ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2010 року                                                                                 Справа №3/106-09

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді  І. С. Карбань,  судді В.О. Фоміна,  судді І.А. Шутенко,

при секретарі –Щербак Н.Б.,

за участю представників сторін:

позивача  –  ОСОБА_1 за довіреністю № ВМА 383248 від 28.04.2009р.,  

відповідача  – Суярова В.В. за довіреністю № 4 від 18.05.2010р.,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Суми (вх. № 2053С/2-4) на рішення господарського суду Сумської області від 03.06.2010р. по справі № 3/106-09

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Суми

до Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Суми

про визнання недійсним рішення, -

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив визнати недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 73 від 26.12.2008 року по справі № 03-06/08-2008 в частині визнання дій фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, які полягали у непогодженому виконавчим комітетом Сумської міської ради одночасному підвищенні 08.01.2008 р. тарифу на перевезення пасажирів з 1 грн. 00 коп. до 1 грн. 50 коп., порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 1 ст. 50, ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання шляхом вчинення схожих дій на ринку послуг з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 5 „Аеропорт-12-й мікрорайон" м. Суми, що здійснюються у режимі маршрутного таксі, які призвели до обмеження конкуренції; визнати недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України № 73 від 26.12.2008 р. по справі № 03-06/08-2008 в частині накладення штрафу на фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 у розмірі 17000 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 30.04.2009 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.08.2009 р., в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 було відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.11.2009 р. рішення господарського суду Сумської області від 30.04.2009 р. та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 11.08.2009 р. скасовані, справу передано на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Рішенням господарського суду Сумської області від 03.06.2010р. (суддя Соп’яненко О.Ю.) позов задоволено. Визнано недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 73 від 26.12.2008р. по справі № 03-06/08-2008 в частині визнання дій ФОП ОСОБА_3, які полягали у непогодженому виконкомом Сумської міськради одночасному підвищенні 08.01.2008р. тарифу на перевезення пасажирів з 1,00 грн. до 1,50 грн., порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 1 ст. 50, ч. 3 ст. 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді анти конкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання шляхом вчинення схожих дій на ринку послуг з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 5 “Аеропорт-12-й мікрорайон” м. Суми, що здійснюються у режимі маршрутного таксі, які призвели до обмеження конкуренції. Визнано недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 73 від 26.12.2008р. по справі № 03-06/08/2008 в частині накладення штрафу на ФОП ОСОБА_3 у розмірі 17 000 грн. 00 коп. Стягнуто з відповідача на користь ФОП ОСОБА_3 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, Сумське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Сумської області від 03.06.2010 р. скасувати, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.

Апелянт посилається на те, що за результатами проведеного конкурсу, зокрема, ФОП ОСОБА_3 набув виключного права діяти на ринку послуг з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 5 «Аеропорт - 12-й мікрорайон»міста Суми, що здійснюється у режимі маршрутного таксі, за тарифом 1 грн. відповідно до результатів конкурсу, проведеного у 2006 р. згідно з рішеннями Міськвиконкому, відповідно, від 22.12.2000 №635 «Про організацію перевезення пасажирів на постійних міських маршрутах м. Суми», від 24.01.2006р. № 7 «Про проведення конкурсу на перевезення пасажирів на міських маршрутах міста Суми». Перевезення пасажирів здійснюються ФОП ОСОБА_3 на підставі укладеного договору з виконавчим комітетом Сумської міської ради за № 5-1 (чинний з 14.10.2006 р.).

Апелянт зазначив, що саме органи місцевого самоврядування (виконавчий комітет Сумської міської ради) уповноважені встановлювати граничний тариф на перевезення пасажирів маршрутами загального користування, і, відповідно, ці граничні тарифи відображають економічно обґрунтовану вартість зазначених послуг. Станом на 08.01.2008р. виконавчим комітетом Сумської міської ради не приймались інші рішення щодо погодження тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у режимі маршрутного таксі. При цьому, погодження у 2004 р. відбулось за відсутності встановленого органами місцевого самоврядування порядку, що свідчить про можливість місквиконкому, за існування аналогічних умов, здійснити розгляд на предмет погодження зміни тарифу у 2005-2008 роках.

Апелянт вважає, що одночасне підвищення перевізниками (у тому числі ФОП ОСОБА_3.) тарифів на перевезення пасажирів на певному маршруті, яке, в свою чергу, непогоджене виконавчим комітетом, та встановлення їх на однаковому рівні без об'єктивних причин (з перевищенням визначеного уповноваженим органом граничного рівня) свідчить про антиконкурентну узгоджену поведінку цих суб'єктів господарювання. Зазначене порушення було встановлено оскарженим рішенням територіального відділення.

Також апелянт вказав, що незалежно від того, чи було встановлено порядок (правовий механізм) погодження ФОП ОСОБА_3 зміни (підвищення) тарифів на здійснювані ним перевезення пасажирів з виконавчим комітетом Сумської міської ради, чи ні, навіть відсутність такого порядку не дає можливості одночасно всім перевізникам або їх більшості (за умови існування у кожного окремо взятого суб'єкта господарювання різних витрат на перевезення 1 пасажира) змінити (підвищити) тариф на перевезення пасажирів на певному маршруті та встановити його на однаковому рівні.

Крім того, апелянт зазначив, що тервідділенням досліджувалось питання вчинення перевізниками антиконкурентних узгоджених дій саме 8 січня 2008 року, оскільки саме в цей день відбулося підвищення тарифу з 1 грн. до 1,50 грн. та приймалось відповідне рішення за результатами дослідження обставин - проведення аналізу, який спростовував наявність об'єктивних економічно обґрунтованих причин у позивача для одночасного з перевізником ОСОБА_4 підвищення тарифу саме 08.01.2008 р., а не після цієї дати.

Окрім того, апелянт зазначає, що суб'єкти господарювання при наданні послуг з перевезення пасажирів, зокрема, в питанні щодо зміни вартості проїзду повинні керуватися нормами законодавства, в тому числі актів органів місцевого самоврядування, які є чинними у відповідний період, в цьому випадку 08.01.2008 р. Проте, станом на 08.01.2008 р. рішення виконавчого комітету Сумської міської ради №39 від 31.01.2008 не набуло чинності. Таким чином, посилання суду першої інстанції на положення рішення міськвиконкому №39 від 31.01.2008р., є безпідставним.

Позивач, ФОП ОСОБА_3, у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийнято у чіткій відповідності з нормами чинного законодавства, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи.

Позивач у своєму відзиві посилається на те, що в постанові Вищого господарського суду України від 17.11.2009р. зазначено, що під час розгляду справи попередні судові інстанції повинні були вичерпно з’ясувати (але не з’ясували) чи було встановлено порядок (правовий механізм) погодження позивачем зміни (підвищення) тарифів на здійснювані ним перевезення пасажирів з виконавчим комітетом Сумської міської ради, і якщо було, - то який саме, і в чому конкретно полягало недодержання позивачем відповідного порядку.

Позивач зазначив, що під час нового розгляду справи виконавчим комітетом Сумської міської ради були надані пояснення , з яких вбачається, що «Порядок подання документів для визначення вартості проїзду на регулярних міських маршрутах загального користування в звичайному режимі та режимі маршрутного таксі»був затверджений лише 31.01.2008р., при цьому, відповідач стверджує, що порушення цих правил було допущено 08.01.2010р., тобто до їх затвердження виконавчим комітетом.

Також, позивач вказав, що посилання відповідача на те, що порушення позивачем антимонопольного законодавства складається лише в одночасності підвищення тарифів, а не в непогодженні цих тарифів з органами місцевого самоврядування є необґрунтованими, тому що в резолютивній частині оскаржуваного рішення відповідача № 73 від 26.12.2008р. чітко зазначено, що порушенням законодавства визнаються дії фізичної особи–підприємця ОСОБА_3, які полягали у непогодженому з виконавчим комітетом Сумської міської ради одночасному підвищенні 08.01.2008 р. тарифу на перевезення пасажирів.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, вислухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 73 від 26.12.2008 р. у справі № 03-06/08-2008 дії фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, які полягали у непогодженому виконавчим комітетом Сумської міської ради одночасному підвищенні 08.01.2008 р. тарифу на перевезення пасажирів з 1 грн.  до 1,50 грн., були визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.1 ст. 50, ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання шляхом вчинення схожих дій на ринку послуг з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 5 "Аеропорт - 12-й мікрорайон" міста Суми, що здійснюються у режимі маршрутного таксі. За вказані порушення на фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 накладено штраф в розмірі 17 000 грн. 00 коп.

В рішенні відповідача № 73 від 26.12.2008 р. зазначено, що 08.01.2008 р. фізична особа - підприємець ОСОБА_3 неправомірно підвищив тариф на проїзд у маршрутних таксі (маршрут № 5) з 1 грн. до 1,50 грн., підтвердженням чого є: депутатський запит депутата Сумської міської ради Калінінської Т.С. від 23.01.2008 р. щодо ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях перевізників, що здійснюють перевезення пасажирів на маршруті № 5; лист виконавчого комітету Сумської міської ради від 12.02.2008 р. за № 1104/01-16.1 щодо переліку маршрутів м. Суми, на яких 08.01.2008 р. були підвищені тарифи на перевезення пасажирів в режимі маршрутного таксі; заяви гр. ОСОБА_6 від 15.01.2008 р., 12.02.2008 р., гр. ОСОБА_7 від 09.01.2008 р.; факт замовлення і придбання фізичною особою - підприємцем   ОСОБА_3  у   Видавничо-виробничого підприємства «Мрія»ТОВ квитків номінальною вартістю 1 грн. 50 коп. (лист ВВП «Мрія»ТОВ від 05.02.2008 року № 3).

Позивач вважає, що відповідач при винесенні свого рішення не довів факт підвищення тарифів позивачем, а документи, на які він посилався, а саме, депутатський запит Калінінської Т.С. від 23.01.2008р. та скарги громадян, не можуть бути використані як докази.

З даним твердженням позивача судова колегія не погоджується з наступних підстав.

Справа про порушення законодавства про захист економічної конкуренції фізичними особами –підприємцями, в тому числі ОСОБА_3, розпочата за результатами розгляду запиту депутата Сумської міської ради Калінінської Т.С., підтриманого міською радою, щодо ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях перевізників, зокрема, на маршруті № 5, які 08.01.2008 р. одночасно здійснили підвищення тарифів на послуги з перевезення пасажирів без належного та об’єктивного економічного обґрунтування підстав для такого підвищення. В даному запиті міститься інформація, а саме прізвища перевізників, які 08.01.2008 р. підвищили тариф (на маршруті № 5 зазначено прізвище ОСОБА_3.).   

Відповідно до ст. 21 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” депутатський запит - це підтримана радою вимога депутата місцевої ради до посадових осіб ради і її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на відповідній території, а депутата міської (міста обласного значення), районної, обласної ради - також до голови місцевої державної адміністрації, його заступників, керівників відділів і управлінь з питань, які віднесені до відання ради.

Згідно ст. 21 Закону України “Про інформацію”, інформація  державних органів  та органів місцевого і регіонального самоврядування –це офіційна документована інформація, яка створюється в процесі поточної діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місцевого і регіонального самоврядування. Інформація державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування доводиться до відома заінтересованих осіб, зокрема, шляхом безпосереднього доведення її до заінтересованих осіб (усно, письмово чи іншими способами).

Статтею 7 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено, що органи місцевого самоврядування зобов’язані забезпечувати укладання договору на автобусних маршрутах загального користування із автомобільним перевізником та забезпечувати контроль за виконанням ним умов договору. При цьому відповідно до ст. 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Отже, зміна тарифів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, що працюють у режимі маршрутного таксі у м. Суми, фізичними особами-підприємцями можлива тільки за погодженням з органами місцевого самоврядування, що обумовлює їх обізнаність із зазначених подій.

У ст. 47 Закону України “Про інформацію” визначені види порушень законодавства про інформацію, одним із яких є надання інформації, що не відповідає дійсності. А ст. 48 цього Закону передбачає, що в разі вчинення державними органами, органами місцевого і регіонального самоврядування та їх посадовими особами протиправних діянь, передбачених цим Законом, ці дії підлягають оскарженню до органів вищого рівня або до суду. У разі незадоволення скарги, поданої до органу вищого рівня, заінтересований громадянин або юридична особа мають право оскаржити протиправні дії посадових осіб до суду.   

Таким чином, відповідачем було вірно встановлено порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції на підставі належних і допустимих доказів, а саме: депутатського запиту від 23.01.2008 р. та листа виконавчого комітету Сумської міської ради від 12.02.2008р., які містять офіційно документовану інформацію органу місцевого самоврядування, яка створена в процесі його поточної діяльності, та відповідає дійсності, оскільки на момент прийняття рішення були відсутні судові рішення щодо визнання зазначеної інформації такою, що не відповідає дійсності.

Також, відповідачем як доказ у справі використані заяви гр. ОСОБА_6 (від 15.01.2008р. до управління соціально-економічного розвитку Сумської міської ради щодо підвищення тарифу ФОП ОСОБА_3 та від 12.02.2008р. до відповідача) та гр. ОСОБА_7 (вх. Міськвиконкому № Н-33/05-40 від 09.01.2008р.) щодо підвищення тарифу ФОП ОСОБА_4, які згідно із ст. 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції»є поясненнями громадян.

Крім того, слід зазначити, що за результатами проведеного конкурсу, зокрема, ФОП ОСОБА_3 набув виключного права діяти на ринку послуг з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 5 «Аеропорт - 12-й мікрорайон»міста Суми, що здійснюється у режимі маршрутного таксі, за тарифом 1 грн. відповідно до результатів конкурсу, проведеного у 2006 р. згідно з рішеннями Міськвиконкому, відповідно, від 22.12.2000 р.  №635 «Про організацію перевезення пасажирів на постійних міських маршрутах м. Суми», від 24.01.2006 р. № 7 «Про проведення конкурсу на перевезення пасажирів на міських маршрутах міста Суми».

Перевезення пасажирів здійснюються ФОП ОСОБА_3 на підставі укладеного договору з виконавчим комітетом Сумської міської ради за № 5-1 (чинний з 14.10.2006 р.), згідно з умовами якого перевізник зобов'язаний здійснювати в повному обсязі збір плати за проїзд відповідно з діючим законодавством (пункт 2.2.3) (тобто, розмір плати за проїзд, встановленої рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 18.06.2004 р. № 449, а саме 1,00 грн.); перед виїздом на лінію водій повинен мати паспорт маршруту (пункт 2.2.12) (відповідно до діючого паспорту маршруту № 5 «Аеропорт-12 МКР», розробленого станом на 12.09.2006 та затвердженого відділом транспорту Сумської міської ради вартість проїзду на міському автобусному маршруті загального користування в режимі маршрутного таксі складає 1,00 грн.); перевізник зобов'язаний виконувати інші умови згідно конкурсних пропозицій (пункт 2.2.17) (як зазначено у конкурсних пропозиціях ФОП ОСОБА_3, вартість проїзду згідно діючого законодавства).

Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону України «Про автомобільний транспорт»тарифи на перевезення автомобільним транспортом підлягають державному регулюванню, яке здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, державними органами управління автомобільним транспортом, органами місцевого самоврядування.

Статтею 10 цього Закону встановлено, що надання соціально значущих послуг автомобільного транспорту здійснюється відповідно до законодавства з питань поставки продукції для державних потреб; соціально значущими послугами автомобільного транспорту є послуги з перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального користування за визначеними уповноваженими органами тарифами та пільгових умовах відповідно до законодавства.

Таким чином, саме виконавчий комітет Сумської міської ради уповноважений встановлювати граничний тариф на перевезення пасажирів маршрутами загального користування, і, відповідно, ці граничні тарифи відображають економічно обґрунтовану вартість зазначених послуг.

Станом на 08.01.2008 р. виконавчим комітетом Сумської міської ради не приймались інші рішення щодо погодження тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у режимі маршрутного таксі.

При цьому, погодження у 2004 р. відбулось за відсутності встановленого органами місцевого самоврядування порядку, що свідчить про можливість міськвиконкому, за існування аналогічних умов, здійснити розгляд на предмет погодження зміни тарифу у 2005-2008 роках.

З огляду на викладене, одночасне підвищення перевізниками (у тому числі ФОП ОСОБА_3.) тарифів на перевезення пасажирів на певному маршруті, яке, в свою чергу, непогоджене виконавчим комітетом,  та встановлення їх на однаковому рівні без об'єктивних причин (з перевищенням визначеного уповноваженим органом граничного рівня) свідчить про антиконкурентну узгоджену поведінку цих суб'єктів господарювання. Зазначене порушення було встановлено оскарженим рішенням територіального відділення.

Крім того, порушення Закону України “Про захист економічної конкуренції” у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання шляхом вчинення схожих дій на ринку послуг з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, підтверджуються поясненнями ФОП ОСОБА_4 (а.с. 46 том І), який визнав факт підвищення тарифу на маршруті № 5 з 1,00 грн. до 1,50 грн.

На підставі викладеного, позивач не довів суду, що його дії не полягали у непогодженому виконавчим комітетом Сумської міської ради одночасному підвищенні 08.01.2008 р. тарифу на перевезення пасажирів з 1 грн. до 1,50 грн.  

В порушення вимог ст. 33 ГПК України ФОП ОСОБА_3 документально не доведено його твердження про те, що ним за спірний період не підвищувались ціни на тарифи на перевезення пасажирів на його маршруті.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія вважає, що за таких обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, а тому рішення господарського суду Сумської області від 03.06.2010р. підлягає скасуванню, а апеляційна скарга –задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 102,  п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду одноголосно, -

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача, Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 03.06.2010р. у справі № 3/106-09 скасувати та прийняти нове.

В позові відмовити.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.  

       Головуючий суддя                                                          Карбань І.С.

                              Суддя                                                          Фоміна В.О.

                             Суддя                                                    Шутенко І.А.

Повний текст постанови підписаний 07.10.2010р.