Справа: 22ц-4861/10 Головуючий у 1 інстанції Крупінська С.С.
Категорія : 19 Доповідач: Мудренко Л.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопад 2010 року м.Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Мудренко Л.І.
суддів - Веремчук Л.М., Русинчука М.М.
при секретарі - Губарик К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про визнання договору поруки недійсним, за апеляційною скаргою позивача на рішення Луцького міськрайонного суду від 03 вересня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 03 вересня 2010 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про визнання договору поруки недійсним від 21 листопада 2007 року, укладеного між публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_1.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, покликаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не з’явилися, але були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що 21 листопада 2007 року між публічним акціонерним товариством (далі - ПАТ) «Сведбанк» та товариством з обмеженою відповідальністю (далі – ТзОВ) «Вопак-Трейд» укладений кредитний договір № Н/241007/к-58, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти в розмірі 61029 доларів США із терміном кредитування до 20.11.2010 року, а позичальник взяв на себе обов’язок повернути отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом в доларах США у розмірі 11 % річних.
З метою забезпечення виконання ТзОВ «Вопак-Трейд» зобов’язань по кредитному договору 21 листопада 2007 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір поруки, а 13 жовтня 2008 року додатковий договір № 1 до вказаного договору поруки (а.с.8-10). Згідно умов договору поруки поручитель ОСОБА_1 добровільно взяв на себе зобов’язання перед банком по боргових зобов’язаннях ТзОВ «Вопак-Трейд», які виникають з умов кредитного договору.
Судом не встановлено порушень чинного законодавства при укладенні оспорюваного позивачем договору поруки.
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.
За змістом цієї норми порука є угодою щодо прийняття перед третьою особою на себе обов’язку поручитися перед кредитором за виконання боржником свого зобов’язання та нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов’язання боржником шляхом відшкодування у грошовій формі того, що не було виконане боржником.
Отже, порука є способом забезпечення виконання зобов’язання, а не угодою щодо розпорядження майном, належним поручителю; договір поруки не створює обов’язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором. У зв’язку з наведеним відсутні підстави застосовувати до правовідносин, що витікають з договору поруки, ст. 65 СК України.
Таким чином, доводи позивача ОСОБА_1, що договір поруки, укладений між ним та ПАТ «Сведбанк» не відповідає вимогам ч. 1 ст. 203 ЦПК України, оскільки укладений за відсутності згоди його дружини ОСОБА_2, суперечить нормам СК України, а отже, є недійсним відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, безпідставні.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність передбачених Законом підстав для визнання договору поруки недійсним та обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги були предметом перевірки суду першої інстанції і їм дана правильна правова оцінка.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 03 вересня 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді