ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
02.11.2010 року Справа № 13/85пн
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Парамонової Т.Ф.
суддів Єжової С.С.
Семендяєвої І.В.
секретар судового засідання Михайличенко Д.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Луб’янов О.А., довіреність № 618, від 21.09.10;
від 1-го відповідача: Данілов А.І., довіреність № б/н., від 01.01.10;
від 2-го відповідача: Данілов А.І., довіреність № б/н., від 19.10.10;
від третьої особи: представник не прибув;
від прокуратури: представник не прибув
розглянувши матеріали
апеляційної скарги Державного підприємства Центрального конструкторського бюро машинобудування „Донець”, м. Луганськ
та апеляційного подання Прокурора Ленінського району м. Луганська
на рішення
господарського суду Луганської області
від 06.10.2006
у справі № 13/85пн (судова колегія у складі: Яресько Б.В. –головуючий, судді: Ворожцов А.Г., Лісовицький Є.А.)
за позовом Державного підприємства Центрального конструкторського бюро машинобудування „Донець”, м. Луганськ
до 1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „БСГ”, м. Луганськ
до 2-го відповідача Відкритого акціонерного товариства „Завод „Донець”, м. Луганськ
третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет
спору на стороні позивача Міністерство промислової політики України,
м. Київ
про визнання права власності
в с т а н о в и в :
Рішенням господарського суду Луганської області від 06.10.2006 у справі №13/85пн відмовлено у позові Державного підприємства Центральне конструкторське бюро машинобудування „Донець” (далі за текстом –ДП ЦКБМ „Донець”) про переведення на нього прав і обов’язків покупця за договором купівлі-продажу 30/100 частки інженерно-адміністративної будівлі, площею 3956,1 м2, що розташована за адресою м. Луганськ, вул. Звейнека, 145, який укладено 09.07.2001 між ТОВ „БСГ” і ВАТ „Завод „Донець” та визнання за ним право власності на 100 % інженерно-адміністративної будівлі, частини якої мають адреси: м. Луганськ, вул. Звейнека, 145-ж та м. Луганськ, вул. Цимлянська, 11 (далі –Договір) за пропуском позивачем строку, встановленого ст. 114 ЦК УРСР, що діяв на час укладання договору купівлі-продажу.
У справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача виступає Міністерство промислової політики України.
Позивач не погодився з рішенням суду і вважає недоведеними обставини, які місцевий суд визнав встановленими, щодо пропуску позивачем строку на звернення до суду з позовними вимогами.
Відповідачі відзивами на апеляційну скаргу проти її доводів заперечують, рішення суду вважають законним та обґрунтованим.
15.11.2006 Прокурором Ленінського району м. Луганська було внесено апеляційне подання на рішення господарського суду луганської області від 06.10.2006 у справі №13/85пн.
Підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в даній справі прокурор вказав ту обставину, що майно позивача - Державного підприємства Центрального конструкторського бюро машинобудування „Донець” на 100 відсотків належить державі та знаходиться у позивача на праві повного господарського відання.
Внаслідок протиправної бездіяльності відповідача позивача було позбавлено права на привілеєву купівлю частини будівлі, тим самим порушивши й економічні інтереси держави.
Прокурор вказав на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, а саме, відмова в задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності суперечить цивільному законодавству України.
Ухвалою від 21.11.2006 апеляційне подання прокурора було прийнято Луганським апеляційним господарським судом та його розгляд ухвалено здійснювати в межах одного апеляційного провадження, порушеного 25.10.2006 ухвалою Луганського апеляційного суду за апеляційною скаргою Державного підприємства Центрального конструкторського бюро машинобудування „Донець”.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ч.2 ст.99 Господарського процесуального кодексу України).
Луганським апеляційним господарським судом ухвалою від 07.12.06 провадження у справі було зупинено до одержання рішення Ленінського районного суду м. Луганська у цивільній справі за позовом акціонера підприємства позивача ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини інженерно-адміністративної будівлі площею 3956,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Звейнека, 145, який було укладено 09.07.2001 між ВАТ „Завод „Донець” та ТОВ „БСГ”.
На даний час, у зв’язку зі змінами у господарському процесуальному законодавстві апеляційна скарга позивача та апеляційне подання прокурора у справі № 13/85пн можуть бути розглянуті за наявними у справі матеріалами. За таких обставин провадження у справі було поновлено ухвалою суду від 04.10.10.
Всі учасники судового процесу про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.
У судове засідання 02.11.10 представник третьої особи не з’явився, відзивом від 27.10.10. розгляд справи просить провести без його участі, апеляційне подання прокурора підтримує.
Заявник подання (прокурор) або його представник у судове засідання 02.11.10. не з’явився, подання не підтримав.
Зважаючи на те, що строк розгляду апеляційної скарги закінчується, судова колегія вважає можливим розглянути справу у даному судовому засіданні.
У судовому засіданні 02.11.10 від позивача у справі надійшла заява про відмову від апеляційної скарги. З наслідками відмови від скарги позивач обізнаний.
Зважаючи на обставини справи, керуючись статтею 100 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія відмову від апеляційної скарги позивача приймає.
Подання прокурора підлягає до розгляду.
Заслухавши пояснення представників сторін, що присутні у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційного подання, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що подання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
На момент укладання відповідачами Договору купівлі-продажу 30/100 частки інженерно-адміністративної будівлі позивач був власником 70/100 частки зазначеної будівлі і у відповідності до ст. 114 Цивільного кодексу Української РСР мав право на переважне придбання зазначеного майна як його співвласник.
Право власності на 70/100 частину будівлі підтверджується матеріалами справи, зокрема, наказом Мінмашпром України № 877 від 07.06.1994 „Про забезпечення наукових організацій виробничими площами”, актом передачі виробничих площ з балансу заводу „Донець” на баланс ЦКБМ „Донець” від 15.12.1994, наказом Мінмашпром України №1614 від 19.12.1994 про передачу на баланс ЦКБМ „Донець”, актом від 30.12.1994 про передачу з балансу заводу „Донець” на баланс ЦКБМ „Донець” з 01.01.1995 виробничих площ, доріг, територій, розподільчим балансом заводу „Донець” станом на 29.12.1994, звітами про фінансово-майновий стан обох підприємств станом на 01.01.1995, інвентарною карткою № 29 обліку основних засобів, рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 15.07.2005 у цивільній справі № 2 –4031 про визнання права власності.
Право власності позивача на 70/100 частину будівлі ніким не заперечується, з чого і виходив суд першої інстанції при прийнятті рішення. Статтею 114 Цивільного кодексу Української РСР, що був чинним на момент укладання Договору, встановлено, що при продажу частки в спільній власності сторонній особі решта учасників спільної часткової власності має право привілеєвої купівлі частки, що продається по ціні, за якою вона продається, і на інших рівних умовах, крім випадку продажу з прилюдних торгів. Продавець частки в спільній власності зобов’язаний повідомити в письмовій формі решту учасників спільної часткової власності про намір продати свою частку сторонній особі з зазначенням ціни та інших умов, на яких продає її. Якщо решта учасників спільної часткової власності відмовиться від здійснення права привілеєвої купівлі або не здійснить цього права щодо будинків протягом одного місяця, а щодо іншого майна протягом десяти днів з дня одержання повідомлення, продавець вправі продати свою частку будь-якій особі. Якщо кілька учасників спільної часткової власності виявили бажання придбати частку в спільній власності, право вибору покупця надається продавцю.
При продажу частки з порушенням права привілеєвої купівлі інший учасник спільної власності протягом трьох місяців може звернутися до суду з позовом про перевід на нього прав і обов’язків покупця.
Посилання позивача на те, що про наявність договору купівлі-продажу між відповідачами йому стало відомо у липні 2005 року і відповідно, встановлений ст. 362 Цивільного кодексу України строк позовної давності в один рік ще не сплинув, спростовує матеріалами справи, а саме: листами першого відповідача на адресу позивача, в яких міститься прохання узгодити проведення реконструкції у придбаній та належній ТОВ „БСГ” будівлі (т.1, а.с.144, 145, 146, 147, 148). Факт одержання листів підтверджується листами позивача, адресованими першому відповідачу: № 471 від 08.07.2003, № 698 від 06.10.2003 (т.1 а.с.149, 150). Таким чином, викладені в поданні доводи не є обґрунтованими. Позивач не був позбавлений можливості дізнатися, з яких підстав ТОВ „БСГ” вважає будівлю придбаною ним та належною йому ж.
В матеріалах справи знаходиться також акт узгодження меж земельної ділянки від 14.08.2001, підписаний позивачем. Посилання позивача на те, що в акті відсутні відомості про перехід права власності на частину будівлі до уваги судом апеляційної інстанції не приймаються з огляду на наявність вищезазначених листів першого відповідача та позивача. Крім того, при підписанні акту позивач також не був позбавлений можливості дізнатися, з яких підстав погоджується такий акт.
Таким чином, матеріали справи підтверджують факт обізнаності позивача про перехід права власності на частину будівлі до першого відповідача.
За таких обставин суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що встановлений ст.114 Цивільного кодексу Української РСР трьохмісячний строк для звернення до суду з позовом про перевід на співвласника прав і обов’язків покупця сплив ще до набрання чинності Цивільним Кодексом України і відповідно до спірних правовідносин він не застосовується. Закінчення строку встановленого ст. 114 Цивільного кодексу Української РСР до пред’явлення позову стало підставою для відмови в позові. Крім того, слід зазначити, що річний термін позовної давності, як на те посилається прокурор, також сплинув.
Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, судове рішення ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи та відповідає вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим апеляційне подання залишається без задоволення, а рішення –без змін.
У зв’язку з відмовою позивача від апеляційної скарги, яка прийнята судом, апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача слід припинити, судові витрати покласти на заявника скарги.
Керуючись ст. ст. 43, 44, 49, 85, 99, 100, 101, ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
п о с т а н о в и в :
1. Апеляційне подання прокурора Ленінського району міста Луганська на рішення господарського суду Луганської області від 06.10.2006 у справі № 13/85пн залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 06.10.2006 у справі № 13/85пн залишити без змін.
3. Відмову від апеляційної скарги Державного підприємства Центрального конструкторського бюро машинобудування „Донець” на рішення господарського суду Луганської області від 06.10.2006 у справі № 13/85пн прийняти, апеляційне провадження за скаргою припинити.
4. Судові витрати покласти на позивача.
Дата підписання повного тексту постанови 05.11.2010
Головуючий суддя Т.Ф. Парамонова
Суддя С.С. Єжова
Суддя І.В. Семендяєва