Справа №1-5/2007р. ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2007 року                                                                              смт.Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Міщенка Г.В.,

при секретарі Михалюк С.І.,

за участю прокурора Березнегуватського району Миколаївської області Корженко С.О.,

потерпілої ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по

обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця села Мурахівка Березнегуватського району Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, дітей на утриманні не маючого, не працюючого, військовозобов'язаного, стан здоров'я незадовільний ( стоїть в черзі на оформлення інвалідності у зв'язку з встановленням діагнозу - поліартрит), раніше судимого, а саме 18 серпня 1989 року Березнегуватським районним судом Миколаївської області по ч.1 ст.215 КК України (1960 року) у вигляді 1 року виправних робіт з утриманням 10% в дохід держави, 18 жовтня 1991 року Березнегуватським районним судом Миколаївської області по ч.2 ст.17, ст.94 і ч.1 ст.101 КК України (1960 року) у вигляді 9 років позбавлення волі, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1., будучи судимим 18 жовтня 1991 року Березнегуватським районним судом Миколаївської області по ч.2 ст.17, ст.94 і ч.1 ст.101 КК України ( 1960 року) до 9 років позбавлення волі, звільнившись з місць позбавлення волі 16 травня 2000 року по відбуттю терміну покарання, належних виводів для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та до погашення судимості у встановленому законом порядку знову вчинив однорідний злочин.

Так, 09 жовтня 2005 року близько 15 години ОСОБА_1., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився за місцем свого проживання в будинку № АДРЕСА_1разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_2..

В процесі раптово виниклої сварки на побутовому грунті, ОСОБА_2. вдарила ОСОБА_1. рукою в обличчя та непристойно висловилась на його адресу нецензурною лайкою. Не витримавши образ, ОСОБА_1. кухонним ножем, який тримав у руці, нарізаючи хліб, умисно наніс удар ОСОБА_2. в область живота, спричинивши останній, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №96 від 25 жовтня 2005 року, сліпе проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини з пошкодженням малого сальника і розвитком внутрішньочеревної кровотечі, яке по критерію небезпеки для життя розцінюється як тяжке тілесне ушкодження.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. свою вину в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, визнав повністю та щиро покаявся, фактичні обставини справи та розмір цивільного позову не оспорює.

Прокурором був запропонований порядок судового розгляду справи при якому допитати

2

підсудного, дослідити характеризуючі підсудного матеріали, які є в справі.

Підсудному та потерпілій роз'яснено, що при такому розгляді справи, передбаченого ст.299 КПК України, підсудний буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.

Потерпіла ОСОБА_2. та підсудний ОСОБА_1. заявили, що згодні з прокурором щоб матеріали справи та докази не досліджувались, а допитати підсудного, оголосити характеризуючі його матеріали. Суд вважає, що підсудний правильно розуміє зміст фактичних обставин та розмір цивільного позову, які не оспорюються, та відсутні будь-які сумніви щодо добровільності й істинності його позиції.

Підсудний ОСОБА_1. в судовому засіданні показав, що дійсно раніше був судимий. З місць позбавлення волі звільнився у 2000 році після відбуття всього строку покарання. Співмешкає з ОСОБА_2у будинку свого батька. 09 жовтня 2005 року він був дома з потерпілою. Під час обіду випив 150 гр. водки, а потім посварився з ОСОБА_2. Вона обізвала його нецензурними словами і вдарила рукою в обличчя. В цей час він різав хліб і тут же наніс удар кухонним ножем ОСОБА_2в живіт. Вона впала, а він пішов викликати швидку допомогу. В скоєному щиро кається.

Вину ОСОБА_1. суд знаходить доведеною.

Суд вважає, що дії підсудного слід кваліфікувати по ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Призначаючи покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів, обставини вчинення злочину, дані про особу підсудного, який раніше судимий, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_1. судом визнається щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_1. судом визнається вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння, та рецидив злочинів.

При обранні покарання суд також приймає до уваги, що потерпіла не наполягає на суворому покаранні підсудного, враховує незадовільний стан його здоров'я, та знаходить за можливе призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі ближче до мінімального розміру.

Суд вважає, що виправлення та запобігання вчинення нових злочинів підсудним можливе без ізоляції його від суспільства, вважає можливим застосувати ст.75 КК України і звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком.

Цивільний позов прокурора про стягнення з підсудного на користь Березнегуватської Центральної районної лікарні витрат на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, в розмірі 493 грн. 36 коп. підлягає задоволенню, у зв'язку з повним його визнанням.

На підставі викладеного та керуючись ст.299, 323, 324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1. від відбування покарання звільнити з випробуванням, з іспитовим строком на 3 (три) роки.

На підставі п.4 ч.1 ст.76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_1. обов'язок періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1., до вступу вироку в законну силу,

3

залишити попередню - підписку про невиїзд.

Речові докази по справі, а саме ніж господарчо-побутового призначення, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Березнегуватського РВ УМВС України в Миколаївської області, знищити як предмет, що не представляє цінності.

Цивільний позов прокурора задовольнити в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_1. на користь Березнегуватської Центральної районної лікарні витрати на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, в розмірі 493 грн. 36 коп. (чотириста дев'яносто три гривни 36 копійок) на розрахунковий рахунок № 35413001001337, ОКПО 01998377, МФО 826013 УДК в Миколаївській області.

На вирок суду участниками процесу на протязі 15 діб після його проголошення може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Березнегуватський районний суд Миколаївської області, а засудженим в той же термін з моменту вручення йому копії вироку.