Справа № 11-237/07 p. Головуючий у 1 інстанції Квятковський М.С.
Ст. 289 ч. 2 КК України Доповідач Матвієнко Н.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 24 квітня 2007 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого Хлапук Л.І.
суддів Силки Г.І., Матвієнко Н.В.,
з участю прокурора Смолюка Б.С. засудженого ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Луцького міськрайонного суду від 06 лютого 2007 року, -
встановила:
Зазначеним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженець і житель м. Луцька Волинської області, українець, громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, не працюючий, не одружений, на утриманні 2 неповнолітніх дітей, судимий 5 разів, востаннє 04.04.2004 р. за ст. 185 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі. Звільнений 21.06.2005 року умовно-достроково на 7 місяців 5 днів, -
- засуджений за ст. 289 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_1. постановлено рахувати з 06 грудня 2006 року.
За вироком суду ОСОБА_1. визнаний винним в тому, що 06 грудня 2006 року о 21 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, зайшовши на територію 5 електропідстанції Луцького тролейбусного ДЕПО, що по вул.. Карпенка-Карого в м. Луцьку, незаконно заволодів транспортним засобом «Мерседес-609» вартістю 50000 грн., який належить потерпілому ОСОБА_2.
Засуджений ОСОБА_1. в своїй апеляції, не оспорюючи вини у вчиненні злочину, посилається на те, що суд невірно кваліфікував його дії за ознакою повторності. Крім того, призначене йому покарання є надто суворим. Суд не врахував, що він вину визнав повністю, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей та неповнолітню дитину співмешканки, в той день казав потерпілому, що йому треба автомобіль для перевезення своїх речей та одягу дітей, раніше ремонтував автомобіль потерпілого, перевозив на ньому запчастини. Просить врахувати наведене та пом'якшити йому покарання, призначивши покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
2
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав доводи апеляції, заслухавши засудженого ОСОБА_1., який просив задовольнити його апеляцію і позбавляти його волі, прокурора, який заперечував проти апеляції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція підлягає до задоволення .
Висновки суду про вчинення ОСОБА_1. злочину при зазначених у вироку обставинах ґрунтуються на досліджених судом доказах і не оспорюються в апеляції. Його дії вірно кваліфіковані судом за ст. 289 ч.2 КК України як умисне незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, тому що він раніше був засуджений за ч.2 ст. 185 КК України і дана судимість не погашена і не знята.
Що стосується покарання, то колегія суддів вважає, що судом при його призначенні недостатньо враховані обставини, що пом'якшують покарання, та обставини вчинення злочину. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1., свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, ніяких негативних наслідків від вчиненого ним злочину не настало, вчиненню злочину сприяли сімейні проблеми, які він намагався вирішити, після відбуття покарання за попереднім вироком не вчиняв ніяких протиправних дій. При таких обставинах, колегія суддів вважає за можливе застосувати відносно засудженого ОСОБА_1. ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, виключивши конфіскацію майна.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1. задовольнити частково.
Вирок Луцького міськрайонного суду від 06 лютого 2007 року щодо ОСОБА_1змінити.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1. від відбування призначеного йому судом за ст.289 ч.2 КК України покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України, а саме, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти дані органи про зміну місця проживання і роботи та періодично з'являтися в ці органи для реєстрації. Виключити з вироку додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
В решті вирок залишити без змін
Звільнити ОСОБА_1. з-під варти негайно.