Судове рішення #1193315
Справа №1-3/2007р

Справа №1-3/2007р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

03 квітня 2007 року.

Березнегуватський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді                                                                         Гапішко В.В.

при секретарі                                                                                Дячук А.А.

за участю прокурорів                                                Максімової О.М. і Корженко С.О.

захисника підсудного адвоката                                                       ОСОБА_4.

потерпілої                                                                                       ОСОБА_2

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду в см.т.Березнегувате Миколаївської області кримінальну справу по обвинуваченню : ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця села Калуга Березнегуватського району Миколаївської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого охоронцем в фермерському господарстві "Калуга" Березнегуватського району Миколаївської області, військовонезобов"язаного, перебуваючого в фактичних шлюбних відносинах, маючого на утриманні одну малолітню дитину, проживаючого в селі Калуга Березнегуватського району Миколаївської області,на підставі ст. 89 КК України не судимого, в скоєнні злочину передбаченому ч.1 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2005 року, близько 20 годин, ОСОБА_1знаючи тривалий час, що його співмешканка ОСОБА_2. зраджує йому, будучи в стані алкогольного сп"яніння, побачивши ОСОБА_2. в компанії з її коханцем ОСОБА_3., який підвозив її на своєму мотоциклі, біля будинку № АДРЕСА_1Березнегуватського району Миколаївської області, з метою помсти за подружню зраду, навмисно ножем наніс ОСОБА_2. три удари: в область лівого бедра, черевної порожнини та в область правої кисті, чим причинив останній тілесні ушкодження у вигляді поранення передньої черевної стінки, проникаючого колото-різаного поранення живота з численними ушкодженнями тонкої кишки, великого сальника, брижейки тонкої кишки, розвитком крововиливу в черевну порожнину, рани на лівому бедрі і рани на правій кисті. Вказані тілесні ушкодження, згідно висновку судово-медичної експертизи № 79 Миколаївського обласного бюро Судово-Медичних Експертиз Снігурівського МРО СМЕ , від 26 вересня 2005 року, були нанесені 11 вересня 2005 року, поранення передньої черевної стінки по критерію небезпеки для життя кваліфікується, як тяжке тілесне ушкодження. Рана на лівому бедрі та рана на правій кисті відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень, потягнувших за собою короткочасний розлад здоров"я.

В судовому засіданні ОСОБА_1винним себе в скоєнні злочину передбаченому ч.1 ст. 121 КК України визнав частково і показав, що він з потерпілою ОСОБА_2. знаходиться в фактичних шлюбних відносинах. У них в 2001 році народився син ОСОБА_6.Тривалий час йому відомо, що співмешканка йому зраджує з чоловіком молодшим його за віком ОСОБА_3. 11 вересня 2005 року, близько 20 годин, за селом Калуга Березнегуватського району Миколаївської області, він побачив як ОСОБА_3. на своєму мотоциклі віз ОСОБА_2. і їх сина ОСОБА_6. Він зупинив їх і пересадив ОСОБА_2. і сина на свій мотоцикл. Провізши їх на своєму мотоциклі приблизно 10 метрів він зупинився біля будинку № АДРЕСА_1. Пам"ятає, як взяв в багажнику мотоцикла свій ніж і пам"ятає, як його викинув в бік від мотоцикла. Він не пам"ятає, як ножем наніс тілесні ушкодження ОСОБА_2., але вважає, що це він їх їй спричинив. На досудовому слідстві він сповіщав, що пам"ятає, як ножем наніс тілесні ушкодження ОСОБА_2. тому, що працівники міліції здійснювали на нього психологічний тиск. Він вважає, що знаходився в стані сильного душевного хвилювання тому не пам"ятає події спричинення тілесних ушкоджень. Хвилювався він за сина тому, що аморальна поведінка ОСОБА_2 могла

 

2.

негативно вплинути на його виховання. Він не судимий, слідчий про його попередню судимість в протоколі написав невірно. Про свої судимості він слідчому не розповідав. Але в подальшому, після пред"явленої йому в суді довідки про його судимість, пояснив, що раніше, в 1982 році, він був засуджений народним судом м. Сургута Тюменської області по ч.2 ст. 108 КК Російської Федерації, також за спричинення тілесних ушкоджень, за що відбув вісім років позбавлення волі. Звільнився 12 лютого 1990 року по відбуттю строку покарання. Про те, що він не відбував покарання в місцях позбавлення волі він суду сповіщав неправду. У нього були діти, але загинули. Тому він сильно хвилювався, що знову може втратити сина. В вказаний день в обід він вжив стакан вина, вважає, що він не був в стані алкогольного сп"яніння.

ВИННІСТЬ  ПІДСУДНОГО  ПІДТВЕРДЖУЄТЬСЯ:

-показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка в судовому засіданні показала, що 11 вересня 2005 року, близько 20 годин, її і малолітнього сина ОСОБА_6 підвозив на мотоциклі односелець ОСОБА_3. їх зупинив її співмешканець ОСОБА_1 і пересадив на свій мотоцикл. На своєму мотоциклі він провіз їх близько 10 метрів, зупинився на вул.К. Виноградова в селі Калуга, сповістивши, що закінчилось паливо. В боковому причепі він завжди возив з собою пляшку з бензином, але вона побачила, що він почав відкривати багажник. Вона знала, що в багажнику мотоцикла він завжди возить з собою ніж. ОСОБА_1схватив ніж і наніс їй удар ножем в ногу, потім в живіт з низу вверх. Коли він хотів ножем в живіт вдруге її вдарити, то вона під клин ножа підставила праву руку і удар лезом ножа прийшовся на правій кисті руки. Вона вільною рукою відштовхнула від себе нападаючого ОСОБА_1і побігла від нього в напрямку до річки. Зупинило ОСОБА_1те, що сильно закричав малолітній син ОСОБА_6. Вона змогла добігти в двір будинку знайомої ОСОБА_5., яка в подальшому для неї викликала карету швидкої медичної допомоги . ОСОБА_1раніше їй погрожував, що спричинить їй тілесні ушкодження. По поводу неправильної його поведінки, вона двічі зверталась в Березнегуватський РВ. У неї крім сина ОСОБА_6 є ще двоє дітей від іншого чоловіка. В той час вони з ОСОБА_1не співмешкали, проживали в окремих свої будинках. Вона вважала себе вільною жінкою.

Після лікування в лікарні вона помирилась з ОСОБА_1і стала знову з ним проживати. Просила суд не позбавлячти його волі;

-показаннями підсудного ОСОБА_1при проведенні досудового слідства, який в якості підозрюваного пояснив, що за його вимогами ОСОБА_2. з їх сином пересіла з мотоцикла ОСОБА_3. на його мотоцикл. По дорозі він просив ОСОБА_2. пристойно вести. Але вона відповіла, що не буде перед ним звітувати і почала ображати його. Він вирішив її провчити. З багажника мотоцикла він взяв ніж і ним вдарив ОСОБА_2. в ліву ногу, другий удар ножем наніс їй в живіт. Третій раз вдарити її ножем не вдалося, вона під ніж підставила свою руку. Потім він ніж розвернувшись викинув в бік від мотоцикла (а.с.31- 33).

-показаннями малолітнього ОСОБА_6., який на досудовому слідстві в якості свідка пояснив, що бачив, як батько достав ніж і ним матір вдарив в живіт. На животі матері він побачив кров. Мати почала бігти по вулиці. Батько догнав її, але ножем більше не бив. Потім вона знову від батька побігла , але вдруе її батько наздогнати не зміг. В той день батько був п"яний.(а.с.21-22);

-показаннями ОСОБА_7., який в судовому засіданні показав, що працює начальником служби у справах неповнолітніх в Березнегуватській райдержадміністрації, має педагогічну освіту. При ньому опитували на досудовому слідстві малолітнього ОСОБА_6. Тиску на дитину не було, слідчий записав саме ті свідчення в протоколі, які надав хлопчик. Допит малолітнього проводили в присутності нього і рідної тітки малолітнього;

 

3.

-показаннями свідка ОСОБА_8, яка в судовому засіданні показала, що потерпіла її

сестра, а вона її дітям доводиться тіткою.  При ній працівник міліції опитував її

неповнолітнього племінника ОСОБА_6. При цьому був присутній і ОСОБА_7. Слідчий

не тиснув на дитину записав тільки його особисті пояснення, саме те, що він розповів, як

ОСОБА_1ножем вдарив його матір;

-показаннями свідка ОСОБА_9., яка на досудовому слідстві показала, що 12 вересня

2005 року, була запрошена працівниками міліції в якості понятої для огляду місця події на

ділянці дороги на вулиці К. Виноградова в селі Калуга Березнегуватського району. При

огляді був і ОСОБА_1Були знайдені на дорозі плями, які нагадували сліди крові. ОСОБА_1. розповідав, що був п"яний, ножем   вдарив співмешканку ОСОБА_2. в ногу, а

потім в живіт, а коли хотів вдарити втретє, то вона під ніж підставила руку. При огляді

місця події ОСОБА_1розповідав вільно, працівники міліції на нього тиску не чинили

(а.с.17-18);

-показаннями свідка ОСОБА_10, яка на досудовому слідстві показала,

що 12 вересня 2005 року, працівниками міліції була запрошена бути понятою при огляді

місця події. ОСОБА_1при цьому розповів, як ножем на грунті ревнощів вдарив свою

співмешканку ОСОБА_2. і в яку сторону з розвороту викинув вказаний ніж. ОСОБА_1

про події розповідав сам вільно, працівники міліції на нього тиску не чинили (а.с.19-20);

-показаннями свідка ОСОБА_11., яка в судовому засіданні показала, що   вона 11

вересня 2005 року, близько 21 години, по телефону викликала з Березнегуватської ЦРЛ

швидку медичну допомогу для ОСОБА_2 Остання їй розповіла, що ножем в живіт її

вдарив ОСОБА_1(а.с.23-24);

-показаннями свідка ОСОБА_12., який в судовому засіданні показав, що працює

дільничим інспектором Березнегуватського РВ, він на підсудного склав протокол про

адміністративне правопорушення по ст. 178 КУАП, за те, що він 11 вересня 2005 року в

громадському місці знаходився в алкогольному сп"янінні. ОСОБА_1сам на протоколі

написав, що вжив 200 грамів вина. Йому оголошено попередження ;

-протоколом про адміністративне правопорушення підсудного ОСОБА_1по ч.І ст. 178

КУАП, на якому він власноручно написав, що 11 вересня 2005 року вжив 200 грамів

вина(а.с.4-5);

-протоколом огляду місця події і фототаблицями до нього, якими підтверджується місце

вчинення    злочину,    дільниця    дороги    вулиці    К.Виноградова    в    селі    Калуга

Березнегуватського району Миколаївської області (а.с. 7-8);

-висновком судово-медичної експертизи № 79 Снігурівського МРО СМЕ Миколаївського

обласного  бюро   судово-медичних  експертиз   ,   від  26   вересня  2005   року,     яким

підтверджується   тяжкість,   локалізація,   давність   ,   механизм   спричинення  тілесних

ушкоджень завданих підсудним потерпілій (а.с. 40-50);

-актом медичного обстеження підсудного, відповідно якого він виявляє ознаки хронічного

алкоголізму, потребує  лікування (а.с.60);

-довідкою Березнегуватської ЦРЛ, відповідно якої ОСОБА_1з 13 вересня 2005 року

перебуває на обліку в ЦРЛ з діагнозом хиндром залежності від алкоголю" (а.с.66);

-актом № 727 амбулаторної судово-психіатричної експертизи Миколаївської обласної

психіатричної лікарні № 1, відповідно якого ОСОБА_1психічними захворюваннями не

страждає в теперішній час і не страждав раніше. При скоєнні інкримінуємого йому діяння

він міг віддавати звіт своїм діям і керувати ними (а.с.80-82);

-довідкою про  судимість підсудного, яка має характеризуюче його значення (а.с. 154);

-відповідно акту   судово-психологічної експертизи № 300 Миколаївського відділення

Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз , від 25 лютого 2007 року,

відповідно якого  ОСОБА_1 в момент вчинення злочину не знаходився в стані

фізиологічного афекта. Злочинні дії підсудного були визвані станом сильного душевного

хвилювання,   вираженого  в  стані  фрустрації.   Вказаний  стан  міг  бути  викликаний

ревнощами до співмешканки, но більше всього, воно могло бути викликано хвилюванням,

пов"язаним з дитиною підсудного.       У підсудного в момент вчинення злочину були

понижені процеси самоконтролю і самооцінки його поведінки. Індівідуально-психологічні

 

4.

особливості характеру підсудного вплинули на його поведінку в момент вчинення злочину. Злочинні дії підсудного були визвані станом сильного душевного хвилювання, вираженого в стані фрустрації. Висока фрустраційна напруга сприяла дезорганізації поведінки підсудного в досліджуваній ситуації, значно скорочуючи свободу волі. Розвиток фрустрації в данному випадку встановив внутрішній фактор, т.е. особиста структура підсудного, пережиті ним емоції, пов"язані з втратою дітей, що обусловило наявність переляку втрати дитини, наявність збільшених хвилювань за його виховання і безпеку. В вказаному стані людина не спроможна оцінити наслідки своїх дій, хоча досліджуєме сильне душевне хвилювання і не досягло по своїм емоціональним реакціям стану фізиологічного афекту (а.с.187-190).

Суд, оцінюючи зібрані по справі докази, вважає, що дії підсудного слід кваліфікувати по ч.1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Доводи захисника підсудного адвоката ОСОБА_4. , про те, що дії підсудного слід кваліфікувати по ст. 123 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого, суд не може прийняти до уваги. Підсудний, відповідно його пояснень, тривалий час знав, що йому зраджує його співмешканка, знав хто її коханець. Тому сильне душевне хвилювання раптово у нього не виникало. Крім того, він був за кермом свого рухаючогося мотоцикла. Після розмови з потерпілою, він зупинив мотоцикл сповістивши їй, що закінчилось пальне. Достав з багажника мотоцикла ніж і почав ним спричиняти потерпілій тілесні ушкодження домагаючись її покори. Пояснення підсудного про хвилювання про дитину суд вважає надуманими підсудним. При вказаних обставинах він міг відібрати дитину, не діяти таким чином, щоб позбавити дитину матері і відповідно позбавити його того, що є самим цінним для дітей, материнської ласки і саме на виду у малолітнього. Суд не вважає висновок психологічної експертизи, про дії підсудного в стані сильного душевного хвилювання, вірним. Підсудний знаходився в звичайному алкогольному сп"янінні, діяв навмисно, цілеспрямовано, послідовно і впевнено, не перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання, діяв на грунті ревнощів і помсти, був байдужий до того, що його син, за якого він начебто піклувався і хвилювався, побачить, як він ножем наносить його матері тілесні ушкодження і наніс їх в такі життєві важливі частини тіла, що після них його матір, на його очах, міг позбавити життя.

Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який є тяжким, дані про особу підсудного, який не судимий,має постійне місце роботи і проживання, характеризується негативно, має на утриманні неповнолітню дитину.

Суд вважає, що виправлення і виховування підсудного, запобігання вчиненню ним нових злочинів можливе без ізоляції його від суспільства, вважає можливим застосувати ст. 75 КК України і звільнити підсудного від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного судом визнається : вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння.

Обставин, що пом"якшують покарання підсудного судом не встановлено. Керуючись ст. ст.323,324 КПК України, суд,-ЗАСУДИВ: ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченому ч.1

 

5.

ст. 121 КК України та призначити йому покарання п"ять років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, засудженого ОСОБА_1від відбуття покарання звільнити

з випробуванням з іспитовим строком на три роки.

На підставі п.4 ч.1 ст. 76 КК України, засудженого ОСОБА_1зобов'язати періодично з"являтись в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

В    строк    відбуття    покарання    ОСОБА_1зарахувати    утримання    його    ІТЗ Березнегуватського РВ з 12 вересня 2005 року по 15 вересня 2005 року.

Вирок може бути оскаржений на протязі п"ятнадцяти діб з моменту його проголошення

до апеляційного суду Миколаївської області.           

  • Номер: 11-п/785/379/18
  • Опис: Постанова Верховного Суду про вирішення питання щодо направлення заяви Скоморохової Г.М. до іншого суду.
  • Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Номер справи: 1-3/2007
  • Суд: Апеляційний суд Одеської області
  • Суддя: Гапішко В.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 31.05.2018
  • Дата етапу: 01.08.2018
  • Номер: 11-п/816/16/24
  • Опис: клопотання засудженого Пономарьова В.М. про визначення територіальної підсудності заяви про приведення вироку Апеляційного суду Сумської області від 14.06.2007 у відповідність до вимог ст. 80 КК України
  • Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Номер справи: 1-3/2007
  • Суд: Сумський апеляційний суд
  • Суддя: Гапішко В.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 23.01.2024
  • Дата етапу: 23.01.2024
  • Номер: 11-п/816/16/24
  • Опис: клопотання засудженого Пономарьова В.М. про визначення територіальної підсудності заяви про приведення вироку Апеляційного суду Сумської області від 14.06.2007 у відповідність до вимог ст. 80 КК України
  • Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Номер справи: 1-3/2007
  • Суд: Сумський апеляційний суд
  • Суддя: Гапішко В.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 23.01.2024
  • Дата етапу: 24.01.2024
  • Номер: 11-п/816/16/24
  • Опис: клопотання засудженого Пономарьова В.М. про визначення територіальної підсудності заяви про приведення вироку Апеляційного суду Сумської області від 14.06.2007 у відповідність до вимог ст. 80 КК України
  • Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Номер справи: 1-3/2007
  • Суд: Сумський апеляційний суд
  • Суддя: Гапішко В.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 23.01.2024
  • Дата етапу: 26.01.2024
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація