УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц/6279 Головуючий у 1-й інстанції Мокрецький В.І.
Категорія 47 Доповідач Зарицька Г.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2010 року м. Житомир
колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючої-судді Зарицької Г.В.
суддів: Балашкевича С.В., Худякова А.М.
при секретарі Пеклін Л.О.
з участю: сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_3 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21 липня 2010 року
встановила:
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 21 липня 2010 року позов задоволено.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований 01.08.1992 року Вертокиївською сільською радою Житомирського району за актовим записом №4, розірвано.
Неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 залишено при матері.
Судові витрати при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в розмірі 17 грн. покладено на позивача, відповідачку звільнено від цих витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Апелянт посилається на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи. Зокрема, зазначає, що шлюбні відносини вони з позивачем не припиняли, почуття любові та поваги один до одного не втратили. Суд не вислухав її та не прийняв до уваги всі доводи, що на даний час сім’я має незначні труднощі, але може бути збережена. У судовому засіданні апеляційної інстанції відповідачка ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримала.
Позивач ОСОБА_2 не погодився з доводами апеляційної скарги та пояснив суду, що більше року перебуває у фактичних шлюбних відносинах з іншою жінкою. З відповідачкою не проживає, шлюбні відносини не підтримує. Сім’я розпалася із-за того, що між ним та відповідачкою часто виникали сварки і він втратив до неї почуття любові.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених до суду першої інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в цих межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що з 01 серпня 1992 року сторони перебувають у шлюбі, від якого мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження.
У позовній заяві ОСОБА_2 зазначав, що тривалий час перебуває у фактичних шлюбних відносинах з іншою жінкою, з якою має намір створити сім’ю.
У судовому засіданні апеляційної інстанції зазначені обставини відповідачка визнала, а тому відповідно до вимог ч.1 ст.61 ЦПК України вони не підлягають доказуванню.
Після наданого судом строку примирення між подружжям не досягнуто.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з вимог ч.2 ст.112 СК України та дійшов обґрунтованого висновку про те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
Доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду не впливають.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуюча Судді: