Приймак В.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 24 » березня 2010 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Боєвої В.В.,
суддів: Приймака В.М.,
Денисенко Т. С.,
при секретарі: Черненко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 20 січня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя. Під час судового розгляду позивач декілька разів змінювала позовні вимоги, а 19.01.2010 р. позивач подала уточнену позовну заяву, в якій зазначила наступне.
07 червня 2003 року вона уклала шлюб з ОСОБА_4, який вони зареєстрували у відділі реєстрації актів громадянського стану Якимівського РУЮ, актовий запис №29.
За час шлюбу на спільні кошти з сімейного бюджету придбали: персональний комп'ютер (монітор, системний блок, клавіатура) - 4980 грн., холодильник «SАМSUNG» - 2640 грн., пральну машину-автомат «SАМSUNG» - 1750 грн., мікрохвильову піч «LG» - 1800 грн., музичний центр «Рапаsоnіс» - 1200 грн., морозильну камеру «Аriston» автомобіль «Москвич 2141» - 8100 грн. 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 грн. Всього на загальну суму 30 270 гривень.
28.01.2009 року шлюб між ними було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії 1-ЖС №053908 від 19 лютого 2009 року.
За час судового розгляду справи відповідач добровільно передав позивачу частину предметів із спільного майна, а саме - холодильник «SАМSUNG» та мікрохвильову піч «LG».
У судовому засіданні з’ясовано, що пральна машину-автомат «SАМSUNG» належить матері відповідача ОСОБА_3, а музичний центр «Рапаsоnіс» є власністю матері позивача ОСОБА_5
З урахуванням цього, а також того, що договір купівлі-продажу автомобілю складено не було, Позивач в усному порядку уточнила свої позовні вимоги та просила суд виділити їй із спільного майна: персональний комп’ютер, мікрохвильову піч, холодильник, Ѕ фотографій та відеозаписів із зображенням ОСОБА_6 та зобов’язати відповідача сплатити їй Ѕ частки вартості морозильної камери (1400 грн.), Ѕ частки вартості суми сплаченої за користування автомобілем (4050 грн.), а відповідачу виділити 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 та право на керування та розпорядження автомобілем.
Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя олені частково.
За ОСОБА_3 визнано право власності на персональний комп’ютер, холодильник «SАМSUNG » та мікрохвильову піч «LG». ОСОБА_4 зобов’язано передати ОСОБА_3 Ѕ частки всіх наявних у нього фото та відеозаписів із зображенням ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, сплатити судовий збір у розмірі 36,45 грн. та виплати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на суму 60 грн.
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 07.06.2003 року, який було розірвано 19.02.2009 року.
Під час шлюбу сторонами було придбано: персональний комп'ютер (монітор, системний блок, клавіатура) - 4980 грн., холодильник «SАМSUNG» - 2640 грн., мікрохвильову піч «LG» - 1800 грн., а всього придбано майна на суму 9 420 грн.
Під час розгляду справи було встановлено, що під час розгляду справи відповідач добровільно передав позивачу холодильник «SАМSUNG» та мікрохвильову піч «LG».
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що пральна машина – автомат «SАМSUNG» належить матері відповідача ОСОБА_3, а музичний центр «Рапаsоnіс» є власністю матері позивача – ОСОБА_5
Зазначені обставини сторонами не оспорювались.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що морозильна камера «Аriston» була придбана сторонами в період шлюбу, а тому є спільною сумісною власністю сторін.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції зазначив про те, що при поділі майна ним було враховано вартість морозильної камери, оскільки відповідач на час розгляду справи продав вищезазначену морозильну камеру.
Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні її позову щодо включення автомобіля «Москвич 2141» у розділ спільного майна подружжя, оскільки судом встановлено, що власником вищезазначеного автомобіля є ОСОБА_7, який надав право користування та розпорядження автомобілем як позивачу так і відповідачу, а тому спірний автомобіль не є спільною сумісною власністю сторін та не підлягає поділу.
Законно та обґрунтовано суд першої інстанції відмовив позивачу у задоволенні позову в частині включення до розділу спільного майна 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, оскільки дійшов обґрунтованого висновку про те, що це майнове право не є сумісною власністю сторін, а тільки відповідача, оскільки відповідач набув це право власності безоплатно як член родини ОСОБА_8 у порядку приватизації житлового приміщення , а тому це право не підлягає розділу між сторонами.
Таким чином, прийшовши до обґрунтованого висновку про те, що під час шлюбу сторони придбали комп’ютер, холодильник, мікрохвильову піч та морозильну камеру, на загальну суму 11 220 грн., суд першої інстанції, з урахуванням інтересів дитини, яка залишилась проживати після розірвання шлюбу з позивачем, відступив від принципу рівності часток та збільшив частку позивача, виділивши їй комп’ютер, холодильник та мікрохвильову піч, а всього виділив позивачу майна на суму 9 420 грн., з урахуванням того, що відповідач самостійно продав частину сумісної власності, а саме: морозильну камеру.
Доводи апеляційної скарги щодо не вирішення долі музичного центру «Рапаsоnіс», який належить її матері, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вищезазначене майно не є спільною сумісною власністю сторін і не було предметом розділу майна сторін. Власник зазначеного майна має право звернутись до суду за захистом свого порушеного права.
Необґрунтованими є доводи апеляційної скарги стосовно того, що при поділі майна не була врахована вартість Ѕ частини холодильної камери «Аriston», оскільки такі доводи суперечать висновкам суду першої інстанції, які викладені в судовому рішенні.
Постановляючи судове рішення, суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував обставини справи, встановив дійсні правовідносини сторін та правильно застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права повністю спростовуються матеріалами справи.
Оскільки рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, встановленим обставинам та наданим доказам, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 317, 318 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 20 січня 2010 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :