Справа № 22ц/4913 Головуючий в 1 інст.Тимошенко
Категорія 46 Доповідач Микитюк
РІШЕННЯ
Іменем України
01 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Микитюк О.Ю.
суддів Товянської О.В.,
Старовойта Г.С.
при секретарі Сапінській Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Малинського районного суду від 20 травня 2010 року,
встановила:
В серпні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила поділити між нею та її чоловіком ОСОБА_3 нажите під час шлюбу майно - автомобіль GEELY 2007 року випуску державний номер НОМЕР_1 вартістю 57065 грн. та грошові кошти в сумі 123867грн. на рахунку в АКБ „Форум” у такий спосіб: виділити їй грошові кошти в сумі 100000грн., а відповідачу – автомобіль та решту коштів. В обґрунтування позову зазначила, що спільне життя з відповідачем не склалось, з червня 2008 року вони проживають окремо і не дійшли згоди щодо поділу спільного майна.
Рішенням Малинського районного суду від 20 травня 2010 року позов задоволено частково. Визнаний спільною сумісною власністю подружжя і виділений у власність ОСОБА_3 автомобіль GEELY 2007 року випуску державний номер НОМЕР_1. З ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнута половина вартості автомобіля 17500 грн. В решті вимог відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно ст.ст.60,70 СК України майно, нажите подружжям під час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. В разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.
Рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об’єктом його спільної сумісної власності, передбачені ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 СК України.
Встановлено, що сторони з 03.08.2001 року по 11.09.2009 року перебували в шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Під час шлюбу вони придбали автомобіль GEELY 2007 року випуску державний номер НОМЕР_1. Сторони визначили вартість автомобіля в сумі 35000грн.(а.с.66).
24 липня 2007 року на ім’я ОСОБА_3 був відкритий депозитний рахунок в АКБ „Форум” на суму 123867грн.56 коп., який закритий ним 28.07.2008 року(а.с.63).
Як роз’яснено у п.30 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”, у випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім’ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
З матеріалів справи вбачається, що після зняття грошових коштів з рахунку в банку відповідач використав 2016грн.02 коп. з них на ремонт автомобіля, що підтверджується фіскальними чеками (а.с.52-53), та 36грн.54 коп. на харчування дитини(а.с.41). Витрати на лікування зубів (а.с.41-43) були понесені відповідачем в квітні – червні 2008 року, тобто до отримання спільних коштів подружжя з рахунку.
Висновок суду першої інстанції про безпідставність вимоги про поділ грошових коштів суперечить обставинам справи і нормам матеріального закону.
Грошові кошти в сумі 121815грн.00коп. є спільним майном подружжя і враховуються при його поділі. Загальна вартість майна (автомобіля та грошових коштів) становить 156815грн.00коп., вартість половини майна – 78407грн.50 коп. Колегія суддів вважає доцільним такий спосіб поділу майна, при якому у власність позивачки виділяються грошові кошти в сумі 78407 грн.50 коп., а у власність відповідача – автомобіль і грошові кошти в сумі 43407грн.50коп. Оскільки грошові кошти фактично отримані ОСОБА_3, з нього належить стягнути належну ОСОБА_2 частину в спільному майні.
Рішення ухвалено із порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню в порядку п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 314, 316, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Скасувати рішення Малинського районного суду від 20 травня 2010 року і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.
Визнати, що автомобіль GEELY 2007 року випуску державний номер НОМЕР_1 вартістю 35000грн. та грошові кошти в сумі 121815грн.00коп. є спільною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Поділити майно наступним чином. Виділити у власність ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 78407 грн.50 коп . Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 78407 грн.50 коп . Виділити у власність ОСОБА_3 автомобіль GEELY 2007 року випуску державний номер НОМЕР_1 вартістю 35000грн. та грошові кошти в сумі 43407грн.50коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1176 грн.11 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 240 грн.
В решті вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча: Судді: