Справа № 11-244/07 p. Головуючий в 1 інстанції Вілюк М.П.
Ст. 121 ч.1 КК України Доповідач Матвієнко Н.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Луцьк 24 квітня 2007 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Хлапук Л.І.
суддів Силки Г.І., Матвієнко Н.В.
з участю прокурора Смолюка B.C.
засудженого ОСОБА_1.
захисника ОСОБА_3.
потерпілого ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку справу за апеляціями пом. прокурора Горохівського району, який брав участь в розгляді справи та засудженого ОСОБА_1. на вирок Горохівського районного суду від 20 листопада 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Зазначеним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженець і житель смт. Мар'янівка Горохівського району Волинської області, українець, громадянин України, з вищою освітою, неодружений, непрацюючий, інвалід дитинства 2 групи, не судимий, -
- засуджений за ст. 121 ч. 1 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1. звільнений від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України, а саме, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти дані органи про зміну місця проживання і роботи та періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.
Стягнуто з ОСОБА_1. в користь потерпілого ОСОБА_2. 814 грн.97 коп. матеріальних збитків та 1000 грн. моральної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_1. визнаний винним в тому, що 24 лютого 2006 року близько 10 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в смт. Мар'янівка Горохівського району Волинської області на ґрунті неприязних стосунків умисно наніс удар ногою ОСОБА_2в нижню ділянку живота, внаслідок чого заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді розриву дна сечового міхура.
2
В апеляції пом. прокурора Горохівського району, не оспорюючи доведеності вини засудженого ОСОБА_1. та кваліфікації дій, просить скасувати вирок суду із-за м'якості призначеного засудженому покарання і постановити свій вирок, призначивши йому більш суворе покарання.
В запереченні на дану апеляцію засуджений ОСОБА_1. не погоджується з нею і вважає її безпідставною.
Засуджений ОСОБА_1. в поданій на вирок апеляції, не погоджуючись з ним,, вказує, що суд безпідставно визнав його винним у вчиненні злочину. Вважає, що дізнання, досудове і судове слідство проведено однобічно і не в повному обсязі. Посилається на те, що він не наносив ударів потерпілому, а тілесні ушкодження потерпілий міг отримати при його затриманні працівниками міліції 22.02.2006 p., або при падінні в дворі на дрова, що не було перевірено на досудовому слідстві. Вважає, що доказів його винуватості в умисному заподіянні потерпілому тяжких тілесних ушкоджень не має, а показанням потерпілого та свідків судом не дано належної оцінки. Просить вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.
В запереченні на апеляцію засудженого помічник прокурора Горохівського району вказує, що підстав для направлення справи на дослідування не має, тому що в судовому засіданні була доведена вина засудженого у вчиненні злочину.
Потерпілий ОСОБА_2. в своєму запереченні просить вирок суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, доповів суть апеляцій, заслухавши засудженого ОСОБА_1. та його захисника, які підтримали свою апеляцію і заперечували проти апеляції прокуратури, потерпілого ОСОБА_2. та прокурора, які підтримували апеляцію пом. прокурора і заперечували проти апеляції засудженого, перевіривши матеріали справи, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляції до задоволення не підлягають.
Висновки суду про вчинення ОСОБА_1. злочину при зазначених у вироку обставинах ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах.
Як вбачається з матеріалів справи, протягом всього досудового та судового слідства потерпілий ОСОБА_2. стверджував, що саме ОСОБА_4. спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження і пояснив, що коли він і його дружина вийшли з будинку свідка ОСОБА_5., за ними вийшов ОСОБА_1., який перед тим представлявся працівником міліції. Він почав чіплятися до його дружини. Коли він хотів захистити дружину, ОСОБА_1. ногою наніс йому удар в низ живота і від болю він втратив свідомість. На другий день його відвезли в лікарню, де зробили операцію. Свідок ОСОБА_6. підтвердила, що саме ОСОБА_1. в дворі свідка ОСОБА_5. копнув її ногою і до нього підійшов її чоловік, щоб її захистити, а вона втекла. Після цього зустріла свого чоловіка, який тримався за низ живота, казав, що дуже болить. Показання свідка ОСОБА_6. об'єктивно підтверджуються висновком судово - медичної експертизи № 46, згідно якого у свідка виявлені синці в ділянці лівого стегна
3
і гомілки. Той факт, що за потерпілим з дружиною з хати на подвір'я вийшов саме ОСОБА_1., підтверджується і показаннями свідка ОСОБА_7., який, крім того, підтвердив, що коли ОСОБА_1. прийшов в хату ОСОБА_5., то представився ОСОБА_2та його дружині працівником міліції, показавши їм своє пенсійне посвідчення. Це підтвердила також свідок ОСОБА_5. Сам засуджений ОСОБА_1. даного факту не заперечував.
З показань свідка ОСОБА_8. вбачається, що коли вона 25.02.2006 р. прийшла додому, то батько був у важкому стані і сказав, що його побив працівник міліції в хаті ОСОБА_5., і описав його зовнішність, яка співпадає з зовнішністю засудженого. В цей же день батька завезли в лікарню, де йому зробили операцію.
Згідно висновку експертизи № 50 від 3.03.2006 р. потерпілому ОСОБА_2були спричинені тілесні ушкодження у вигляді розриву сечового міхура, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх заподіяння. Свій висновок експерт ОСОБА_9. підтвердив в судовому - засіданні і пояснив, що розрив сечового міхура найбільш вірогідно виник від удару ногою. При падінні отримати такі тілесні ушкодження дуже мало вірогідно.
Надавши належну оцінку всім зібраним доказам в їх сукупності, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що ОСОБА_1. умисно заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, нанісши йому удар ногою в область, і вірно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 121 КК України.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання засудженого в апеляції на те, що потерпілому могли бути спричиненні тілесні ушкодження працівниками міліції 22.02.2006 р., тому що даний факт заперечує потерпілий, а його первинні пояснення, що його побив працівник міліції пов'язані з тим, що ОСОБА_1., якого він раніше не знав, представився йому в будинку свідка ОСОБА_5. працівником міліції. Посилання в апеляції на те, що потерпілий міг отримати ушкодження при падінні, спростовуються показаннями самого потерпілого, показаннями перелічених вище свідків та "самого засудженого, які не бачили, щоб потерпілий в будинку або в дворі падав. Будь-яких клопотань про допит інших свідків, крім свідка ОСОБА_10, про дослідження будь-яких інших доказів, про направлення справи на додаткове розслідування засудженим та його захисником в судовому засіданні не заявлялось.
На думку колегії, досудове і судове слідство по справі проведено повно і об'єктивно, тому підстав для скасування вироку і направлення справи на досудове слідство не вбачає.
Що стосується апеляції пом. прокурора Горохівського району, який брав участь в справі, то колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з того, що при призначенні покарання ОСОБА_1. суд врахував, що злочин ним вчинений вперше, він є інвалідом дитинства 2 групи, потерпілий просив не позбавляти його волі. При таких обставинах суд вірно прийшов до висновку про можливість виправлення
4
засудженого ОСОБА_1. без відбування покарання і обґрунтовано звільнив його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, поклавши на нього передбачені законом обов'язки.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію пом. прокурора Горохівського району, який брав участь в справі, та апеляцію засудженого ОСОБА_1. залишити без задоволення, а вирок Горохівського районного суду від 20 листопада 2006 року щодо ОСОБА_1- без змін.