Справа № 11-218/07                                                   Головуючий у 1 інстанції Сівчук А.Є.

Категорія: ч. 1 ст. 190 КК України                            Доповідач: Польовий М.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Луцьк                                                                                         20 квітня 2007 року

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді                                          Польового М.І.

суддів:                                                               Пазюка О.С., Оксентюка В.Н.

з участю прокурора:                                        Смолюка Б.С.

потерпілого:                                                     ОСОБА_2.

законного представника потерпілого: ОСОБА_3. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку кримінальну справу за   апеляцією   заступника   прокурора   м.   Луцька   на   постанову   Луцького міськрайонного суду від 22 лютого 2007 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луцького міськрайонного суду від 22 лютого 2007 року провадження у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_1. за ч. 1 ст. 190 КК України закрито, у зв'язку з дійовим каяттям, та звільнено останнього від кримінальної відповідальності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1. 20 жовтня 2006 року, біля 12 год., поблизу ЗОШ № 18, що по проспекту Відродження в місті Луцьку, шляхом обману та зловживання довірою неповнолітнього ОСОБА_2. заволодів його мобільним телефоном марки "Соні Еріксон К 700ай", вартістю 900 грн.., з сім-картою ЮМС, вартістю 30 грн., на рахунку якої було 0,12 грн., чим завдав матеріальних збитків на загальну суму 930, 12 грн.

Прокурор, який затверджував обвинувальний висновок, не погоджуючись з даним рішенням, подав апеляцію в якій просить скасувати постанову суду, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду. Посилається на неправильне застосування судом закону при винесенні даної постанови, так як ОСОБА_1. раніше притягувався органами досудового слідства як обвинувачений у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Заслухавши доповідача, який виклав суть постанови та доводи апеляції, прокурора, який апеляцію підтримав, заперечення обвинуваченого, який просив постанову залишити в силі, потерпілого ОСОБА_2. та його законного представника про залишення апеляції без задоволення, колегія суддів встановила, що апеляція до задоволення не підлягає.

2

Кваліфікація дій засудженого за ч. 1 ст. 190 КК України є правильною.

У відповідності до ст. 45 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, санкція якої передбачає максимальне покарання у виді обмеження волі на строк до трьох років, тобто згідно ст. 12 КК України - злочин невеликої тяжкості.

На день вчинення ОСОБА_1. інкримінованого йому злочину були відсутні підстави вважати його раніше судимим, оскільки згідно постанови Луцького міськрайонного суду від 07 грудня 2006 року, кримінальна справа про його обвинувачення за ч. 1 ст. 190 КК України закрита на підставі ст. 46 КК України.

У відповідності до ч. З ст. 88 КК України особа, яка раніше звільнялася від кримінальної відповідальності визнається такою, що не має судимості.

Таким чином, доводи в апеляції прокурора про те, що відсутня така підстава звільнення ОСОБА_1. від кримінальної відповідальності, як вчинення злочину вперше є безпідставними і такими, що не ґрунтуються на законі.

Крім того, як встановлено постановою суду, після вчинення злочину ОСОБА_1. щиро розкаявся та визнав свою провину у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, шляхом надання допомоги органам досудового слідства у встановленні істини та обставин справи, повністю відшкодував потерпілому завдані злочином збитки. Потерпілий матеріальних претензій до обвинуваченого не має і просить справу провадженням закрити.

Врахувавши вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1. від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України.

Підстав для скасування постанови суду, як цього просить в апеляції прокурор, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Луцького міськрайонного суду від 22 лютого 2007 року відносно ОСОБА_1залишити без змін, а апеляцію заступника прокурора м. Луцька - без задоволення.